"08" липня 2015 р.справа № П/811/1595/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі №П/811/1595/15 за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,-
Харківський національний університет внутрішніх справ 20.05.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з утриманням особи у вищому навчальному закладі у сумі 29315,24 грн.
Позов мотивовано тим, що у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, на підставі договору, ОСОБА_1 пройшов підготовку фахівця у вищому навчальному закладі. Листом від 10.04.2015 року №3/841 УМВС України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що ОСОБА_1 було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ. Так, пунктом 2.3.6 договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав визначених у п.3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. У зв'язку зі звільненням відповідача зі служби в органах внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі, останній зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі у відкритті провадження в адміністративній справі було відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що цей позов є зверненням про відшкодування шкоди, яка спричинена невиконанням обов'язків, що передбачені договором, тому вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що цей спір належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України проходить публічну службу в міліції, що роз'яснено у пункті 21 постанові пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1,4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пленум Вищого адміністративного суду у п.21 постанови від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» визначив, що згідно зі ст.9 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII) на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 565-XII працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
Згідно з пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС», початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.
З огляду на викладене, спір з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що цей спір належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 199, 204, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № П/811/1595/15 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко