08 липня 2015 рокусправа № П/811/1287/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. у справі № П/811/1287/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс"
до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 04.12.2014 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування позову посилається на те, відповідачем при неповному дослідженні даних бухгалтерського обліку та без урахування всіх первинних бухгалтерських документів позивача винесене податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № НОМЕР_1 є необґрунтованим, та підлягає скасуванню.
Постановою Кіровградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Вагонкомплектсервіс" з питань дотримання вимог податкового, законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року, щодо взаємовідносин з ТОВ « Хайк Груп».
За результатами перевірки складено акт № 306/22/38380381 від 17.11.2014 року.
Перевіркою встановлено ряд порушень, а саме: п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1.ст. 185, п.187.1, ст.187, п.188.1, ст.188 п. 198.2 , п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, шо призвело до завищення залишку податкового кредиту за липень 2014 року на загальну суму 26000,00
На підставі акту перевірки податковим органом 20.11.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0002292200 від 04.12.2014 року, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на податку на додану вартість у розмірі 26000,00 грн., та штрафні санкції у розмірі 6000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Хайк Груп» відповідно до договору № 00756/Т-01/07/14 від 01.07.2014 року, що підтверджується відповідними копіям первинних бухгалтерських документів, а саме: копією договору, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортними накладними, рахунки-фактури, копіями накладних, оборотно-сальдові відомості, а також іншими бухгалтерськими документами,які свідчать про отримання товару, послуг та використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі с вари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.
Досліджуючи господарську діяльність позивача шляхом аналізу первинних та бухгалтерських документів, наявних у справі, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження належними та допустимими доказами реальності здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами.
Отже, з аналізу наведених вище норм видно, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, витрат та доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
При цьому, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних і лише відсутність такої накладної або оформлення її з порушенням ст. 201 ПК України позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи, у тому числі і зміст акту перевірки від 17.11.2014р. податковою інспекцією у ході перевірки не виявлено фактів відсутності у позивача податкових накладних або оформлення їх з порушенням ст. 201 ПК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення 04.12.2014 року № НОМЕР_1, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було винесено податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. у справі № П/811/1287/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак