08 липня 2015 рокусправа № 199/2533/15-а(2-а/199/85/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Юрко І.В., суддів Гімона М.М. Чумака С. Ю. ,
секретарі судового засідання: Портненко М.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року по справі № 2-а/199/85/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із зменшенням пенсійного віку неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 03.04.2015 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 8 років з 20 вересня 2012 року на підставі ст.ст. 49, 51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська призначити пенсію за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з 20 вересня 2012 року на підставі ст.ст. 49, 51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на підставі ст. ст. 49, 51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на підставі ст.ст. 49, 51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 вересня 2012 року.
Відповідачем на рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В скарзі зроблено посилання на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що документи, подані позивачем для призначення пенсії, мають певні недоліки та з них неможливо встановити факт безпосередньої зайнятості позивача на роботах в 30-км зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується дублікатом посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС 2 категорії № 230538 від 24.10.2011 року (а.с. 19).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався 18.12.2013 року та 07.05.2013 року до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська з заявами про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішеннями відповідача № 21 від 18.03.2013 року та № 56 від 06.08.2013 року позивачу було відмовлено в призначенні відповідної пенсії у зв'язку з відсутністю умов. (а.с. 13-14, 17-18).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач дійсно перебував на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в період з 1987 по 1988 рік. Цей факт, на думку суду, підтверджується дублікатом посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, довідкою форми 122 від 15.12.2012 року № 18/01, виданою ПАТ «Укренергозахист», яка підтверджує, що позивач дійсно був відряджений у м.Прип'ять та працював ізолювальником - пльоночником проммайданчику ЧАЕС та безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження в період з 14.10.1987 року по 31.10.1987 року, з 01.12.1987 року по 18.12.1987 року та з 25.12.1987 року по 05.01.1988 року; копіями наказів про відрядження в зону ЧАЕС від 19.10.1987 року № 73-К- терміном на 16 днів, з 14.10.1987 року, від 30.11.1987 року № 81-К - терміном на 15 днів з 19.11.1987 року; копією трудової книжки, з якої вбачається, що позивач працював на підприємстві та був направлений на роботу в 30-кілометрову зону ЧАЕС для участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; довідкою підприємства ПАТ «Укренергозахист» від 15.12.2012 року № 81/2, в якій зазначено про те, що позивач був відряджений до СМУ «Чорнобильенергозахист» м.Прип'ять на 30 днів та працював з 14.10.1987 року по 31.10.1987 року, з 01.12.1987 року по 18.12.1987 року та іншими документами.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів зменшується вік на 8 років.
Задовольняючи позов, суд першої інстанцій виходив з того, що наявність у позивача посвідчення категорії 2 є достатнім підтвердженням того, що позивач на протязі не менше 14 календарних днів у 1987 році працював саме в зоні відчуження, а тому відмова відповідача, що ґрунтується на відсутності первинних документів, які б підтверджували відомості про роботу в зоні відчуження, є неправомірною.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції.
За змістом ч. 2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорія 2 особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації аварії при їх роботі на протязі не менше 14 календарних днів в 1987 році в зоні відчуження.
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
В даному ж випадку Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська зводить спір до встановлення статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відноситься до компетенції відповідача.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неправомірності відмови Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська в призначенні позивачу пенсії за віком згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, колегія суддів не погоджується з визначеним судом першої інстанції строком, з якого позовні вимоги належать задоволенню.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, який становить шість місяців. Цей строк обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 03.04.2015 року звернувся до суду з вимогами про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання призначити пенсію з 20 вересня 2012 року, а тому вимоги позивача про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію повинні бути задоволені в межах шестимісячного строку, тобто з 03 жовтня 2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, що бере участь у справі.
ОСОБА_1 в адміністративному позові взагалі не ставить питання про поновлення строку на звернення до суду, та згідно тексту позову та доданих до нього документів, колегія суддів не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.
Згідно з ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п.9 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині періоду з 20 вересня 2012 року по 02 жовтня 2014 року належить залишити без розгляду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув дану адміністративну справу по суті правильно, проте з помилковим визначенням дати, з якої зобов'язано відповідача провести призначення пенсії позивачу, що відповідно до приписів статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, обумовлює скасування постанови суду першої інстанції в зазначеній вище частині позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 184, 195, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року по справі № 2-а/199/85/15-а задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року по справі № 2-а/199/85/15-а (199/2533/15) в частині позовних вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на підставі ст.ст. 49, 51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20 вересня 2012 року по 02 жовтня 2014 року скасувати і в цій частині залишити без розгляду.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на підставі ст.ст. 49, 51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 09 липня 2015 року.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді М.М.Гімон
ОСОБА_3