07 липня 2015 р. Справа № 522/19714/14-а
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та просить визнати протиправним та скасувати розпорядження № 4593 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про демонтаж об'єкта індивідуально визначеного майна - тверде покриття, площею 6,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції своєю постановою від 18 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовив.
ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2011 р. між ПП ОСОБА_5 та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було укладено договір оренди № 1/3190 окремого індивідуально визначеного майна - тверде покриття, площею 6,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 3, п.п. 3.2 умов вказаного договору оренди ПП ОСОБА_5 зобов'язано сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, що становить 135,50 гривень щомісячно.
Строк дії договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 1/3190 від 01.11.2011 р., який був укладений між ПП ОСОБА_5 та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, на підставі рішення Одеської міської ради від 04.07.2007 р. № 1466-V «Про нову редакцію правил установки та експлуатації некапітальних пунктів дрібнороздрібної торгівельної мережі в м. Одесі» закінчився.
Укладення договорів оренди окремого індивідуально визначеного майна для розміщення тимчасових споруд було передбачено рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007 р. № 1466-V «Про нову редакцію Правил установки та експлуатації некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі», яке скасовано рішенням Одеської міської ради від 2458-VI від 21.12.2012 р.
У зв'язку з зазначеним, договори оренди окремого індивідуально визначеного майна не укладаються.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради діяло на законних підставах в межах своїх повноважень, тому будь-яких правових підстав для задоволення позову не має.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк