Ухвала від 08.07.2015 по справі 809/1329/15

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 876/6668/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Кушнерика М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій неправомірними.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, оскільки державний виконавцем не врахував того, що на передане ним на реалізацію нерухоме майно постановою державного виконавця ВП № 45189272 від 24.10.2014 року накладено арешт згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 11.09.2014 року у цивільній справі № 344/8792/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Незважаючи на вказаний факт, державним виконавцем в порушенням вимог ст.ст. 11, 52, 62, 63 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято рішення про подання заявки на реалізацію описаного та арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, чим порушено її законні права та інтереси щодо спільної сумісної власності на нерухоме майно: офісне приміщення площею 55,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України. При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки явка позивача в суді не визнана судом апеляційної інстанції обов'язковою і клопотання позивача є необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 02.08.2010 року у справі № 846/10 задоволено позов АКБ "Укрсоцбанк" та стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 1008727,16 грн. боргу та 10487,27 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

28.11.2012 року Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 6/52-11 на виконання вищевказаного рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 02.08.2010 року у справі № 846/10.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 01.02.2013 року № 36323251 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 25.12.2012 року № 6-52/11, виданого Дніпровським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 1008727,16 грн. боргу та 10487,27 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 01.02.2013 року № 36323158 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 25.12.2012 року № 6-52/11, виданого Дніпровським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 1008727,16 грн. боргу та 10487,27 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 19.02.2013 року № 36323251 накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ОСОБА_3 в межах суми стягнення 1019214,30 грн.

Згідно акта від 13.08.2013 року ВП № 36323251, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції описано та арештовано майно боржника ОСОБА_3, а саме: офісне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців № 97523801 від 25.05.2015 року, за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, офісне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рішенням за № 19181497 від 27.12.2007 року зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 27.12.2007 року, виданого Івано-Франківським міським управлінням житлово-комунального господарства.

Окрім цього, згідно вказаної інформаційної довідки, на вищевказане нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 6531082 від 05.02.2008 року зареєстровано обтяження: заборона на майно, а в Державному реєстрі іпотек за № 6533113 від 06.02.2008 року іпотека на підставі договору іпотеки від 05.02.2008 року. Також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 11482625 від 09.08.2011 року, № 12721033 від 11.07.2012 року зареєстровано арешти всього нерухомого майна ОСОБА_3 на підставі постанов державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ВП № 28054782 від 08.08.2011 року та ВП № 33041831 від 14.06.2012 року.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 04.02.2014 року № 36323251 призначено експерта ОСОБА_4, яку зобов'язано надати звіт про оцінку майна. 28.10.2014 року експертом ОСОБА_4 підготовлено звіт № 576-ІФ про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_1. Згідно змісту листа Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 14.11.2014 року, копію звіту експерта про вартість описаного та арештованого майна № 576-ІФ направлено ОСОБА_3

Також судом встановлено, що на виконання ухвали Івано-Франківського міського суду від 11.09.2014 року у справі № 344/8792/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції постановою від 24.10.2014 року ВП № 45189272 накладено арешт на нежитлове приміщення по вулиці Незалежності, 97/20 в м. Івано-Франківську, який 12.11.2014 року зареєстровано за № 7667344 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

19.02.2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції підготовлено начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області заявку № 02-19/3039 на реалізацію описаного й арештованого майна: нежитлового приміщення, офіс літ. А, загальною площею 55,4 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні ВП № 36323251 по стягненню з боржника: ОСОБА_3 на користь стягувача: ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в сумі 1019214,30 грн. До вказаної заявки долучено: довідку про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки майна; копію постанови про відкриття виконавчого провадження; копію виконавчого листа; копію постанови про арешт майна; копію акта опису й арешту майна; копію постанови про призначення експерта для визначення вартості майна; копію звіту про оцінку майна, копію повідомлення про його направлення сторонам, акту державного виконавця; копії документів щодо права власності на майно; копію договору застави.

Як вбачається з повідомлення ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України № 6806/01-06 від 11.03.2015 року, адресованого сторонам виконавчого провадження ВП № 36323251 та Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, організатором електронних торгів доведено інформацію про те, що 30.03.2015 року відбудуться електронні торги по реалізації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер лота - 51463.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 частини 3 вказаної статті Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтею 32 Закону № 606-ХІV передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: 1) винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; 2) винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; 3) винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 4) проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини 5 цієї ж статті Закону № 606-ХІV про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

На виконання статті 62 Закону № 606-ХІV, наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, та зареєстрованим у вказаному міністерстві за № 427/25204 від 16.04.2014 року затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (надалі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 2 вказаного Тимчасового порядку передбачено, що державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби (далі - регіональний орган державної виконавчої служби), для проведення реалізації майна такі документи:

1) копію виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідку державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

2) копію акта опису й арешту майна;

3) копії документів, що характеризують майно, та копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування майном;

4) копії документів, що підтверджують вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна);

5) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідку про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копію повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника;

6) інші необхідні документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (зі змінами).

Згідно пункту 3 Тимчасового порядку, керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства документи передаються Організатору для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему не пізніше наступного робочого дня з дня отримання документів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем подано начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області заявку № 02-19/3039 на реалізацію описаного й арештованого майна у виконавчому провадженні ВП № 36323251 нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. До вказаної заявки долучено документи, передбачені пунктом 2 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області перевірено вказану заявку та додані до неї документи та не встановлено перешкод для передачі арештованого майна для реалізації з електронних торгів, що підтверджується інформацією організатора торгів.

Згідно положень частин 1, 2 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що способами захисту прав фізичної особи на майно, що є об'єктом спільної сумісної власності, у межах виконавчого провадження, де останній не є а ні стороною а ні іншим учасником виконавчих дій, є звернення до загального суду з цивільними позовами про визнання права власності та зняття арешту із описаного й арештованого майна, та про поділ цього майна.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною третьою статті 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Спосіб захисту у сфері публічно-правових відносин визначає позивач. Згідно з частиною третьою статті 105 КАС України позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій, виконати зупинену чи не вчинену дію тощо.

З огляду на вказані процесуальні норми, суд вважає, що саме по собі оскарження дій державного виконавця щодо правомірності направлення заявки на реалізацію описаного й арештованого майна, не є захистом публічного порядку, воно не відновлює права позивача на володіння цим майном. Визнання такої бездіяльності протиправною не призведе до захисту права власності фізичної особи на майно.

Таким чином, відсутні підстави для самостійного визнання протиправною бездіяльності відповідача, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не призведе до захисту її прав та законних інтересів щодо права спільної сумісної власності на нерухоме майно, вказаного в позовній заяві.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам КАС України, вирішення цього спору є безперспективним, оскільки не забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем при зверненні до суду обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.

За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, про що свідчать ухвали від 16.04.2015 року (справа № К/800/10199/13), від 13.03.2014 року (справа № К/9991/7948/12), від 05.02.2015 року (справа № К/800/41939/13).

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №809/1329/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.М.Гінда

М.П.Кушнерик

Попередній документ
46530188
Наступний документ
46530190
Інформація про рішення:
№ рішення: 46530189
№ справи: 809/1329/15
Дата рішення: 08.07.2015
Дата публікації: 15.07.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: