Справа № 2а-714/11/2211
Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
08 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про перерахунок їй пенсії як працюючому пенсіонеру.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від13.05.2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.
За приписами ч.3 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши, суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в відповідача та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії вона продовжувала працювати.
В березні 2011 року позивач звернулася із письмовою заявою до відповідача про перерахунок їй пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік, на підставі положень ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, а саме 1197,91 грн.
Не погодившись з таким перерахунком, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача при перерахунку пенсії включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається із позовної заяви, предметом даного спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту - Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція ст. 42 Закону № 1058 існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом 10 "б" пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6, і визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 свідчить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини 1 статті 40 цього Закону при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не для перерахунку пенсії.
Таким чином, у частині 4 статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Отже, аналізуючи частину 4 статті 42 Закону № 1058-IV, слід зробити висновок, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії враховується та величина середньої заробітної плати (доходу), яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).
Частина перша статті 40 Закону № 1058 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями.
Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не про її призначення, в зв'язку з чим відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник (Зс), що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
З огляду на заначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність у відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії позивачу з застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області задовольнити повністю.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області про перерахунок пенсії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області про перерахунок пенсії, -відмовити.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.