09 липня 2015 р. Справа № 1622/2а-7424/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12.09.2011 по справі № 1622/2а-7424/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (далі - відповідач, УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії в якому просила суд.
-визнати причини пропущення строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений за поважних причин строк, для звернення до суду за захистом права позивача на 30% надбавки до пенсії з 01.07.2010 року та по теперішній час.
- визнати діяння (бездіяльність та відмову) Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, щодо нарахування і виплати несплаченої позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни "30% надбавки до пенсії" з 01.07.2010 року теперішній час протиправними, а не виплачену підвищену пенсію- заборгованістю.
12 вересня 2011 року постановою Октябрського районного суду м. Полтава у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Позивач не погодилася з постановою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій просила: скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12.09.2011 по справі № 2-а-7424/11 про відмову в адміністративному позові ОСОБА_1 до УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести виплату державної соціальної допомоги в повному розмірі відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі: пропущені процесуальні строки щодо звернення до суду про визнання протиправними дії УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві щодо не донарахування пенсії згідно ст.6 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195) і не виплати в повному обсязі щомісячного 30% підвищення до пенсії та зобов'язання УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону № 2195 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст.28 Закону України № 1058-ІV від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) починаючи з 01.07.2010 року, вважати пропущеними з поважних причин; поновити пропущені процесуальні строки для звернення до суду про визнання протиправними дії УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві щодо не донарахування пенсії згідно ст.6 Закону № 2195 і не виплати в повному обсязі щомісячного тридцятивідсоткового підвищення до пенсії та зобов'язання УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону № 2195 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст.28 Закону № 1058 починаючи з 01.07.2010 року; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві щодо не донарахування пенсії згідно ст.6 Закону № 2195 і не виплати в повному обсязі щомісячного 30% підвищення до пенсії починаючи з 01.07.2010; зобов'язати УПФУ в Октябрському р-ні в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону № 2195 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст.28 Закону № 1058 починаючи з 01.07.2010 по 30.06.2011 та нараховувати її надалі; зобов'язати УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону №2195 у розмірі не меншому за 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з часу вступу рішення суду по даній справі в законну силу; зобов'язати УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві до негайного виконання постанови суду за цим позовом; зобов'язати УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк подання зазначеного звіту.
В апеляційній скарзі позивач посилається на Закон №2195, бюджетне законодавство, Закон №1058.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону №2195 має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно застосував постанову Кабінету Міністрів України №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" при здійсненні виплат позивачеві соціальної допомоги до пенсії.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції .
Відповідно до ст. 6 Закону №2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначено лише в ч.1 ст. 28 Закону №1058, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Згідно ст. 7 Закону №2195, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахування та виплата у 2011р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до вимог Закону №2195 та в ч.1 ст. 28 Закону №1058.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону №2195 та ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2011р. до позивача безпідставно застосовував постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 , оскільки повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону №2195, яка має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначено ч. 1 ст.28 Закону №1058, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону № 1058 рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону №2195 покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом 01.07.2011р., в якому просила задовольнити її позовні вимоги з 01.07.2010 року по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів вважає, що права позивача підлягають захисту з 01.01.2011 року.
Відповідно до ч.1ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, а також відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 підлягають залишенню без розгляду.
Посилання ОСОБА_1, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, на п. 2 ст. 46 Закону України № 1058 та ч. 2 ст. 87 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки положення вищезазначених правових норм стосуються нарахованих сум пенсій.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1, як на поважність пропуску строку звернення до суду, на те, що про порушені права, як дитини війни, їй стало відомо лише після отримання відповіді від УПФУ Октябрського р-ну в м. Полтаві 25.06.2011, оскільки пенсія є щомісячною періодичною виплатою. А тому, отримуючи кожного місяця пенсію, позивач повинна була дізнатися про порушене право.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону №2195, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06.07.2011р. Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" винесено постанову №745, якою встановлено в тому числі розмір підвищення дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Постанова набрала чинності з 23.07.2011 року.
Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку мають застосовуватись норми Закону України від 14.06.2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а не відповідні норми Закону №2195.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 23.07.2011р. відповідач повинен керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745.
Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 6 вищевказаного закону непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Положеннями ст. 6 Закону №2195 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, для дітей війни.
Вихідним критерієм обчислення доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону №1058 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обчисленнямінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Тобто, підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12 вересня 2011 року по справі № 1622/2а-7424/11 скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо не донарахування до пенсії ОСОБА_1 та не виплати 30% підвищення до пенсії з 01.01.2011.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01.01.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 - залишити без розгляду.
Стягнути з Державного бюджету України в особі ГУДК України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 (банк одержувача: Полт. ГРУ ПАТ «Приват Банк» м. Полтава, р.р. 10025800431401, МФО: 331401) судовий збір за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 1,75 грн.
Стягнути з Державного бюджету України в особі ГУДКУ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (банк одержувача: Полт. ГРУ ПАТ «Приват Банк» м. Полтава, р.р. 10025800431401, МФО: 331401) судовий збір за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 0,85 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.І. Сіренко О.А. Спаскін
Повний текст постанови виготовлений 10.07.2015 р.