Справа: № 825/1266/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області, Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, -
Позивач - ОСОБА_3 звернувся з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області, Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області про: - визнання протиправним зменшення преміювання та скасування наказу начальника УМВС України в Чернігівській області від 19.07.2013 року № 169 о/с в частині проведення виплати премії за червень 2013 року особовому складу за списком СУ УМВС від 10 липня 2013 року № 1331 зі встановленням премії ОСОБА_3 в розмірі 33.9 %; -визнання протиправним зменшення преміювання та скасування наказу начальника УМВС України в Чернігівській області від 19.12.2013 року № 296 о/с в частині встановлення ОСОБА_3 премії за листопад в розмірі 0%; -стягнення з УМВС України в Чернігівській області на користь ОСОБА_3: 1 074,82 грн. з розрахунку встановлення премії за травень 2013 року у розмірі 2 246,40 грн.; 2 715,12 грн. з розрахунку встановлення премії за листопад 2013 року у розмірі 2 715,12 грн.;-зобов'язання УМВС України в Чернігівській області внести зміни до грошового атестату ОСОБА_3, з урахуванням донарахованої премії за червень та листопад 2013 року, який направити до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для проведення перерозрахунку пенсії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу № 169 о/с від 19.07.2013 року "Про преміювання особового складу", позивачу встановлено премію за червень 2013 року в розмірі 33,9%.
Наказом № 296 о/с від 19.12.2013 року "Про преміювання особового складу" ОСОБА_3 встановлено премію за листопад 2013 року в розмірі 0%.
Також, наказом від 31.10.2014 року ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ на пенсію.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого складу в загальний результат служби.
Так, на виконання даної постанови Кабінету Міністрів України, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" ( далі наказ № 499) , яким затверджено ряд інструктивних документів, у тому числі затверджено і введено в дію Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ ( далі - Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення).
В силу підпунктів 2.15.1 та 2.15.2 підпункту 2.15 пункту 2 цієї Інструкції, преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення та згідно з положенням, яке розроблене з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
Преміювання працівників здійснюється за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання функцій (обов'язків), встановлених положеннями про відповідні органи та посадовими інструкціями, а також з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи.
Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Згідно пункту 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Таким чином, такий розмір премії було встановлено виходячи з наявного обсягу асигнувань та з урахуванням включення до виплати вказаної суми допомоги.
Крім того, як визначено п.п. 4.1. п. 4 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ УМВС України в Чернігівській області, затвердженого наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 1726 від 05.11.2012 року, керівники підрозділів мають право зменшити або позбавити у повному обсязі премії за несвоєчасне (неналежне) виконання покладених на осіб рядового і начальницького складу обов'язків, правил внутрішнього трудового розпорядку, в порядку та на умовах, передбачених законодавством.
Матеріали справи свідчать, що з довідки УФЗБО УМВС України в Чернігівській області № 283 вбачається, що в червні 2013 року позивачу було встановлено премію у розмірі 1 171,58 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що з пояснень представника відповідача вбачається, що в червні 2013 року ОСОБА_3 за рахунок кошторису УМВС України в Чернігівській області була нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення, у зв'язку із відпусткою за 2012 рік.
Також, згідно витягу з довідки-виступу начальника інспекторського відділу штабу УМВС області від 18.11.2013 року про результати перевірки окремих напрямків оперативно-службової діяльності, в тому числі і по Борзнянському РВ УМВС, вбачається, що позивачем неналежним чином виконувались посадові обов'язки в частині організації діяльності підпорядкованого підрозділу, станом на листопад 2013 року залишалися не виконаними три вироки Борзнянського районного суду щодо знищення речових доказів, з контрольними термінами виконання.
Отже, з показниками преміювання, визначеними вищезазначеним Положенням, правових підстав для нарахування та виплати премії позивачу не було.
З приводу позбавлення позивача премії за листопад 2013 року, судом першої інстанції вірно зазначено, що преміювання працівників здійснюється за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання функцій (обов'язків), встановлених положеннями про відповідні органи та посадовими інструкціями, а також з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи. Зменшення розміру премії, позбавлення її, відповідно до підпункту 2.15.3 підпункту 2.15 пункту 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення проводяться відповідно до положення про преміювання.
Крім того, колегія суддів вважає вірним посилання суду першої інстанції про те, що обгрунтованість прийнятого рішення про позбавлення позивача премії за листопад 2013 року підтверджена витягом з протоколу оперативної наради від 18.11.2013 року № 1501ст, витягом з довідки-виступу щодо недоліків оперативно службової діяльності Борзнянського РВ, наказом УМВС в Чернігівській області №296 о/с від 19.12.2013 року.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено - 23.06.2015 року
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.