07 липня 2015 р. Справа № 814/390/15
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення від 13.01.2015 року № 504070000/201000001/2, картки відмови від 14.01.2015 року № 504070000/2015/00004, -
встановиЛА:
До суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (далі - Позивач) до Миколаївської митниці Міндоходів (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2015/000001/2 від 13.01.2015 р. і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00004 від 14.01.2015 р., прийняті митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.
Суд першої інстанції своєю постановою від 24 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 13.01.2015 р. № 504070000/2015/000001/2, прийняте митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.
Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.01.2015 р. № 504070000/2014/00004, прийняту митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.
Миколаївська митниця ДФС не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Миколаївська митниця ДФС посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2014 р. між позивачем та компанією "CNHІ International SA" (Швейцарія) укладено зовнішньоекономічний контракт поставки № UA-EAC-EUR-2014 на загальну суму 20000000,00 євро. Згідно умов якого, продавець зобов'язався продати, а покупець купити товар в межах цього контракту згідно окремих додатків, що укладаються між сторонами. Конкретні умови та терміни поставки товару визначаються у відповідних додатках до контракту, а ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях.
18.12.2014 р. між позивачем та компанією "CNHІ International SA" було укладено додаток № 15 та специфікацію № 15 до контракту № UA-EAC-EUR-2014, відповідно до якої сторони домовились про поставку, окрім іншого, жниварку New Holland модель 8 P25VB (ширина захвату 7,6 м), без транспортного візку, на умовах поставки - EXW Плоцьк, Польща за ціною 5000,00 євро за одиницю.
По надходженню на територію України 1 одиниці жатки New Holland, модель 8 P25VB (ширина захвату 7,6 м), позивач подав відповідачу митну декларацію № 504070000/2015/000103, в якій зазначив ціну товару 5000,00 євро.
З урахування цієї митної вартості, позивачем самостійно було обраховано митні платежі в сумі 20534,11 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав: контракт № UА-ЕАС-ЕUR-2014 від 10.01.2014 року; доповнення № 1 до контракту від 10.01.2014 року; додаток № 15 від 18.12.2014 року до контракту № UА-ЕАС-ЕUR-2014 від 10.01.2014 року;
- специфікацію № 15 до контракту від 18.12.2014 року; рахунок-фактуру (invoice) № FTCNH140292497 від 31.12.2014 року; договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № TIR - 31/12-14 від 31.12.2014 року; договір № TIR - 31/12-14-3 на транспортно - експедиційне обслуговування і організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.12.2014 року; довідка про транспортні витрати від 09.01.2015 року № 01/1 ФОП ОСОБА_4; копія митної декларації країни відправлення № 15РL335010Е0004658 від 09.01.2015 року.
За результатом розгляду наданих документів посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено позивачу електронне повідомлення: "У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: відсутня копія гарантії забезпечення платежу відповідно до п.2.1 додатку 15 від 18.12.2014 до контракту № UА-ЕАС-ЕUR-2014 від 10.01.2014; надані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: надані документи не містять інформацію щодо числових значень складових митної вартості, а саме: транспортні витрати відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспортні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження відповідно до частини 3 ст.53 МКУ для підтвердження митної вартості та її складових частин необхідно надати: виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортних витрат), а також бухгалтерські документи, передбачені Розділом 5 Договору № ТІК-31/12-14-3 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 31.12.2014; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Листом від 13.01.2015 р., на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи: банківську контр-гарантію № GRI0715MK14 від 24.12.2014, а також її переклад на українську мову; відповідь МОД АТ "Райффазен Банк Аваль" вих. № Р2-01-05-3/14-53 від 13.01.2015 щодо форми наданої банківської гарантії № GRI0715MK14 від 24.12.2014; витяг з прайс-листа " CNHI Industrial SA" від 01.10.2014; комерційна пропозиція "CNHI Industrial SA" від 02.12.2014, а також її переклад на українську мову; бухгалтерські документи, передбачені розділом 5 Договору № ТІR-31/12-14-3 на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.12.2014 (заявка № 3 на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні від 31.12.2014 та рахунок-фактуру на оплату № 3 від 09.01.2015 року, в якому в першій графі сума перевезення до кордону становить 20000 грн. з цієї суми 10000,00 грн.; вартості перевезення комбайну разом з витратами на навантаження, а 10000,00 грн., - вартість перевезення зернової жниварки разом з витратами на навантаження.
