Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 липня 2015 року справа №812/2195/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 р. у справі № 812/2195/14 (головуючий І інстанції Агевич К.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 №ВП 20862991, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 №ВП 39910474,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 27 березня 2015 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 №ВП 20862991, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 №ВП 39910474 та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №1208/0908/45-031 (а.с.51-55). Також 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір №1208/0908/45-031-Z-1 відповідно до якого на забезпечення основного зобов'язання в іпотеку була передана квартира № 18, що перебуває за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області (а.с.56-58).
Дане обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстраційний номер 7848884, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер №7848645 (а.с. 58,59).
28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_5 відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації (а.с.59-61).
Разом із тим, 28.11.2012 року між TOB «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_5 Клієнт «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації (а.с.62-65).
Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме TOB «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача.
Окрім цього, згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 17.12.2012 (реєстрація змін) до реєстраційного запису №7848884, внаслідок відступлення прав вилучено іпотекодержателя TOB «ОСОБА_6 плюс», та додано іпотекодержателя TOB «Кредитні ініціативи» (а.с.65) .
16.08.2010 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №20862991 було винесено постанову про відкриття провадження , якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, та перебуває в іпотеці TOB «Кредитні ініціативи».
Разом з тим, 09.10.2013 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №39910474 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, та перебуває в іпотеці TOB «Кредитні ініціативи» (а.с.67).
TOB «Кредитні ініціативи» вважало, що діями ВДВС Рубіжанського МУЮ порушені права Банку як іпотеко держателя.
Враховуючи вищенаведене, позивач просив скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 року №ВП 20862991 в частині накладення арешту на заставне майно TOB «Кредитні ініціативи», а саме квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, що належить ОСОБА_3
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 року №ВП 39910474 в частині накладення арешту на заставне майно TOB «Кредитні ініціативи», а саме квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, що належить ОСОБА_3
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції звільнити заставлене майно, а саме квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, з-під арешту.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
У зв'язку з проведенням антитерористичної операції в деяких районах Луганської та Донецької областей головою Луганського окружного адміністративного суду видано наказ № 26/С-од від 15 липня 2014 року про призупинення роботи суду, дію якого в подальшому було пролонговано до 15.11.2014р.
На момент призупинення роботи суду всі адміністративні справи перебували за місцем розташування суду за адресою: вул. Поштова, 1, м. Луганськ.Орієнтовно у період з 17 липня 2014 року по 30 липня 2014 року, відбулося захоплення адміністративної будівлі Луганського окружного адміністративного суду невідомими озброєними особами, внаслідок чого з володіння суду вибули всі адміністративні справи, у тому числі й справа за № 812/2195/14. Провадження по справі № 812/2195/14 було втрачено.
14.04.2015 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 812/2195/14.
У скарзі ОСОБА_2 зазначив, що оскаржувана постанова у справі ВП № 39910474 від 09.10.2013 року про арешт майна боржника ОСОБА_3 була обрунтовано винесена державним виконавцем в рамках примусового виконання рішення Рубіжанського міського суду по стягненню існуючої заборгованості боржника ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 в розмірі 29 266,00грн. Також зазначив що скасування судом першої інстанції зазначеної постанови безпосередньо стосується його прав та охоронюваних законом інтересів, а розгляд справи судом першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_2, чим було порушено право на захист його законних інтересів. З рішенням Луганського окружного адміністративного суду незгодний, оскільки вважає, що суд допустився порушення норм матеріального та процесуального права, не з'ясував всіх обставин щодо осіб, яких стосується даний спір і чиї права, інтереси можуть бути порушені. Просив постанову суду першої інстанції від 23.04.2014 року скасувати.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року у справі № 812/2195/14 повернуто до суду першої інстанції та покладено вирішення питання про відновлення втраченого провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року частково відновлено втрачене судове провадження по справі № 812/2195/14.
15.06.2015 року частково відновлене провадження по справі № 812/2195/14 надійшло до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду було відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду на 07.07.2015 року.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №1208/0908/45-031, відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» надав ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 30000 доларів США на строк до 03 вересня 2015 року. Відповідно до п.1.4. зазначеного ОСОБА_5 кредитні кошти призначені для здійснення Позичальником розрахунків по ОСОБА_5 купівлі - продажу квартири № 18, в будинку № 24, що знаходиться за адресою: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, загальною площею 72,6 кв.м. (а.с.51-55).
03.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3, був укладений іпотечний договір №1208/0908/45-031-Z-1 відповідно до якого на забезпечення основного зобов'язання в іпотеку була передана квартира № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, яким забезпечувалося належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № №1208/0908/45-031 від 03 вересня 2008 року (а.с.55-58).
Дане обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстраційний номер 7848884, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер №7848645 (а.с. 58,59).
28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_5 відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації (а.с.59-61).
Разом із тим, 28.11.2012 року між TOB «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_5 Клієнт «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації (а.с.62-65).
Окрім цього, згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 17.12.2012 (реєстрація змін) до реєстраційного запису №7848884, внаслідок відступлення прав вилучено іпотекодержателя TOB «ОСОБА_6 плюс», та додано іпотекодержателя TOB «Кредитні ініціативи» (а.с.65) .
16.08.2010 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №20862991 було винесено постанову про відкриття провадження , якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, та перебуває в іпотеці TOB «Кредитні ініціативи».
Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних постанов в частині накладення арешту на майно боржника колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження». (далі - Закон № 606).
Статтею 54 Закону № 606 встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, до теперішнього часу на адресу ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомлень про звернення стягнення на заставне майно ОСОБА_3 для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, з Рубіжанського МУЮ ВДВС ГУЮ у Луганській області не надходило. Тобто, відповідачем порушено вимоги ст. 54Закону № 606.
Відповідно до ст. 57 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
З системного аналізу вищезазначених норм Закону № 606 вбачається, що знаходження майна боржника у заставі не виключає можливості накладення на нього арешту для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.
Право заставодержателя на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту у разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, прямо передбачено частиною 4 статті 52 Закону № 606(в редакції, яка діяла в 2010 році) та ч. 4 ст. 54 Закону № 606 (в редакції, яка була чинна в 2013 році).
Тобто, з метою з'ясування правомірності накладення арешту на майно ОСОБА_3, яке є предметом іпотечного договору, необхідно встановити чи виникло у позивача право звернення стягнення на вказане майно та чи не перевищує вартість предмета застави заборгованості боржника перед заставодержателем.
Пунктом 11 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем Основного зобов'язання повністю або частково, у т.ч. якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим ОСОБА_5, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).
При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту ОСОБА_5 випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим ОСОБА_5, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернения стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов цього ОСОБА_5.
Під час розгляду даної справи судом першої інстанції позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 03.09.2008 станом на 24.03.2014, відповідно до якого ОСОБА_3 має заборгованість за кредитом та відсотками у загальній сумі 47674,84 доларів США, що відповідає гривневому еквіваленту - 486116,50 грн. (а.с. 67), а також заяву ОСОБА_3 про передання нерухомого заставного майна з метою добровільної реалізації майна та спрямування коштів від продажу на погашення заборгованості по кредитному договору(а.с. 68).
Згідно із статтею 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.
Відповідно до статті 16 вказаного Закону право застави виникає у заставодержателя з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання (стаття 28 Закону України "Про заставу")
Згідно із статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Статтею 572 Цивільного Кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Частина 8 ст. 54 Закону № 606, передбачає, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Договір іпотеки між позивачем та ОСОБА_3 укладено 03.09.2008р., а оскаржувані постанови щодо накладення арешту на все майно прийняті 16.08.2010р. та 09.10.2013р. Тобто, договір іпотеки укладено раніше ніж прийняті вищезазначені постанови державного виконавця.
Аналізуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що законодавець надає заставодержателю право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Статтею 58 Закону України «Про Заставу» передбачено, що якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом.
Таким чином суд вважає, що позивач є кредитором з вищим пріоритетом та має переважне право перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставленого майна.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки судом першої інстанції був встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів, оцінивши докази які містяться у матеріалах справи, дійшла висновку, що вимоги позивача про скасування постанов відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 ВП №20862991 в частині накладення арешту на заставне майно товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а саме на квартиру № 18що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, що належить ОСОБА_3, та постанови відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 ВП №39910474 в частині накладення арешту на заставне майно товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а саме на квартиру № 18, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, буд. 24 в м.Рубіжне Луганської області, що належить ОСОБА_3 є обґрунтованими а рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 812/2195/14 - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: Д.В. Ляшенко
Судді: Л.В. Ястребова
ОСОБА_7