Справа: № 810/1198/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
08 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,-
ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 29.09.2014 № 100260006/2014/00016/2, від 30.09.2014 № 100260006/2014/00018/2, від 29.09.2014 № 100260006/2014/00015/2, від 29.09.2014 № 100260006/2014/00014/2, від 29.09.2014 № 100260006/2014/00021/2, від 30.09.2014 № 100260006/2014/00019/2, від 30.09.2014 № 100260006/2014/00017/2, від 30.09.2014 № 100260006/2014/00020/2, від 06.10.2014 № 100260006/2014/00026/2, від 07.10.2014 № 100260006/2014/00029/2, від 07.10.2014 № 100260006/2014/00030/2, від 07.10.2014 № 100260006/2014/00027/2, від 07.10.2014 № 100260006/2014/00028/2, від 09.10.2014 № 100260006/2014/00038/2, від 07.10.2014 № 100260006/2014/00032/2, від 07.10.2014 № 100260006/2014/00031/2 та від 07.10.2014 № 100260006/2014/00039/2.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська міська митниця ДФС подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.012.2013 року «Danish Crown А/S» - Данія (продавець) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (покупець) укладено контракт № 182, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує м'ясну продукцію (товар) в асортименті, а саме: свинячу печінку морожену без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервована, код УКТЗЕД 0206410000, виробник Danish Crown A/S; свинина свіжа, обвалена (без кісток), охолоджена, без додавання харчових добавок та приправ, код УКТЗЕД 0203195500, виробник Danish Crown A/S, в кількості та за ціною у відповідності до інвойсів.
Митна вартість товару була задекларована позивачем відповідно до розділу 2 контракту № 182 від 26.12.2013 року та зазначається в інвойсах на кожну партію. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрат на митне оформлення вантажу в країні продавця. Загальна сума контракту - 2 000 000,00 євро.
Товар заявлений до митного оформлення відповідно до поданих Київській міжрегіональній митниці Міндоходів митних декларацій: № 100260006/2014/157262 від 29.09.2014 року (поставка № 182-394); № 100260006/2014/157283 від 30.09.2014 року (поставка № 182-395); № 100260006/2014/157266 від 29.09.2014 року (поставка № 182-396); № 100260006/2014/157257 від 29.09.2014 року (поставка № 182-397); № 100260006/2014/157284 від 30.09.2014 року (поставка № 182-398); № 100260006/2014/157288 від 30.09.2014 року (поставка № 182-399); № 100260006/2014/157277 від 30.09.2014 року (поставка № 182-400); № 100260006/2014/157285 від 30.09.2014 року (поставка № 182-401); № 100260006/2014/157331 від 06.10.2014 року (поставка № 182-402); № 100260006/2014/157344 від 06.10.2014 року (поставка № 182-403); № 100260006/2014/157345 від 06.10.2014 року (поставка № 182-404); № 100260006/2014/157348 від 06.10.2014 року (поставка № 182-405); № 100260006/2014/157340 від 06.10.2014 року (поставка № 182-406); № 100260006/2014/157402 від 08.10.2014 року (поставка № 182-407); № 100260006/2014/157431 від 06.10.2014 року (поставка № 182-408); № 100260006/2014/157354 від 07.10.2014 року (поставка № 182-409); № 100260006/2014/157438 від 13.10.2014 року (поставка № 182-410).
Позивачем, для визначення митної вартості товару за ціною договору, подано до митного органу всі необхідні документи, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602); міжнародні автомобільні накладні (CMR) (код 2730); документи, що підтверджують вартість перевезення товару (код 3007); рахунки-фактури (інвойси) (код 3105); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код 4104); додаткова угода № 1,2,3 (код 4103); страховий поліс (код 3530); ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформленні товару) (Держветфітослужба України) (код 5053); сертифікат про походження товару (код 7011); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (код 5501); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (код 5504); інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (код 5503); резервна позиція (код 5511); сертифікати якості (код 9000); копія митної декларації країни відправлення (код 9610); попередня митна декларація, про що міститься відмітка в рядку 40 митної декларації.
Митним органом для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 МК України було витребувано від декларанта-позивача додаткові документи.
Листами № 1695 від 29.09.2014 року, № 1701 від 30.09.2014 року, № 1867 від 29.09.2014 року, №1663 від 26.09.2014 року, №1700 від 30.09.2014 року, № 1704 від 30.09.2014 року, №1703 від 30.09.2014 року, №1702 від 30.09.2014 року, №1730 від 06.10.14 року, №1754 від 06.10.2014 року, №1755 від 06.10.2014 року, № 1752 від 06.10.2014 року, № 1753 від 06.10.2014 року, № 1800 від 09.10.2014 року, № 1730 від 06.10.2014 року, №1756 від 07.10.2014 року, №1810 від 13.10.2014 року декларантами позивача на виконання вимог митного органу було надано прайс-листи, комерційні пропозиції, генеральний договір добровільного страхування, копія митної декларації країни відправлення, а також вказано, що запитуванні у позивача документи вже подавались останнім до митної декларації, а інших документів на даний момент немає можливості надати, так як останні надаються лише у випадку їх наявності.