Також листом від 13.01.2015 р. № 11 декларант також повідомив про неможливість надання документів, а саме: виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкової інформації щодо вартості у країні - експортерів товарів, що є ідентичним та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунку ціни (калькуляцію).
13.01.2015 р. відповідачем було прийнято рішення № 504070000/2015/0000001/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість групи товарів № 1/1 була змінена в бік збільшення в наслідок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.01.2015 р. № 504070000/2014/000021/2 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується на підставі ч. 1 п. 4 ст. 58 МК України. У наданих документах наявні розбіжності та неточності. Основою для визначення митної вартості є вартість операції з ідентичними товарами за рівнем 20457 євро за одиницю (митна декларація від 05.11.2014 р. № 901050000/2014/11746).
Таким чином, Миколаївською митницею було визначена митна вартість товару позивача в сумі 20457 євро, замість задекларованих ним самостійно 5000 євро.
Крім того, старшим державним інспектором Марченко А. В. винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 14.01.2015 р. № 504070000/2015/00004 з підстав порушення п. 6 ст. 54 МК України.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними в ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем.
У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив три підстави того, що метод за ціною договору не застосовується до товару позивача: 1) розбіжність між витягом з прайс-листа б/н від 01.10.2014 р. з надання спеціальної пропозиції для дилерів та умовами розділу 3 "Ціни/платежі" додатку 9 договору про імпортування та дистрибуцію від 01.05.2014 р. (оцінюваний товар відсутній у списку узгодженої продукції, що підпадає під дію договору); 2) в наданих документах відсутня інформація щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження. Відповідно до рахунку на оплату від 09.01.2015 р. № 3 невірно проведений розрахунок відповідної частини транспортних витрат; 3) неможливість здійснення числової перевірки митної вартості товарі, зазначеної у митній декларації країни відправлень № 15PL335010E0009005 від 14/01/2015 року; 4) декларантом не надано документи, які спростовують вплив пов'язаності осіб на ціну товару; 5) основою для визначення митної вартості є вартість операції з ідентичними товарами за рівнем 20457,38 євро за одиницю (митна декларація від 05.11.2014 р. № 901050000/2014/11746).
З даного приводу слід зазначити, що товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі контракту поставки від 10.01.2014 р. № UA-EAC-EUR-2014 та специфікації від 10.01.2014 р. № 15, а не за договором про імпортування та дистрибуцію від 01.05.2014 року. Довідка про транспортні витрати, яку надав позивач під час процедури митного оформлення товару, містить необхідну інформацію щодо складових митної вартості, зокрема витрати на перевезення до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, повідомлення про те, що страхування товару не здійснювалось. У митній декларації країни відправлення вказана загальна вартість за комбайн і жниварку, але постачальник надав відповідь, в якій зазначена вартість кожного товару окремо і вартість жниварки співпадає з інвойсом. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували пов'язаність позивача з постачальником.
Постачальником товару є безпосередньо його виробник - компанія CNHІ International SA, яка є відомим світовим концерном з виробництва сільськогосподарської, будівельної та промислової техніки.
Позивач має прямий договір з виробником товару. Враховуючи обсяги постачання, сезонність та акційні знижки для дилерів, позивач придбав товар по більш низькій ціні.
Доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, оскільки іншим імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.
Крім того, слід звернути увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції відповідача, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.
За обставинами справи, митним органом не взята до уваги вартість товару за ціною контракту, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС, - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення від 13.01.2015 року № 504070000/201000001/2, картки відмови від 14.01.2015 року № 504070000/2015/00004, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк