Справа: № 825/1254/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
07 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
при секретарі Строяновській О.В.,
за участю:
представника позивача - Мордасової В.О.,
представника Чернігівської митниці ДФС - Кашиної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки» до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів, Чернігівської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року,
Приватне акціонерне товариство «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки» звернулося у суд із позовом до митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів, Чернігівської митниці Міндоходів (правонаступником якої є Чернігівська митниця ДФС), у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000062/1 від 18.01.2014, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) №102040000/2014/05068, рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000063/1 від 18.11.2014, картку відмови №102040000/2014/05069, рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000071/1 від 19.02.2014, картку відмови №102040000/2014/05077, рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000072/1 від 19.12.2014, картку відмови №102040000/2014/05078.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до митного оформлення товару подано документи, які є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності декларування митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що 19 вересня 2013 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Амфор ТП Санкт-Петербург» (Російська Федерація), як продавцем, укладено контракт №19/09 предметом якого був продаж іноземною компанією позивачу пакувальних матеріалів для упаковки сигарет в асортименті, кількості та цінах, зазначених у додатках до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.
Пунктами 3.1, 5.1 цього контракту передбачено, що поставка товару відбувається на умовах DAP Прилуки, склад покупця (позивача) (Інкотермс 2010).
Згідно пункту 5.9 цього контракту для митного оформлення товару покупець повинен отримати від продавця разом із поставкою (водієм вантажівки) оригінали таких документів: товарно-вантажна накладна (авіа накладна), коносамент, рахунок у 3 екз., пакувальний лист, копія експортної декларації, сертифікат походження, сертифікат якості.
Відповідно до пункту 7.1 цього контракту оплата товару проводиться у Євро шляхом банківського переказу грошових коштів протягом 18 днів місяця, що слідує за місяцем відвантаження. Датою відвантаження вважається дата оформлення CMR.
Відповідно до укладених сторонами контракту додатків №29 від 13.11.2014, №30 від 14.11.2014, №33 від 15.12.2014, №34 від 15.12.2014 в період з листопада по грудень 2014 року позивачем імпортовано упаковки для сигарет в асортименті, а саме: етикети (картонні коробки складані, з негофрованого картону) для пакування сигарет, з зображенням в розгорнутому вигляді, BPK_PRYL_OSOVY_RC_20_B515_230_PRNT, код товару 48192000, у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис.шт. - 13,57 євро, на загальну суму 52219,12 євро відповідно до рахунку № 2357 від 13.11.2014; етикети (картонні коробки складані, з негофрованого картону) для пакування сигарет, з зображенням в розгорнутому вигляді, BPK_PRYL_OSOVY_RC_20_B515_230_PRNT, код товару 48192000, у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис.шт. - 13,57 євро, на загальну суму 52219,12 євро відповідно до рахунку № 2371 від 14.11.2014; етикети (картонні коробки складані, з негофрованого картону) для пакування сигарет, з зображенням в розгорнутому вигляді, BPK_PRYL_OSOVY_RC_20_B515_230_PRNT, код товару 48192000, у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис.шт. - 12,30 євро, на загальну суму 47332,96 євро, відповідно до рахунку №2596 від 15.12.2014; етикети (картонні коробки складані, з негофрованого картону) для пакування сигарет, з зображенням в розгорнутому вигляді, BPK_PRYL_OSOVY_RC_20_B515_230_PRNT, код товару 48192000, у кількості 1282,71 тис. шт., ціна за 1 тис.шт. - 12,30 євро, на загальну суму 15777,33 євро, відповідно до рахунку №2597 від 15.12.2014.
Зазначений товар заявлено позивачем до митного оформлення за митними деклараціями від 17.11.2014 № 102040000/2014/046846, №102040000/2014/046847; від 18.12.2014 № 102040000/2014/047010; від 19.12.2014 № 102040000/2014/047016, разом з якими також надано митному органу міжнародні товарно-транспортні накладні, митні декларації країни відправлення, сертифікати про походження товару, пакувальні листи, сертифікати якості (в окремих випадках), рахунки-фактури; контракт № 19/09 від 19.09.2013 з доповненнями та додатками.
Під час митного контролю у посадової особи митного органу виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості. Під час проведення процедури консультації між декларантом та митним органом позивачу було роз'яснено, що відповідні сумніви базуються на тому, що у митного органу наявна інша цінова інформація щодо імпортованого позивачем товару. Враховуючи викладене, а також те, що до митного оформлення за деклараціями №102040000/2014/046846 та №102040000/2014/046847 позивачем не було надано передбачений пунктом 5.9 контракту №19/09 від 19.09.2013 сертифікат якості на імпортовану продукцію, і що при перевірці документів, наданих на додаток до митних декларацій № 102040000/2014/047010 та № 102040000/2014/047016, контролюючий суб'єкт дійшов висновку, що у рахунках №2596 та №2597 від 15.12.2014 підпис генерального директора відрізняється від підпису в контракті №19/09 від 19.09.2013, позивачу було запропоновано відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митним органом вартості за ціною договору (контракту), а саме: висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару.
На вимогу митного органу позивачем надано експертні висновки №ПК-74 від 31.10.2014 та №ПК-79 від 18.11.2014, підготовлені Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, відповідно до яких, за наслідками аналізу кон'юнктури ринку російських виробників заготовок пачок для пакування цигарок, експерт установив, що вартість заготовок для пакування цигарок різних марок, одержаних позивачем згідно контракту №19/09 від 19.09.2013, відповідає ринковим цінам.
Однак, вказані висновки не були враховані контролюючим суб'єктом. Відмова у їх врахуванні мотивована тим, що вони не дають змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості, адже не містять інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар.
З огляду на викладене митним органом було відмовлено у митному оформленні товарів позивача, про що складено картки відмови №102040000/2014/05068, №102040000/2014/05069, №102040000/2014/05077 та №102040000/2014/05078 та прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів на основі резервного методу. Неможливість застосування інших методів визначення митної вартості задекларованих товарів мотивована відсутністю у митного органу цінової інформації щодо ідентичних і подібних товарів, відсутність основи віднімання чи додавання вартості.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся у суд.
Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем спірних рішень та карток відмови, колегія суддів виходить із наступного.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).
Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень статей 50, 52 цього Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 10-12 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Частиною 1 статті 55 цього Кодексу передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно частини 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Приписами 2 - 5 частин статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 Митного кодексу України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норми свідчить на користь висновку, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, колегія суддів доходить висновку, що такі у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання митного органу, як на підставу для витребування у позивача додаткових документів, на те, що позивачем не надано до митного оформлення передбаченого пунктом 5.9 контракту сертифікату якості на імпортовану продукцію, і що при перевірці документів, наданих на додаток до митних декларацій № 102040000/2014/047010 та № 102040000/2014/047016 встановлено відмінність підпису генерального директора у рахунках №2596 та №2597 від 15.12.2014 від підпису в контракті, не приймаються колегією суддів, адже ці обставини не можуть підтверджувати чи спростовувати числові значення складових митної вартості товарів.
Також, колегія суддів зазначає, що правила здійснення розрахунків між контрагентами зовнішньоекономічних відносин в частині умов (строків) оплати вартості поставленого товару не впливають на числове значення складових митної вартості даного товару. Тому, посилання митного органу на розбіжності в умовах оплати товару, визначених у контракті №19/09 від 19.09.2013 та в наданих до митного оформлення інвойсах не являються значимими для правомірності витребування у позивача додаткових документів та для правомірності спірних рішень.
Наявність у митного органу цінової інформації щодо імпортованих товарів за невстановлення будь-яких розбіжностей у наданих до митного оформлення документів чи відсутності у них певних складових митної вартості не може бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта, оскільки це суперечить правилам частини 3 статті 53 Митного кодексу України.
До того ж, колегія суддів зауважує, що в ході проведених консультацій з позивачем митний орган зазначав про наявність у нього цінової інформації по товару - етикети для пакування сигарет, що підтверджується електронними повідомленнями на адресу декларанта. Водночас, в оспорюваних рішеннях про коригування митної вартості товарів контролюючим органом стверджується, що у нього відсутня інформація щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, у зв'язку із чим застосовано резервний метод визначення митної вартості. Тобто, суб'єктом владних повноважень надано суперечливі відомості.
Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку, що в ході розгляду даної справи митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об'єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.
Так, колегією суддів не було встановлено наявності передбачених частиною 3 статті 53 МК України підстав для витребування у позивача (декларанта) додаткових документів. У поданих позивачем документах відсутні ознаки підробки, розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари.
Висновок суду першої інстанції про те, що додаткові документи правомірно витребувані контролюючим органом у зв'язку з відсутністю інформації щодо всіх складових митної вартості на умовах поставки DAP - Прилуки, оскільки позивачем не надано митному органу розрахунку витрат та ризиків, пов'язаних із транспортуванням товарів в місце призначення, суперечить матеріалам справи та не ґрунтується на нормах матеріального права, позаяк ці умови поставки покладають на продавця обов'язок нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товарів в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення. За таких умов покупець не здійснює витрат на транспортування, які фактично включаються у вартість товару. Тому, в даному випадку місцевий суд помилково дійшов висновку про не підтвердження позивачем складової частини митної вартості.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на викладені обставини та приведені норми, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не доведено неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору, а відтак, і правомірності відмови у прийнятті митних декларацій позивача та у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою останнім митною вартістю, а також спірних рішень про коригування митної вартості товарів.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000062/1 від 18.01.2014, картки відмови №102040000/2014/05068, рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000063/1 від 18.11.2014, картки відмови №102040000/2014/05069, рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000071/1 від 19.02.2014, картки відмови №102040000/2014/05077, рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2014/000072/1 від 19.12.2014 та картки відмови №102040000/2014/05078, які мають бути скасовані.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, рішення якого не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана судове рішення - скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки» задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року скасувати.
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т.-Прилуки» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 102040000/2014/000062/1 від 18.11.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05068.
Визнати протиправними та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 102040000/2014/000063/1 від 18.11.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05069.
Визнати протиправними та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 102040000/2014/000071/1 від 19.12.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05077.
Визнати протиправними та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів 102040000/2014/000072/1 від 19.12.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05078.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
(Повний текст постанови складено 10 липня 2015 року.)
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.