24 червня 2015 рокусправа № 2а/205/249/14(205/9114/14-а)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у протоколі № 1232 від 24 жовтня 2014 року щодо невизнання його права на зарахування часу проходження військової служби у Збройних Силах України у період з 05 серпня 1982 року по 05 липня 1986 року на посаді курсанта вищого військово-навчального закладу , з 05 липня 1986 року по 21 грудня 1996 року - офіцером, а також перебування у розпорядженні Генерального прокурора України у період з 21 грудня 1996 року по 14 січня 1997 року до 22 років стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, передбачену Законом України “Про прокуратуру;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу, що дає право на отримання пенсійного забезпечення за вислугою років в порядку статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” період проходження останнім військової служби з 05 серпня 1982 року по 05 липня 1986 року на посаді курсанта військово-навчального закладу, з 05 липня 1986 року по 21 грудня 1996 року - офіцером на різних посадах у військових частинах Збройних Сил СРСР, СНД та України, а також перебування у розпорядженні Генерального прокурора України у період з 21 грудня 1996 року по 14 січня 1997 року;
- призначити позивачу пенсійне забезпечення за вислугою років в порядку статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” з часу звернення - з 23 жовтня 2014 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, викладене у протоколі 1232 від 24 жовтня 2014 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська зарахувати до 22- річного стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію за вислугу років за час проходження військової служби з 05 серпня 1982 року по 05 липня 1986 року на посаді курсанта вищого військово-навчального закладу, з 05 липня 1986 року до 21 грудня 1996 року - офіцером на різних посадах у військових сатинах Збройних Силах СРСР, СНД та України у період з 21 грудня 1996 року до 15 січня 1997 року та призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” з дати подання заяви про призначення пенсії, тобто з 23 жовтня 2014 року.
Стягнуто з місцевого бюджету України на користь ОСОБА_1, 23.03.1965р.н. судовий збір у сумі 73,08 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 В повному обсязі.
Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши підстави для апеляційного перегляду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на такі підстави.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що 23 жовтня 2014 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.
Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, викладене у протоколі від 24 жовтня 2014 року № 1232 (а.с. 27-28), відмовило в призначенні зазначеної пенсії у зв'язку з тим, що стаж роботи за вислугу років згідно Закон України “Про прокуратуру”, складає 17 років 4 місяці 6 днів, що не дає права на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що строк навчання позивача у вищому військово-навчальному закладі з 05.08.1982р. по 05.07.1986р., проходження військової служби з 05.07.1986р. по 21.12.1996р., перебування у розпорядженні Генерального прокурора України з 21.12.1996р. по 15.01.1997р. зараховується до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на отримання пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років.
До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Окремо суд зазначає, що відповідачем було надано копію постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі № справі № 205/4204/14-а (2а/205/133/14), яка набрала законної сили і якою відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1В, щодо зарахування часу проходження ним військової служби у Збройних Силах в період з 05 серпня 1982 року по 15 січня 1997 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, передбачену Законом України “Про прокуратуру” (а.с. 115), зокрема, періоди роботи: з 05.08.1982р. по 05.07.1986р. - навчання позивача у вищому військово-навчальному закладі, з 05.07.1986р. по 21.12.1996р проходження військової служби, з 21.12.1996р. по 15.01.1997р.- перебування у розпорядженні Генерального прокурора України.
На підставі ч.3 ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права
Згідно вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено, що зарахування часу проходження ОСОБА_2 військової служби у Збройних Силах в період з 05 серпня 1982 року по 15 січня 1997 року не відноситься до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру”, колегія суддів зазначає про наявність підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення.
Твердження позивача, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, що у справі № 205/4204/14-а (2а/205/133/14) та у справі 2а/205/249/15 (205/9114/14-а) оскаржені різни рішення суб'єкта владних повноважень, колегія суддів розцінює критично, оскільки питання щодо зарахування періоду проходження військової служби з 05.08.1982 року по 15.01.1997 року у стаж, який дає право на пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" був предметом розгляду у справі 205/4204/14-а (2а/205/133/14) і судовим рішенням даний спір вирішено, у позові відмовлено. Отже наведені обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє винесено з порушенням норм матеріального права при неповному встановленні обставин що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2014 року з винесенням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2014 року по справі № 2а/205/249/14 (205/9114/14-а) - скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій
протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай