07 липня 2015 р. Справа № 522/14610/13-а
Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Івченко В.Б.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третіх осіб Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним пункту рішення, -
встановиЛА:
07 червня 2013 року ОСОБА_4 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третя особа Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, в якому просила суд визнати недійсним п. 21 рішення Одеської міської ради № 2196-XXIV від 04 лютого 2004 року "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році, внесення змін до рішень Одеської міської ради"; визнати протиправними дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу підвального приміщення площею 93,6 кв. м.
Ухвалою від 11 червня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси залишив без розгляду позов ОСОБА_4
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволено частково.
Скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2013 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_4.
Визнано поважною причину пропуску строку звернення до суду ОСОБА_4 з позовними вимогами про визнання недійсним п. 21 рішення Одеської міської ради № 2196-XXIV від 04 лютого 2004 року, визнання протиправними дій щодо укладення договору купівлі-продажу.
Справу № 522/14610/13-а направлено до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.
Суд першої інстанції, своєю ухвалою від 30 квітня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третіх осіб Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним пункту рішення - залишив без розгляду.
ОСОБА_4 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору є рішення Одеської міської ради від 04 лютого 2004 року та дії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, третя особа Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, вчинені у 2004 році.
Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду та залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на ст. 100 КАС України, зазначивши при цьому, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом ще 07.06.2013 року, після чого 11.06.2013 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси адміністративний позов ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третіх осіб Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним пункту рішення було залишено без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволено частково. Скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2013 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_4. Визнано поважною причину пропуску строку звернення до суду ОСОБА_4 з позовними вимогами про визнання недійсним п. 21 рішення Одеської міської ради № 2196-XXIV від 04 лютого 2004 року, визнання протиправними дій щодо укладення договору купівлі-продажу. Справу № 522/14610/13-а направлено до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.
Отже, питання щодо дотримання строку звернення ОСОБА_4 до суду з адміністративним позовом вже було розглянуто і вирішено ще в 2013 році і справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином судова колегія дійшла висновку, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 100 КАС України у суду першої інстанції були відсутні.
Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третіх осіб Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним пункту рішення - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк