09 липня 2015 року
справа № 808/8677/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 808/8677/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» 03 грудня 2014 року звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС згідно з яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000389/1 від 17.10.2014 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00645 від 17.10.2014 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про те, що в процесі митного оформлення товару відповідачем було порушено норми митного законодавства України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відтворює зміст заперечень на позов та зазначає про свою незгоду з висновком суду про те, що виявлені в документах які підтверджують митну вартість товару розбіжності не впливають на митну вартість товару.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з контрактом №30S/2013P, укладеного 02.08.2013 між позивачем (покупець) та Produpesca S.A.C. (продавцем), ТОВ «Кліон» придбано товар (свіжозаморожену або охолоджену рибу різних видів та морепродуктів). постачання якого здійснюється на умовах CFR у відповідності до Інкотермс 2010.
Позивач домовився з Produpesca S.A.C., що умови поставки кожної партії товару, найменування, кількість, ціна, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту; інвойси мають містити посилання на номер та дату цього контракту (п.1.2 контракту). Перелік товаросупровідних документів визначений Produpesca S.A.C. та ТОВ «Кліон» у п.1.5 контракту; умови постачання є CFR Продавець (п.2.4 контракту).
Для проведення митного оформлення поставленого за вищевказаним контрактом товару ТОВ «Кліон» 15.10.2014 по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до митного поста «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2014/022916.
При митному оформленні товар задекларований позивачем як: «Морожене філе гігантського кальмара (Dosidicus Gigas) 2-4 кг - 47700 кг/1590 п/п мішків по 30 кг (харчові приправи і добавки відсутні, термін зберігання 24 міс. з дати виробн., виробництво - квітень-травень 2014р.). Маркування на упаковці: країна походження, виробник, філе гігантського кальмара свіжозаморожене, Dosidicus Gigas, зона вилову, вага нетто, дата виробництва, умови зберігання та споживання, не містить ГМО, термін придатності, енергетична і харчова цінність, імпортер. Країна виробництва РЕ. Productos Pesqueros Del Sur S.A. (P167-POC-POPS)» (графа 31 МД №112050000/2014/022916).
У графі 47 МД №112050000/2014/022916 «Нарахування платежів» декларантом зазначено - податок на додану вартість у сумі 153087 грн. 02 коп. та 36449 грн. 29 коп. ввізного мита. Ціна товару у графі 42 МД №112050000/2014/022916 зазначена 56286,000 доларів США, що становить 728985 грн. 82 грн. (графа 46).
Відповідно до графи 43 МД №112030000/2014/006032 позивачем зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.
При поданні МД №112050000/2014/022916 позивачем надано Запорізькій митниці, серед іншого: контракт №30S/2013P від 02.08.2013; інвойс №001-0000394 від 21.05.2014; калькуляцію постачальника від 21.05.2014; прайс-лист від 14.05.2014; каталог постачальника; міжнародні товарно-транспортні накладні №7420, №9289 від 08.07.2014; коносамент №867799356 від 30.05.2014; платіжні доручення №372 від 23.05.2014 та №445 від 24.06.2014; дублікати Ветеринарних свідоцтв від 09.07.2014 серії ГРД-00 №138390 та №138391; Ветеринарний (санітарний) сертифікат №10292-2014 від 26.05.2014; сертифікат походження №00917 від 21.05.2014; екологічну декларацію №4580 від 02.07.2014; сертифікат якості №4-2014 від 24.05.2014; експортну декларацію №172.2014.41.003349. 01.1.00 від 04.06.2014, що зазначено в графі 44 МД-6.
Відповідачем декларанту по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» направлено повідомлення, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України, декларанту було надіслано вимогу надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
Позивачем надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: експертний висновок №ОИ-602 від 17.10.2014 Запорізької торгово-промислової палати; проформа інвойс №001-0000532/001-0000533 від 16.05.2014; листи ТОВ «КЛІОН» б/н від 23.05.2014 та від 24.06.2014 з поясненнями щодо помилок допущених у платіжних дорученнях; лист ТОВ «Кліон» №06/02-1904 від 17.10.2014 з поясненнями щодо товаросупровідних документів та даних зазначених в інвойсі; лист постачальника від 23.05.2014 з виправленою калькуляцією; лист постачальника від 24.05.2014 стосовно оплати товару; лист постачальника від 16.10.2014 стосовно каталогу та договорів з третіми особами.
Однак, 17.10.2014 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, №112050000/2014/000389/1 (митний пост «Запоріжжя-центральний») та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00645 від 17.10.2014.
Згідно з зазначеним рішенням «…Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначеної митної вартості за другорядним методом з розрахунку 1,46 дол. США за 1 кг товару (МД №125130003/2014/504479 від 11.09.2014). …».
Оформлення товару (задекларованого 15.10.2014 МД №112050000/2014/022916) здійснено з урахуванням рішення про коригування заявленої митної вартості товару №112050000/2014/000389/1 від 17.10.2014 і товар випущено у вільний обіг вже за МД №112050000/2013/023187 від 20.10.2014.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України, оскільки відповідачем не зазначено, яким чином виявлені під час здійснення митного контролю факти впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару, та яким чином недоліки в оформленні документів впливають на митну вартість товару.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини, а саме:
1) відповідно до п.1.2 контракту від 02.08.2013 №30S/2013P інвойс повинен містити інформацію щодо відправника товару, проте заявлений до митного оформлення інвойс від 21.05.2014 №001-0000394 даної інформації не містить;
2) відповідно до п.1.5 контракту від 02.08.2013 №30S/2013P серед переліку товаросупровідних документів є пакувальний лист, проте до митного оформлення даний документ наданий не був;
3) відповідно до п.5.1 контракту від 02.08.2013 №30S/2013P вартість товару включає оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця, проте надана калькуляція б/н від 21.05.2014 даних витрат не містить;
4) в реквізитах покупця, що містяться в контракті від 02.08.2013 №30S/2013P та інвойсі від 21.05.2014 №001-0000394 зазначено індекс 69106, проте в платіжних дорученнях від 23.05.2014 №372 та від 24.06.2014 №445 зазначено 69600;
5) в платіжному дорученні від 23.05.2014 №372 в графі 70 «Призначення платежу» зазначена проформа від 16.05.2014 №001-0000532, яка до митного оформлення не надана;
6) в інвойсі від 21.05.2014 №001-0000394 зазначена дата відвантаження - 7 днів після передоплати (платіжне доручення від 23.05.2014 №372 - 29.05.2014), проте в коносаменті датою завантаження є 26.05.2014;
7) відповідно до умов оплати, зазначених в інвойсі від 21.05.2014 №001-0000394 20% суми сплачується перед відвантаженням товару, залишкові 80% суми сплачуються за 14 днів до приходу судна в порт призначення. Проте згідно з платіжним доручення від 23.05.2014 №372 сплачена сума в розмірі 12744,00 доларів США, що складає 23%, і відповідно залишкова сума в розмірі 43542,00 доларів США складає 77%;
8) в інвойсі від 21.05.2014 №001-0000394 зазначено, що оплата за товар здійснюється відповідно до контракту від 02.08.2013 №30S/2013P та проформи інвойс №001-0000532/001-0000533, проте до митного оформлення дані проформи надані не були. Крім того, платіжне доручення від 23.05.2014 №372 в графі 70 «Призначення платежу» містить посилання лише на одну з цих проформ;
9) каталог виробника від 25.10.2014 не містить цінової інформації, тому не може бути використаний для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів;
10) в інвойсі від 21.05.2014 №001-0000394 зазначена дата відвантаження - 7 днів після передоплати, в прайс листі б/н від 14.05.2014 зазначені умови відвантаження - протягом 7 днів після передоплати.
Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що доводи, наведені відповідачем як «розбіжності» - суперечать вимогам ч.3 ст.53 Митного кодексу України, безпосередньо не пов'язані з формуванням ціни на ввезений в Україну товар і не впливають на визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем. Відповідачем документально не доведено вплив вказаних у МД-2 факторів на ціну товарів.
Крім того, відповідачем безпідставно не було надано суду МД №125130003/2014/504479 від 11.09.2014, яка була використана при прийнятті 17.10.2014 рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000389/1 та висновків/інформації служби з експертного забезпечення митних органів (можливість отримання яких передбачена п.1 розділу VІ «Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів», затвердженого 31.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2012 за №1071/21383, пп.3 п.4 «Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів», затверджену 29.05.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №133).
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2014 року №112050000/2014/000389/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00645.
Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі про непогодження з висновками суду першої інстанції відносно відсутності впливу вказаних розбіжностей на митну вартість товару суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У відповідності з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідачем вказаного обов'язку не виконав.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги, які фактично є доводами проти позову, висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 808/8677/14 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 10 липня 2015 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко