04 червня 2015 рокусправа № 804/9459/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індендіко"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 р. у справі № 804/9459/14
за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю"Індендіко"
про стягнення податкового боргу, -
"07" липня 2014 р. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Індендіко" в якому просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 755 621,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю несплаченого податкового боргу та відмовою відповідача сплачувати його в добровільному порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 р. у справі № 804/9459/14 адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю"Індендіко" про стягнення податкового боргу - задоволено.
Судом встановлено наявність за ТОВ «Індендіко» податкового боргу в сумі 755 621,28 грн. з податку на додану вартість, який утворився внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань та нарахованої пені.
Постанову суду мотивовано встановленням факту наявності несплаченої заборгованості та відсутність будь-яких доказів її сплати.
Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Індендіко" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 р. у справі № 804/9459/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд розглянувши справу в скороченому провадженні, на пересвідчившись в належному сповіщенні сторін позбавив тим самим відповідача права на захист, порушив принцип змагальності сторін, оскільки відповідач був позбавлений можливості висловити власну позицію та заперечення на висновки податкового органу. Так, скаржник вказує на те, що заявлена сума податкового боргу не відповідає дійсності. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом помилково застосовано норми процесуального права, оскільки розгляд справ щодо стягнення податкового боргу за подання контролюючого органу повинні розглядатись за правилами ст.. 183-3 КАС України, в той час як справа розглянута судом у відповідності до ст.. 183-2 КАС України.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Індендіко» перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ.
03.04.2014 року відповідачем до контролюючого органу подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість, в якому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 1 004 655 грн.
На виконання вимог ст.129 Податкового кодексу України, позивачем за період з 02.03.2014 року по 30.04.2014 року нараховано пеня у сумі 8 588,28 грн.
З моменту виникнення податкового боргу Товариством самостійно сплачено заборгованість на суму 291 639 грн.
На момент звернення податкового органу до суду за Товариством обліковується несплачений податковий борг у розмірі 755 621,28 грн.
15.04.2014 року позивачем сформовано податкову вимогу №1022-25, яку направлено позивачу засобами поштового зв'язку. Відповідно до копії повідомлення про вручення поштового відправлення, податкова вимога отримана представником відповідача 23.04.2014 року.
На момент звернення податкового органу до суду, наявний податковий борг Товариством не сплачено, дані щодо оскарження податкової вимоги відсутні.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу за № 1022-25 від 15.04.2014 року.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком заборгованості по ТОВ «Індендіко».
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що податковий борг у сумі 755 621,28 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
На підставі вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог вмотивованим та правомірним.
Посилання скаржника на невірне застосування судом першої інстанції положень ст.183-2 КАС України, колегія суддів приймає до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи, податковий борг Товариства виник не на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язаннях та пені, проте вважає за необхідне зазначити, що помилкове застосування судом першої інстанції положень п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України до розгляду даного спору, не призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Поислання скаржника на неможливість реалізувати конституційне право на захист, внаслідок неможливості прибуття до судового засідання чи подання заперечень до адміністративного позову, колегія суддів відхиляє з огляду на наявність в матеріалах справи, повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що уповноважена особа відповідача по справі, отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі та судове повідомлення про призначення дати судового розгляду справи, а отже доводи скаржника щодо неналежного сповіщення спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індендіко" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 р. у справі № 804/9459/14 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 р. у справі № 804/9459/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко