07 липня 2015 р. Справа № 2а-549/10/1570
Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
при секретаріПолянській А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, -
встановиЛА:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси від 30.12.2009 року: №0000347171/0, №0000348171/0, №0000349171/0, НОМЕР_1.
Суд першої інстанції своєю постановою від 15 жовтня 2013 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси - відмовив повністю.
ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.11.2009 року по 04.12.2009 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СПД - фізичною особою ОСОБА_5 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2007 року по 30.09.2009 року.
Направлення про проведення позапланової виїзної перевірки від 25.11.2009 року №563/17-04 та копію Наказу ДПА в Одеській області від 24.11.2009 року №1715 «Про проведення позапланової документальної перевірки» було вручено під особистий підпис СПД-ФОП ОСОБА_5 25.11.2009 року.
Направлення про проведення позапланової виїзної перевірки від 25.11.2009 року №601/17-04 та копію Наказу ДПА в Одеській області від 02.12.2009 року №1811 «Про продовження терміну проведення позапланової документальної перевірки» було вручено під особистий підпис СПД-ФОП ОСОБА_5.03.12.2009 року.
За результатами перевірки був складений акт №366/17-04/НОМЕР_2 від 09.12.2009 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД-ФО ОСОБА_5 за період з 30.07.2007 року по 30.09.2009 року». В акті зазначено, що від підписання акта перевірки ОСОБА_5 відмовився. Крім того посадовими особами було складено Акт відмови від підпису від 09.12.2009 року № 340/17-04.
На підставі акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2009 року: - №0000347171/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 706353, 50 грн.; №0000348171/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2685067, 68 грн.; №0000349171/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4760 грн.; Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000349171/0, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій 43 742 704,10 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення на загальну суму 47 138 885,28 грн. було відправлено поштою, але не вручено платнику податків ОСОБА_5, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Що підтверджується Актом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ДПА України від 14.01.2010 року № 4/17-1.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.
Судом першої інстанції встановлено, що за перевіряємий період відповідно до документів наданих позивачем до перевірки, ОСОБА_5 здійснював наступні види діяльності: у період з 01.02.2007р. по 31.1 2.2007р. - діяльність агентств нерухомості, обсяг виручки від реалізації вказаних послуг склав 269 170.00 грн. Зазначена виручка відображена у книзі обліку доходів та витрат; у період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. - діяльність агентств нерухомості, обсяг виручки від реалізації вкачаних послуг склав 270 460,00 грн. Зазначена виручка відображена у книзі обліку доходів та витрат; у період з 01.9 7.2008р. по 31.12.2008р. - підприємницьку діяльність не здійснював, доходів не отримував: у період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р. - здавання в оренду власного нерухомого майна, обсяг виручки від надання в оренду склав 103 560,00 грн. Зазначену виручку відображено у книзі обліку доходів та витрат.
Крім того, перевірка проводилась на підставі документів та службової записки Управління податкової міліції ДПА в Одеській області від 20.10.2009 року №1107/11/26-0407 та від 18.11.2009 року №1285/11/26-04 щодо здійснення ОСОБА_5 діяльності та отримання ним доходів, які не відображено у податковій звітності підприємця.
Інформація та копії документів надані управлінням податкової міліції ДПА в Одеській області свідчать про те, що СПД-ФО ОСОБА_5 з громадянами - «замовниками» укладались угоди про взаємні зобов'язання, відповідно до яких підприємець за дорученням «замовника» виконує роботи по обробці приміщень квартир, замовники, у свою чергу, сплачують підприємцю зафіксовану у договорі вартість загальної площі квартири у виконаних роботах частковими внесками (перший внесок здійснюється замовником у момент укладення угоди).
Документів, які підтверджують фактичне здійснення підприємцем вказаних вище робіт та акти виконаних робіт до перевірки не було надано. Отже, у перевіряємому періоді відповідно до договорів про взаємним зобов'язанням позивачем було отримано внесків на загальну суму 8898491,62 грн.
