Справа: № 826/3917/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
09 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.03.15р. у справі №826/3917/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд Айті Дистріб'юшн» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень; визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся з позовом до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправними дії по встановленню факту наявності дебіторської заборгованості по операціях між TOB «Мегатрейд Айті Дистріб'юшн» та нерезидентом «Viasat, Ікс» (США) за договором поставки продукції № 03/09-12-PSC від 04.09.12р. та оформлення акту позапланової податкової перевірки №1609/26-58-22-06-15/37642733 від 27.09.13р.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000033/2206 та №000034/2206 від 16.10.13р.; зобов'язати звернутись із письмовим повідомленням про відсутність порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями між ТОВ «Мегатрейд Айті Дистріб'юшн» та нерезидентом «Viasat, Іпс» (США) за договором поставки продукції №03/09-12 PSC від 04.09.12р. та про необхідність зняття імпортної операції з валютного контролю до ПАТ «Універсал Банк».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 24.04.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.14р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 24.04.14р. скасовано, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними висновки ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві викладені в акті позапланової податкової перевірки № 1609/26-58-22-06-16/37642733 від 27.09.13р.; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві № 000033/2206, № 000034/2206 від 16.10.13р.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 03.02.15р. касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.14р. та постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 24.04.14р. - скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій було те, що судами не були розглянуті усі заявлені позовні вимоги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.15р. адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за договором №03/09-12-PSC від 04.09.12р. з компанією «Viasat, Inc» (США) за період з 15.09.12р. по 27.09.13р., згідно листа уповноваженого банку ПАТ «Універсал Банк» №108 ВК від 08.05.13р., за результатами якої складено акт від 27.09.13р. №1609/26-58-22-06-15/37642733.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.10.13р.:
№000033/2206, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 571 912,35 грн. за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 № 185/94-ВР ;
№000034/2206, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 170 грн. за порушення вимог п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Підставою для висновку про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» слугувало те, що перевіркою встановлено дебіторську заборгованість за договором поставки продукції №03/09-12- PSC від 04.09.12р. з нерезидентом ViaSat Inc. (США) у сумі 138 655,99 дол. США, граничний термін поставки - 08.04.13р.; акт прийому-передачі від 01.12.12р. послуг прискореного постачання придбаного обладнання на вказану суму за змістом господарської операції не відповідає суті договору поставки товару; цим договором не передбачено надання послуг, вказаних у акті від 01.12.12р.; більше того, на момент складання вказаного акту товар за договором поставки продукції №03/09-12- PSC від 04.09.12р. вже знаходився на митній території України, що підтверджено ВМД, а згідно інвойсу послуги по доставці включені в ціну товару.
Підставою для висновку про порушення вимог п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» слугувало те, що прострочена дебіторська заборгованість за договором поставки продукції №03/09-12-PSC від 04.09.12р. з нерезидентом компанією «Viasat, Inc» (США) у сумі 138 655,99 дол. США підлягала обов'язковому декларуванню, тоді як позивачем не подано декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.13р.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушень вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 185/94-ВР) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Як свідчать обставини справи, між позивачем та нерезидентом компанією «Viasat, Inc» (США) було укладено договір поставки продукції №03/09-12- PSC від 04.09.12р. (надалі - Договір), за умовами якого нерезидент зобов'язався поставити визначені товари у сфері супутникового зв'язку на умовах цього Договору та додатків А,В С до нього.
Відповідно до п.1 Договору, під «продукцією» слід розуміти СТ (споживчі термінали, працюючі у КА-діапазоні, які використовуються для надання послуг Tooway), загальне описання яких міститься у Додатку «А» до договору.
Під «послугами» слід розуміти послуги, які відносяться до продукції. Послуги описуються у Додатках «А» та «В» до даного договору, та їх специфікація міститься у Замовленнях (-і), у випадку якщо покупець прийме рішення про їх замовлення і придбання.
Під «замовленням на придбання» слід розуміти документ підписаний сторонами у рамках діючого договору, яким визначається замовлена продукція, її кількість, визначені дати та місця поставки, розмір відповідних платежів, послуги (у випадку їх замовлення) та інші дані. Замовлення на поставку вступає в дію з дати зазначеній у замовленні. Форма замовлення на поставку визначена у Додатку «С» до договору; інші форми замовлень приймаються у випадку їх узгодження сторонами.
Таким чином, з аналізу умов даного Договору та його додатків вбачається, що замовлення на товар та послуги здійснюється у письмовій формі шляхом оформлення відповідного Замовлення.
Відповідно до Додатку «А» до Договору, поставка здійснюється на умовах FCA (Інкотермс 2010) у Роттердам, Нідерланди (як зазначено у розділі 3 Додатку «В»), якщо інші умови поставки не узгоджені сторонами у Замовленні на поставку.
При цьому, дата поставки зазначається у Замовленні на поставку. Зміни графіки поставки повинній взаємно узгоджуватись між сторонами.