Аналогічні документи були подані відповідними листами по іншим постановам.
З огляду на викладене, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, ввезених ТОВ «Фоззі-Фуд» за вищевказаними вказаними МД: 29.09.2014 року № 100260006/2014/00016/2 (поставка №182-394); 30.09.2014 року № 100260006/2014/00018/2 (поставка №182-395); 29.09.2014 року № 100260006/2014/00015/2 (поставка №182-396); 29.09.2014 року № 100260006/2014/00014/2 (поставка №182-397); 29.09.2014 року № 100260006/2014/00021/2 (поставка №182-398); 30.09.2014 року № 100260006/2014/00019/2 (поставка №182-399); 30.09.2014 року № 100260006/2014/00017/2 (поставка №182-400); 30.09.2014 року № 100260006/2014/00020/2 (поставка №182-401); 06.10.2014 року № 100260006/2014/00026/2 (поставка №182-402); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00029/2 (поставка №182-403); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00030/2 (поставка №182-404); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00027/2 (поставка №182-405); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00028/2 (поставка №182-406); 09.10.2014 року № 100260006/2014/00038/2 (поставка №182-407); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00032/2 (поставка №182-408); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00031/2 (поставка №182-409); 07.10.2014 року № 100260006/2014/00039/2 (поставка №182-410).
У всіх рішеннях митна вартість була визначена за 6, резервним методом, внаслідок чого виникла переплата митних платежів.
Згідно з ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
З метою митного оформлення товарів ТОВ «Фоззі-Фуд» відповідно до ст. 55 Митного кодексу України були подані нові МД з наданням фінансових гарантій.
Митним органом зазначено, що в поданих до митного оформлення документах разом з МД виявлено розбіжності, а саме зазначені інші умови оплати (30 днів від дати інвойсу) ніж у п. 8.1 зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2013 року № 182 (30 днів з моменту отримання покупцем товару), що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості.
Крім того, у страхових полісах зазначені замовлення, які декларантом не надавалися. Також декларантом не надано договір (контракт) про перевезення (рішення від 29.09.2014року № 100260006/2014/000016/2 та від 06.102014 року №100260006/2014/000026/2). У графі 44 митних декларацій зазначено, що документи не подаються одночасно з митною декларацією та зберігаються у декларанта.
До митного оформлення надано страховий поліс компанії «Граве Україна», який є додатком до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 №101014611.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; відповідно до частини двадцять першої статті 58 Митного кодексу України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Відповідно до п. 2 контракту від 26.12.2013 № 182 ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування навантаження, витрати з митного оформлення товару в країні продавця. Тобто відсутня така складова митної вартості як вартість робіт пов'язаних із пакуванням та не виконується умова наявності всіх складових митної вартості.
В оскаржуваних позивачем рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що умови оплати в інвойсі не відповідають умовам оплати по контракту. Проте, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність таких доводів апелянта, з огляду на слідуюче.
В пункті 8.1 контракту від 26.12.2013 № 182 передбачено, що оплата здійснюється через 30 днів з дати отримання товару і за умови надання повного комплексу документів.
В пункту 2 контракту від 26.12.2013 № 182 зазначено, що ціна за товар може бути знижена за взаємною згодою сторін.
Крім того, контроль митної вартості відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, а не шляхом перевірки виконання сторонами зовнішньоекономічного договору, його умов щодо строків оплати тощо, що не належить до компетенції митного органу.
Судом першої інстанції правомірно зауважено, що зазначені, на думку митного органу, розбіжності щодо умов оплати не знайшли свого підтвердження, оскільки сторони мали правові підстави погодити в інвойсах інші умови оплати, що зокрема, не впливає на числові значення митної вартості, тому митний орган не мав правових підстав посилатися на зазначене як на підставу для невизнання заявленої ТОВ «Фоззі-Фуд» митної вартості.
Не можливо не відмітити, що додаткові документи, які були надані ТОВ «Фоззі-Фуд», не могли бути підставою для перегляду рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару, оскільки документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів прийняв письмове рішення про коригування митної вартості товарів відповідно до положень статті 55 Кодексу.
Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
На підтвердження митної вартості товару ТОВ «Фоззі-Фуд» було надано митному органу пакет необхідних документів, крім того були надані додаткові запитувані документи, після чого відповідачем, у зв'язку з використанням декларантом відомостей, які не підтверджуються документально, були прийняті оскаржувані рішення, якими митна вартість товарів збільшена, і відповідно, збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ по даним ставками на 344 116, 92 грн.
З метою декларування товарів на підставі прийнятих рішень, ТОВ «Фоззі-Фуд» були подані нові МД.
Відповідно до ч. 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Крім того, апеляційна інстанція не може не зауважити, що митним органом не вказано: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях, а лише містяться посилання на норми закону. Крім того, митним органом не зазначено це в письмовому поясненні, після митного оформлення товарів.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Фоззі-Фуд» під час митного оформлення товарів надавались всі необхідні документи, однак представниками митного органу не доведено необхідності надання таких документів, а також не доведено будь-яких розбіжностей чи наявності ознак підробки в поданих документах.
Листом Міндоходів України від 31.03.2014 вих. № 7420/7/99-99-24-02-04-17 «Щодо додержання законодавства України з питань визначення митної вартості» передбачено, що Кодексом визначений виключний перелік підстав для запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. До таких підстав, відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу віднесено: наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, розбіжностей; наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, ознак підробки; відсутність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Додаткові документи відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України запитуються органом доходів i зборів виключно у випадку наявності у останнього підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем i покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів i зборів виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено, зокрема, неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно зі ст.ст. 59, 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами або подібними (аналогічними), що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Дані міжнародного торговельного веб-сайту alibaba.com, витяг з яких наявний в матеріалах справи, свідчать про те, що аналогічний товар - печінка свиняча морожена складає 0, 65 - 0, 70 Євро/кг, митна вартість вищезазначеного товару скоригована митним органом на рівні 0, 629 - 0, 6365 Євро/кг.
Відповідно до ч. 1 ст. 452 Митного кодексу України, інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).
Колегія суддів також повністю підтримує висновок суду першої інстанції, про те, що митна вартість, визначена ТОВ «Фоззі-Фуд», повністю відповідає вартості подібного товару. У митного органу були відсутні обґрунтовані сумніви у визначені митної вартості без врахування інформації з інших джерел інформації, доступ до яких у відповідача не обмежений.
Ст. 57 Митного кодексу України передбачені методи визначення митної вартості товарів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Уразі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.
Таким чином, визначення митної вартості товару, що імпортується в Україну, може здійснюватись за іншими передбаченими законом методами тільки за умови неможливості її визначення за ціною договору.
Порядок та умови застосування та/або неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, встановлено ст. 58 МК України, згідно якої вони застосовуються у разі якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару.
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МКУ).
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, декларант одночасно з митною декларацією подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік таких документів наведений в частині 2 ст. 53 МК України.
За умовами ч. 1-2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом здійснюється митницею шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).
За умовами ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів приймається митницею, якщо нею у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та здійснити коригування такої вартості виключно за наявності обґрунтованих документально підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості або відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
При цьому, здійснюючи коригування митної вартості товару, на вимогу декларанта митний орган повинен був провести з ним процедуру консультацій в письмовому вигляді (в тому числі, надати зі свого боку наявну у митниці інформацію) та послідовно застосувати кожний наступний метод визначення митної вартості товару.
Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано апелянтом, останній зазначених вимог не дотримався. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що позивач скористався правом, встановленим ч. 5 ст. 55 МКУ.
Проведення консультації відносно вибору методу визначення митної вартості товару лише на підставі інформації, яка наявна у митного органу, є порушенням вимог вищевказаної норми Митного кодексу України.
Посилання апелянта на наявність судової практики, яка б свідчила про можливість проведення консультацій шляхом надіслання електронних повідомлень також не знайшли свого підтвердження та обґрунтування під час апеляційного розгляду, оскільки в ухвалі ВАСУ від 08.08.2013 року, на яку посилається апелянт зазначено: «… відхилені доводи позивача щодо не проведення передбаченої законом процедури консультації між митним органом та декларантом, оскільки на зворотній стороні декларації митної вартості міститься запис про проведення відповідно до ч.5 ст.55 МКУ консультації, …».
Разом з тим, в даній справі митним органом в графі 33 МД не вказано результати проведеної консультації, а лише вказані причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів. Серед іншого, апелянтом також не було додано доказів проведення консультацій шляхом надіслання електронних повідомлень (наприклад, роздруківку з інтернету цих повідомлень, тощо).
ТОВ «Фоззі-Фуд» надано відповідачу всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, на підтвердження заявленої митної вартості товару, вказані документи не містили жодних розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару, що вказує на те, що митний орган взагалі не мав підстав на витребування додаткових документів.
Колегія суддів також повністю підтримує висновок суду першої інстанції щодо неправомірної відмови митним органом ТОВ «Фоззі-Фуд» у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийнявши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів без належного їх обґрунтування, тому ці рішення підлягають скасуванню.
З таких обставин, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що у апелянта відсутні аргументовані доводи щодо заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів чи невірного визначення ним такої вартості, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятих митницею спірних рішень щодо коригування митної вартості товару, в зв'язку з чим заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично, рішення митниці підлягають скасуванню, а надміру сплачені кошти - поверненню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову - залишити без задоволення
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.