Отримання вищевказаної виручки (грошових коштів) не відображено (оприбутковано) позивачем у книзі обліку доходів та витрат, звітах платника єдиного податку, деклараціях про доходи. Таким чином, позивачем у період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року було проведено готівкові розрахунки за надані послуги на загальну суму 8748540,82 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Отже, на підставі п.1 ст.17 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем було обґрунтовано прийнято рішення від 30.12.2009 року №0000350171, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 43742704,10 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених, цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 6 ст. 9 Закону №265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні, послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких, здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ від 03.07.1998 року №727/98), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Статтею 4 Указу від 03.07.1998 року №727/98 передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір, суб'єкта малого підприємництва.
У разі порушення вимог, установлених статтею 1 від Указу від 03.07.1998 року №727/98, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) понад 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Порядок загальної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється розділом IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92 (далі ДКМУ №13-92) положення якого продовжували діяти і після 1 січня 2004 року (п. 22.10 ст. 22 Закону України від 22 травня 2003 року N889 "Про податок з доходів фізичних осіб", далі Закон №889), починаючи з наступного звітного, періоду (кварталу) (стаття 5 Указу №727/98) шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не перейшов на загальну систему оподаткування обліку та звітності з 01.07.2007 року (з наступного звітного періоду), отже він незаконно перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у 2008 року та у 2009 року.
Щодо визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб слід зазначити наступне.
В ході перевірки було встановлено, що СПД - фізична особа ОСОБА_5 в порушення п.(в) п.п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-УІ (далі - Закон №889) не подавав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові декларації про доходи від підприємницької діяльності за 2-4 квартали 2007р., 1-2 квартали 2008р., 1-3 квартали 2009р., на загальну суму 9 041 861,62 гри., в результаті чого, суми валових витрат ним визначено не було.
Крім того, перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, за даними про суми оподатковуваного доходу визначеними в ході перевірки встановлено його заниження у сумі 4 709 023, 31 грн.
Так, відповідно до п.(в) п.п.19.1 ст. 19 Закону №889, яким встановлено, що платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.
Пунктом 4 ст.14 Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», передбачено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Щодо визначення зобов'язання з податку на додану вартість слід зазначити наступне.
В ході перевірки було встановлено, що СПД - фізична особа ОСОБА_5 відповідно до наданих документів здійснював наступну діяльність: діяльність агентств нерухомості; діяльність здавання в оренду власного нерухомого майна.
Відповідно до інформації (документів) наданих Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації в Одеській області, позивач окрім діяльності вказаної вище, здійснював діяльність завершення будівництва.
Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
П.6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Операції які здійснював позивач у перевіряємому періоді повинні оподатковуватися за ставкою 20 %. Це вбачається з наданих документів до перевірки позивачем та Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації в Одеській області, а саме позивачем були укладені договори про взаємні зобов'язання та отримано першочергові внески за цими договорами.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач не включив до податкових зобов'язань операції з надання послуг та з надання у оренду нерухомого майна, здійснювані позивачем з 12.06.2007 р. по 30.09.2009 р. В результаті чого, встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 1 798 188,16 грн.
Абзацом 3 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Тобто, в порушення п.п.7.8.1 п.7.8 ст. 7 З Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем не були надані до ДПІ податкові декларації по ПДВ за червень 2007 р.- вересень 2009 р.
В порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» позивачем не було включено до податкових зобов'язань операції з надання послуг та з надання у оренду нерухомого майна здійснювані підприємцем з 12.06.2007р. по 30.09.2009р. в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість всього у сумі 1 798 188.16 грн.
У період з 12.06.2007р. по 30.09.2009р. СПД - фізична особа ОСОБА_5 відповідно до вимог п.9.4 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не мав права на нарахування податкового кредиту по ПДВ, так як не зареєструвався платником ПДВ самостійно, в результаті чого податок на додану вартість, що підлягав сплаті за вказаний період, було занижено на суму 1 798 188,16 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 30.12.2009 року: №0000347171/0, №0000348171/0, №0000349171/0, НОМЕР_1 були прийняті згідно з чинним законодавством.
Крім того, згідно рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання договору про взаємні зобов'язання від 08.04.2009 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було задоволено, а позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання правочину нікчемним було залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.04.2013 року вищезазначене рішення було залишено без змін.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_5, було відхилено та вищезазначене рішення та ухвала були залишені без змін.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі встановлених фактів та обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк