Справа: № 377/570/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Малишенко Т.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
09 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Губська О.А.
розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії -
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, в якому просив визнати неправомірною відмову від 24.04.2015 року № 2022/03 щодо зарахування періоду проходження військової служби з 02.06.1982 року по 13.06.1984 року у військовій частині № НОМЕР_1 за посадою санітарного інструктора молодшого медичного персоналу у спеціальний трудовий стаж роботи, що відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає йому право на призначення пенсії за вислугу років; зобов'язати відповідача зарахувати період проходження військової служби з 02.06.1982 року по 13.06.1984 року у військовій частині № НОМЕР_1 за посадою санітарного інструктора молодшого медичного персоналу у спеціальний трудовий стаж роботи, що відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; призначити пенсію за вислугу років з дня звернення до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 09 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що відсутні клопотання сторін про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки його спеціальний стаж складає 23 роки 3 місяці.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області безпідставно відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугою років зі зниженням пенсійного віку згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку встановленим в справі обставинам та фактам, колегія судді звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст.8,10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом. Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на час звернення із заявою про призначення пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у 1978 році поступив до Чечено - Інгушського республіканського медичного училища, після закінчення якого йому була присвоєна кваліфікація фельдшера.
Відповідно до наказу № 52 від 05 березня 1982 рок позивач з 01 квітня був зарахований на посаду фельдшера швидкої допомоги, звідки був звільнений з 14 травня 1982 року згідно наказу №106 від 14 травня 1982 року у зв'язку з призовом на строкову військову службу у лави Збройних Сил СРСР.
З 27 липня 1982 року по 13 червня 1984 року проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 . Був звільнений в запас 13 червня 1984 року за ВОС 878659 П- санітарний інструктор - фельдшер молодшого медичного персоналу внутрішніх військ.
Крім того, після звільнення зі служби в армії позивач також продовжував працювати за посадою фельдшера швидкої допомоги.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, якою затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, пенсія за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років без урахування пільгового розрахунку стажу роботи в сільській місцевості.
Згідно із Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, правом на пенсію за вислугу років користуються окремі працівники охорони здоров'я, а саме: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.10.1991 № 146 (зі змінами і доповненнями внесеними наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.02.2001 року № 39) «Про атестацію середніх медичних працівників» посада фельдшера віднесена до номенклатури спеціальностей середніх медичних працівників.
В період до 1992 року діяв Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР від 31 грудня 1959 року № 135, .
Також, в Переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397, було визначено, що правом на пенсію за вислугу років користуються окремі працівники охорони здоров'я, зокрема, фельдшери.
Отже, як на день призову на строкову військову службу, так і після звільнення, позивач працював в закладі охорони здоров'я на посаді середнього медичного персоналу, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років.
Враховуючи викладене, на день звернення до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області стаж роботи позивача з урахуванням двох років військової служби становив понад 25 років.
Доводи апелянта що строк строкової військової служби не зараховується до пільгового трудового стажу лише з причин перебування позивачем на службі на посаді молодшого медичного персоналу, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки визначальним для зарахування строку військової служби до пільгового трудового стажу є перебування на певній посаді до призову в Збройні Сили.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 09 червня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя О.А.Губська
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Губська О.А.
Беспалов О.О.