Справа № 802/206/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
02 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.,
суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,
представника позивача - Желіховського Володимира Миколайовича,
представника відповідача - Янушкевича Артема Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ТАУ-Поділля" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
31.01.2015 року ПП "ТАУ-Поділля" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області №0000422202 від 21 січня 2015 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.
На підставі направлення від 08.12.2014 року №182/2202, згідно наказу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 08.12.2014 року №211 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, з 08.12.2014 по 16.12.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ТАУ-Поділля» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Дніпровський будівельник» за період вересень - жовтень 2012 року, грудень 2012 року, червень-серпень 2013 року та січень-березень 2014 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23.12.2014 року №333/2202/33088705, в якому зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п.200.3. п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) на загальну суму 544207,00 грн. в т.ч.:
в податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року (вх.№9064249820 від 18.10.2012 р.) на суму ПДВ 53826,79 грн.;
в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року (вх.9072841859 від 19.11.2012 р.) на суму ПДВ 61823,50 грн.;
в податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року (вх.9042930187 від 17.07.2013 р.) на суму ПДВ 69983,33 грн., в тому числі по податковим накладним виписаним в травні;
в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суму ПДВ 157337.75 грн., в тому числі по податковим накладним виписаних в липні;
в податковий декларації з ПДВ за січень 2014 року (вх. №9016209966 від 27.03.2014 р.) занижено суму податку на додану вартість з урахуванням від'ємного значення (р.21) на суму 51812,00 грн.;
в податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року (вх. №9016174551 від 27.03.2014 р.) на суму ПДВ 61273.33 грн., та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) на суму 8908,00 грн.;
в податковій декларації з ПДВ березень 2014 року (вх. №9020809331 від 16.04.2014 р.) на суму ПДВ 88150,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Вінницькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000422202, форми «Р» від 21.01.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на 829 673,0 грн., з яких 553 115,0 грн. за основним платежем та 276 558,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000422202 від 21.01.2015 року, оскаржив його до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, дійшов висновку, що укладений позивачем з TOB «Дніпровський будівельник» договір відповідає вимогам чинного законодавства України, діловій меті, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується належним чином складеними первинними та податковими документами та встановленими обставинами.
Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його до апеляційного суду.
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин з врахуванням наступного.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тож, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку на додану вартість за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Враховуючи викладені норми ПК України, можна дійти висновку, що для формування податкового кредиту існує декілька підстав, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит та в межах господарської діяльності.
Так, між ПП "ТАУ-Поділля" (покупець) та TOB "Дніпровський будівельник" (продавець) укладено договір поставки №070601 від 07.06.2012 року, згідно п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується продати покупцеві нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах розділу 3 даного договору. За п. 1.3 договору доставка товару виконується залізничним або автомобільним транспортом.
Так, в Акті зазначено, що місцем складання, укладеного 07.06.2012 договору, є місто Дніпродзержинськ. Хоча, підтверджуючих документів, які б засвідчували факт перебування директора ПП «ТАУ-Поділля» ОСОБА_4 в червні 2012 року в місті Дніпродзержинськ (накази про відрядження, звіти про використанні кошти, надані на відрядження, посвідчення про відрядження та ін.) під час перевірки не надані.
Також, в Акті перевірки зазначено, що видаткові накладні №101004 від 10.10.2012, №211001 від 21.12.2012, №301002 від 30.10.2012, №121201 від 12.12.2012 не відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так як не містять обов'язкового реквізиту, а саме: місце складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та відсутня інформація про особу, яка відвантажила товар.
Видаткові накладні №010601 від 01.06.2013, №190701 від 19.07.2013, №310701 від 31.07.2013, №200801 від 20.08.2013, №230101 від 23.01.2014, №191102 від 19.11.2013, №270302 від 07.03.2014, №270301 від 27.03.2014 складено за підписом директора ТОВ «Дніпровський будівельник» ОСОБА_5 із зазначенням місця складання - м. Дніпродзержинськ., м. Тростянець (у зв'язку зі зміною місцезнаходження, м. Тростянець, вул. Горського, б. 98, кв. 210). При цьому відсутні підтверджуючі документи про відрядження директора ПП «ТАУ-Поділля» ОСОБА_4 до м. Дніпродзержинськ та в м. Тростянець.
На що позивач зазначив, що договір поставки №070601 від 07.06.2012 року був переданий для підписання ПП «ТАУ-Поділля» із використанням засобів поштового зв'язку, а в самому тексті договору значиться м. Дніпродзержинськ, оскільки договір був складений за місцем знаходження продавця - TOB «Дніпровський будівельник». Видаткові накладні, стосовно яких виникли сумнів щодо місця їх складання, складались продавцем - TOB «Дніпровський будівельник» і передавались ПП «ТАУ-Поділля» разом із кожною партією товару.
У частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно пункту 2.4. Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Встановлено, що видаткові накладні по поставці бензину А-80 мають всі обов'язкові реквізити, що встановлюються для первинних документів згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів.
Таким чином, первинні документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.
Крім того, в Акті зазначено, що позивачем не надано акти приймання нафтопродуктів за кількістю та якості за формою №5-НП, сертифікати відповідності, паспорта якості, журнали реєстрації паспортів нафтопродуктів.
Проте, акти за формою №5-НП є обов'язковими при транспортуванні нафтопродуктів залізничним транспортом, а в даному випадку транспортування відбулось автотранспортом, яке регулюється Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, а тому зазначена форма не є обов'язковою.
Крім того, обов'язковість збереження сертифікатів відповідності та паспортів якості жодним нормативним актом не передбачена. Разом з тим, представником позивача надано сертифікати відповідності та паспорти якості придбаної у ТОВ "Дніпровський будівельник" продукції - бензин автомобільний марки А-80.
Також податковим органом було зазначено, що згідно з наданих до перевірки ТТН №270302 від 07.03.2014 року, №270301 від 27.03.2014 року замовником транспортних послуг виступає ПП «ТАУ-Поділля» із залученням автопідприємств, однак під час перевірки не було надано договорів на перевезення.
Проте, відповідно до наданих до перевірки документів, а саме: товарно-транспортних накладних №100902 від 10.09.2012, №101004 від 10.10.2012, №301002 від 30.10.2012, №121201 від 12.12.2012, №200801 від 20.08.2013, №190701 від 19.07.2013, №101801 від 01.08.2012, №230101 від 23.01.2014 транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника TOB «Дніпровський будівельник» із залученням автопідприємств, про що зазначено в ТТН, тобто ПП «ТАУ-Поділля» самостійно перевезення не здійснювало, та інформацією щодо перевізників не володіє.
Крім того, в Акті зазначено, що відповідно до ТТН №270302 від 07.03.2014, №270301 від 27.03.2014 року в графі пункт розвантаження зазначено м. Вінниця, а інформація щодо оренди складських приміщень в місті Вінниці, на дату складання акту перевірки відсутня.
На що позивачем зазначено, що в зазначених товарно-транспортних накладних в графі пункт розвантаження зазначено м. Вінниця, оскільки у власності ПП «ТАУ-Поділля» перебувають АЗС в місті Вінниці по вул. 30-річчя Перемоги, 21а та по Немирівському шосе, 84а і саме на ці автозаправочні комплекси здійснювалась поставка нафтопродуктів. В довідці про загальну інформацію щодо ПП «ТАУ-Поділля», яка є додатком до акту перевірки, ревізор-інспектор вказує ці автозаправні станції, як об'єкти з яких підприємство здійснювало роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами в перевіряємий період.
Також, податковим органом при проведенні аналізу інформаційних систем АІС «Автомобіль» ДАІ УМ ВС України, встановлено невідповідність даних, зазначених в ТТН №100902 від 10.09.2012 року, №301002 від 30.10.2012 року, №211001 від 21.10.2012 року, а саме автомобілем зазначено Рено д.н.з. НОМЕР_1, коли відповідно до інформаційних систем АІС «Автомобіль» ДАІ УМ ВС України за державним номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано мопед М SABUR SB 50Q.
Зазначене спростовується інформацією, яка витребовувалась ухвалою суду від 06.03.2015 року, та яка підтверджує реєстрацію транспортного засобу Рено, тип ТЗ - вантажний/сідловий тягач, державний номер НОМЕР_1. За державним номерним знаком НОМЕР_2 зареєстровано напівпричіп/н/пр-цистерна.
Таким чином, за результатами проведених операцій, позивач правомірно сформував податкову звітність з ПДВ та включив суми сплачені у вартості товарів отриманих від TOB "Дніпровський будівельник" до складу податкового кредиту.
Вказане підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними. Розрахунки за отриманий товар позивач проводив в безготівковій формі, що підтверджується виписками клієнт-банку.
Надані до перевірки податкові накладні відповідають вимогам до первинних документів, фіксують зміст господарських операцій і містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні податкового кредиту.
Крім того, на податкові запити та під час проведення перевірки, ПП «ТАУ-Поділля» було наданно первинні документи, які витребовувались та в повній мірі характеризують і підтверджують реальність здійснення господарських операцій із TOB «Дніпровський будівельник», зокрема: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, договір оренди майна, договір поставки, платіжні доручення, книги кількісного обліку руху нафтопродуктів, реєстри податкових накладних.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №0000422202 від 21.01.2015 року.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 липня 2015 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.