Як свідчать обставини справи, на виконання умов Договору та на підставі Замовлень на придбання товару №1 від 05.09.12р. та №2 від 01.10.12р., у вересні-жовтні 2012 року позивачем від нерезидента отримано товар (супутникове обладнання), імпорт та розмитнення на митну територію України якого оформлено вантажними митними деклараціями на суму 4 781 523,01 доларів США (копії ВМД у матеріалах справи).
У якості передоплати за вказаний товар позивачем перерахано нерезиденту грошові кошти в загальній сумі 4 920 189 доларів США, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями, де у графі «призначення платежу» зазначено «передоплата за товар за договором поставки №03/09-12-PSC від 04.09.12р.».
Поставка товару була здійснена у строки обумовлені сторонами у Замовленнях на поставку, що підтверджується інвойсами та ВМД.
Як зазначає позивач, після ввезення товару на митну територію України та його оприбуткування, позивачем з'ясовано, що здійснено переплату на користь «Viasat, Inc» (США) на суму 138 666 дол. США. Отже, позивач не заперечував факт переплати за Договором.
Згодом, тобто після поставки товару переплата на вказану суму оформлена як оплата за послуги з прискореного виконання замовлення щодо виробництва та поставки обладнання за цим же Договором, про що складено Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.12.12р. на суму 138 666 дол. США (а.с.89-90) та Договір зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2012 року.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що поставка товару здійснена відповідно до замовлень та графіків, що обумовлені сторонами, як то передбачено умовами Договору поставки; на дату складання акту прийому-передачі послуг від 01.12.12р. згідно з інвойсами від 02.10.12р. №90019414, від 04.10.12р. №900194446, від 10.10.12р. №90019509 товар вже знаходився на митній території, а згідно з інвойсом від 01.10.12р. №4008261 послуги по доставці продукції вже були включені у вартість товару, що виключає доводи позивача про придбання на суму переплати послуг щодо прискореного постачання обладнання в рамках Договору поставки.
Умовами Договору поставки вищезазначені послуги та їх вартість не передбачена, а замовлення на придбання таких послуг , їх вартості - не оформлялось.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про наявність дебіторської заборгованості за договором поставки продукції №03/09-12- PSC від 04.09.12р. з нерезидентом ViaSat Inc. (США) у сумі 138 655,99 дол. США, граничний термін поставки - 08.04.13р., оскільки акт прийому-передачі від 01.12.12р. послуг прискореного постачання придбаного обладнання на вказану суму за змістом господарської операції не відповідає суті Договору поставки товару; цим Договором не передбачено надання послуг, вказаних у акті від 01.12.12р.; більше того, на момент складання вказаного акту придбаний за Договором товар вже знаходився на митній території України, що підтверджено ВМД, а згідно інвойсу послуги по доставці включені в ціну товару, що виключає придбання послуг прискореного постачання обладнання.
Слід також зазначити, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з ПДП за грудень 2012 року, у якій (р. 7 декларації) послуги щодо прискореного постачання обладнання відповідно до договору №03/09-12-PSC від 04.09.12р. не вказані.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним нарахування пені за порушення вимог ст. 2 Закону № 185/94-ВР на суму заборгованості 138 665, 99 доларів США за період з 09.04.2013 по 27.09.2013р (172 дня прострочення) в сумі 571 912,35 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №000033/2206 від 16.10.13р., а відтак підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо встановлення факту дебіторської заборгованості по операціях між TOB «Мегатрейд Айті Дистріб'юшн» та нерезидентом «Viasat, Ікс» (США) за договором поставки продукції № 03/09-12-PSC від 04.09.12р. та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення - відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93р. № 15-93, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Відповідно до ч.2 ст. 16 цього ж Декрету, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно пп. 2.3 п. 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 04.10.99р. №542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 р. за N 712/400, невиконання резидентом вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Органи державної податкової служби застосовують штрафні санкції, визначені в цьому Порядку, до резидентів і нерезидентів за винятком банків та інших фінансово-кредитних установ (п.3.1. п.3 Порядку).
Відповідно до пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.00р. №49, невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність: за порушення строків декларування - накладення штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За наведених обставин та правових норм, враховуючи не спростований позивачем належними доказами факт наявності дебіторської заборгованості по операціям між позивачем та нерезидентом «Viasat, Inc» (США) за Договором поставки продукції від 04.09.12р., а також факт неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.13р., податкове - повідомлення рішення №000034/2206 від 16.10.13р. на суму штрафу у розмірі 170 грн. - правомірне.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення акту позапланової податкової перевірки №1609/26-58-22-06-15/37642733 від 27.09.13р., з огляду на те, висновки такого акта не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.
У спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
Вимога про зобов'язання відповідача звернутись із письмовим повідомленням про відсутність порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями між ТОВ «Мегатрейд Айті Дистріб'юшн» та нерезидентом «Viasat, Іnс» (США) за договором поставки продукції №03/09-12 PSC від 04.09.12р. та про необхідність зняття імпортної операції з валютного контролю до ПАТ «Універсал Банк» є похідною від вирішених позовних вимог, а відтак - задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.03.15р. у справі №826/3917/14 та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.03.15р. у справі №826/3917/14 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.03.15р. у справі №826/3917/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.