Ухвала від 07.07.2015 по справі 373/1466/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 373/1466/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Свояк Д.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

УХВАЛА

Іменем України

07 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Заступника директора департаменту - начальника інспекційного управління №1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Філончука Валерія Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом до Заступника директора департаменту - начальника інспекційного управління №1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Філончука Валерія Васильовича (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.05.2015 року №А-1205/3 про визнання Позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 та ч.1 ст.188-42 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову Відповідача від 12.05.2015 року №А-1205/3 про визнання Позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 та ч.1 ст.188-42 КУпАП у частині притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП та провадження у справі у цій частині закрито у зв»язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно ст.171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.

Положення частини другої статті 171-2 втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-рп/2015 від 08.04.2015}

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 березня 2013 року на підставі протоколу, складеного головним держаним інспектором інспекційного відділу у Східному регіоні Інспекційного управління №2 інспекції ДАБК Київської області Карнаухом Григорієм Миколайовичем від 14.03.2013 року №2-Л-А-1403/7, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2013 року, за результатами перевірки встановлено порушення Позивачем ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за встановлене порушення передбачена ч.1 ст.96, ст.97 КУпАП та накладено на Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

29 квітня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було винесено припис №С-2904/4 за результатами позапланової перевірки про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та встановлено строк для усунення виявлених порушень до 30.05.2016 року.

Позаплановою перевіркою встановлено, що Позивачем вимоги припису від 14.03.2013 року №С-1403/7 не виконані, порушення ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у встановлений термін не усунуто.

12 травня 2015 року Відповідачем було прийнято постанову №А-1205/3 по справі про адміністративне правопорушення, яким визнано Позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96, ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно ч.1 ст.96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ч.1 ст.188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв»язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, в п.7 оскаржуваної постанови від 12.05.2015 року №А-1205/3 при зазначені виявлених порушень не вказано про вчинення Позивачем будь-яких дій (або бездіяльності), що охоплюються диспозицією ч.1 ст.96 КУпАП.

А саме, не вказано про порушення нею вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

Викладені обставини про виконання будівельних робіт Позивачем у 2008 році у повній мірі відповідають обставинам, зазначеним у постанові від 12.05.2015 року №А-1205/3, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, Позивача не може вдруге бути притягнено до адміністративної відповідальності за це діяння, оскільки Позивача постановою від 29.03.2013 року №А-2903/6 по справі про адміністративне правопорушення вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96, ст.97 КУпАП у зв'язку із самочинним виконанням нею будівельних робіт по будівництву добудови до квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, матеріали справи не містять відомості щодо виконання Позивачем припису від 14.03.2013 року С-1403/7 про усунення порушень містобудівного законодавства.

Тому підстави для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП були наявні.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій суб»єкта владних повноважень при винесенні оскаржуваної постанови від 12.05.2015 року №А-1205/3 в частині притягнення Позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.188-42 КУпАП, а тому постанова Відповідача в цій частині не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 171-2, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 08 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Попередній документ
46530137
Наступний документ
46530140
Інформація про рішення:
№ рішення: 46530138
№ справи: 373/1466/15-а
Дата рішення: 07.07.2015
Дата публікації: 14.07.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: