Справа: № 380/852/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лісовенко П.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
07 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.
при секретарі: Гімарі Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 11 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання призначити пенсію та оформити документи для її виплати,-
ОСОБА_2 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області, в якому просила визнати рішення Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області від 01.04.2015р. № 1160 протиправним, зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 11 червня 2015 р. - позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з трудової книжки, позивач працювала дояркою з 06.02.1981 року по 02.10.1997 року в колгоспі «Дружба» с. Дзвеняче Тетіївського району Київської області; з 01.06.1998 року по 31.12.2003 року в КСП «Дружба», яке 17.02.2000 року було перереєстровано в СФГ «Дружба»; з 02.01.2004 року по 15.03.2007 року в ПСП «Дзвеняче».
Позивач звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п "д" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області від 01.04..2015 року, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу доярки-свинарки 20 років та умови виконання встановлених норм.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. «д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність уточнюючої довідки для призначення пенсії не є необхідною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка у позивача оформлена належним чином.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 11 червня 2015 р.- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: І.Л. Желтобрюх
О.О. Шостак
Ухвалу складено у повному обсязі 10.07.15
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Шостак О.О.
Желтобрюх І.Л.