07 липня 2015 р. Справа № 667/870/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Скорик С.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 04 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
встановиЛА:
Позивач звернулася до відповідача із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.01.2015р. нею було подано заяву до УПФУ в м.Херсоні про здійснення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ЗУ «Про державну службу» з урахуванням інших виплат, які складаються з: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Суд першої інстанції своєю постановою від 04 березня 2015 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення (протокол) Управління пенсійного фонду України у м. Херсоні № 12 від 30.01.2015р.
Зобов'язав Управління пенсійного фонду України у м.Херсоні здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 по довідці № 12/21-03-05 від 21.01.2015р., яка видана ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області та по довідці № 2221/03 від 23.01.2015р., яка видана Управлінням пенсійного фонду України у м.Херсоні, починаючи з 19.12.2014р., з урахуванням ст. 37 ЗУ «Про державну службу», яка діяла на час призначення пенсії позивачу, в розмірі 70% від заробітку (доходу).
Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працювала на посадах, які зараховані до стажу державного службовця в Державній податковій інспекції, УПФ України в м.Херсоні та отримує пенсію згідно ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 19.12.2014р.
23.01.2015р. позивач звернулася до УПФ України в м.Херсоні із заявою про перерахунок пенсії.
Протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій за №12 від 30.01.2015р. позивачу відмовлено в проведені перерахунку за відсутності законодавчих підстав.
Вказаний Протокол вмотивований тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація до переліку складових заробітної плати державних службовців, визначеного ст.33 Закону України «Про державну службу», не входять та, відповідно, не враховуються для обчислення пенсії.
Як вбачається з довідки ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області № 12/21-03-05, про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та довідки УПФ України в м.Херсоні № 2221/03 від 23.01.2015р., позивачу були нараховані надбавки, премії та інші виплати за періоди з листопада 2008р. до серпня 2012 р., з 01.10.2013р. по 30.11.2014р., які загалом становили 34669,95грн. Також вказані довідки містять відомості про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на всі виплати, включені в довідки, в тому числі і на виплати, зазначені в графі «інші».
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст.37-1 вищевказаного закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не вбачається визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Однак, зі змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Стаття 1 Закону України «Про оплату праці», визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У відповідності дост.2 Закону України «Про оплату праці», Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, чинне законодавство відносить до складу заробітної плати також і інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року, де вказано, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем при відмові у перерахунку пенсії з врахуванням інших виплат, які складаються з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, не були враховані вище вказані положення нормативно-правових актів, а тому вона є безпідставною.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні, - залишити без задоволення.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 04 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк