28 травня 2015 року Справа № 808/1279/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу
за заявою ОСОБА_1
до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,
третя особа на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"
про визнання дій протиправними та скасування постанов державного виконавця,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 04.09.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ АБ "Укргазбанк" було укладено кредитний договір № 211/04/4 на суму 20397 доларів США на придбання автомобіля КІА , а також було укладено договір застави з метою забезпечення вимог банку у разі невиконання умов кредитного договору. Поручителем у даному кредитному договорі був позивач. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2010 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було стягнуто солідарно на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 143218 гр. 35 коп., витрати по сплаті держмита в розмірі 1432 гр. 07 коп. та інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 гр., а всього 144770 гр. 42 коп., звернувши стягнення на предмет застави - легковий автомобіль КІА, який належить ОСОБА_2 На підставі зазначеного рішення було видано виконавчий лист від 04.03.2011 року.
24.04.2013 року державним виконавцем відповідача ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 37702202, про яке позивачу стало відомо лише при ознайомленні з іншим виконавчим провадженням у відповідача 26.02.1015 року. При ознайомленні з цим саме виконавчим провадженням № 37702202 позивачу стало відомо, що державним виконавцем також було винесено 01.05.2013 року постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 14477 гр. 04 коп., 23.02.2015 року було винесено постанову про закінчення цього виконавчого провадження, а також постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 500 гр. ОСОБА_4 ці стягнення були винесені державним виконавцем в окреме провадження.
Також 23.02.2015 року державний виконавець Москаленко Є. А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46650013, відкритого на підставі постанови від 01.05.2013 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 14477 гр. 04 коп. В цей же день, 23.02.2015 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46650068, відкритого на підставі постанови від 23.02.2015 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр.
Позивач вважає усі зазначені прийняті відповідачем рішення /постанови/ протиправними, оскільки рішення Ленінського райсуду м. Запоріжжя від 05.07.2010 року було виконано дружиною позивача ОСОБА_2 добровільно ще у 2013 році, що підтверджується листом ПАТ АБ "Укргазбанк" від 26.04.2013 р. та довідкою від 22.01.2015 року. Крім того, про існування виконавчого провадження № 37702202 за кредитним договором № 211/04/4 від 04.09.2007 р., виконавчого провадження № 46650013 та виконавчого провадження № 46650068 позивач не знав, державний виконавець не повідомив його про це належним чином. Також позивач вважає, що державний виконавець безпідставно та всупереч Закону України "Про виконавче провадження" виніс вищезазначені постанови про відкриття провадження та стягнення, які не відповідають вимогам закону. З урахуванням зазначеного позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення зазначених постанов від 01.05.2013 року та від 23.02.2015 року та скасувати всі ці постанови.
У судове засідання представники сторін не прибули, подали суду заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи, 24.04.2013 року державним виконавцем відповідача ОСОБА_3 на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення від 22.04.2013 року було відкрито виконавче провадження № 37702202 з виконання виконавчого листа № 2-747/10, виданого 04.03.2011 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» кредитної заборгованості у сумі 144770 гр. 42 коп., із зазначенням строку добровільного виконання рішення - до 30.04.2013 року.
01.05.2013 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 37702202 було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14477 гр. 04 коп.
23.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 37702202 з виконання виконавчого лист № 2-747/10, виданого 04.03.2011 року Ленінським райсудом м. Запоріжжя на підставі заяви стягувача - ПАТ АБ «Укргазбанк» від 27.01.2015 року.
23.02.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46650013 з виконання постанови від 01.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 14477 гр. 04 коп. При цьому строк добровільного виконання боржником постанови не зазначено.
23.02.2015 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 37702202 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр.
В цей же день, 23.02.2015 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46650068, відкритого на підставі постанови від 23.02.2015 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр. При цьому строк добровільного виконання постанови боржником у документі не зазначено.
Суд вважає зазначені постанови, винесені відповідачем, необґрунтованими та такими, що порушують права та інтереси позивача, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 2. ст. 25 Цього ж Закону, Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
ч. 3 - У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова…
Ч. 5 -. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Порядок такого надсилання передбачено ч. 1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судом з матеріалів справи, державним виконавцем визначені статтею 31 вимоги цього Закону виконані належним чином не були, оскільки із наявних в матеріалах справи документів - журналу реєстрації вихідної кореспонденції, вбачається, що постанова про відкриття провадження ВП № 37702202 від 24.04.2013 року була відправлена сторонам виконавчого провадження 26.04.2013 року простою поштою. Доказів отримання позивачем зазначеної постанови в установленому законом порядку суду відповідачем не надано, з чого суд приходить до висновку про неотримання позивачем зазначеної постанови, а отже, про об»єктивність пояснень позивача відносно необізнаності його про наявність такого виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Ч. 3. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Таким чином, у зв»язку з неотриманням позивачем постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.04.2013 року про стягнення з позивача заборгованості на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», позивач не мав можливості у визначений виконавцем строк - до 30.04.2013 року, надати державному виконавцю документальне підтвердження повного виконання рішення суду, яке на період 26.04.2013 року позивачем вже було фактично виконано.
Факт виконання позивачем рішення суду з виконання виконавчого лист № 2-747/10, виданого 04.03.2011 року Ленінським райсудом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 144770 гр. 42 коп. до спливу терміну, встановленого йому для добровільного виконання у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.04.2013 року, тобто, до 30.04.2013 року, підтверджується: - листом від 26.04.2013 р., вих.. № 747 начальника відділення № 188/07 Запорізької ОД АБ «Укргазбанк» на адресу начальника РЕВ МРВ ДАІ №1,2 при УМВС України в Запорізькій області, в якому керівник відділення ПАТ «Укргазбанку» просить зняти заборону на транспортний засіб марки КІА, Номер д/р АР 9090АТ, який належить ОСОБА_2, у зв'язку з повним погашенням зобов»язань за кредитним договором № 211/04/4 від 04.09.2007 року; - наявність у договорі застави № 211/04/4/1з відповідного запису, підтвердженого підписом начальника Запорізької обласної дирекції ПАТ «Укргазбанк» та скріпленого печаткою банку; - довідкою ПАТ АБ «Укргазбанк» від 22.01.2015 року № 622, у якій зазначено про відсутність будь-яких претензій до позивача за кредитним договором від 04.09.2007 року у зв»язку з виконанням своїх зобов»язань в повному обсязі; - довідкою № 51502/11/512 від 27.05.2015 року,, де зазначено ПАТ «Укргазбанк» про погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 в повному обсязі 25.04.2013 року. Таким чином, несвоєчасне закінчення виконавчого провадження відносно позивача державним виконавцем /лише 23.02.2015 року, набагато пізніше його фактичного виконання 26.04.2013 року/ відбулося не з вини позивача, тому покладати на нього виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій, на думку суду, є незаконним та несправедливим.
Проаналізувавши матеріали та обставини по справі, суд приходить до висновку, що ще до початку здійснення відповідачем виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Ленінського райсуду від 04.03.2011 року у виконавчому провадженні ВП № 37702202 по постанові про відкриття виконавчого провадження від 24.04.2013 року, тобто до 30.04.2014 року, позивачем було виконано добровільно рішення суду про стягнення з нього та його дружини ОСОБА_2 кредитної заборгованості у сумі 144770 гр. 42 коп. на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», у зв»язку з чим винесені державним виконавцем Москаленко Є.А.: постанова від 01.05.2013 року у виконавчому провадженні ВП № 37702202 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14477 гр. 04 коп.; постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №46650013 з виконання постанови від 01.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 14477 гр. 04 коп.; постанову від 23.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр.; постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2015 року ВП № 46650068, відкритого на підставі постанови від 23.02.2015 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр., є необґрунтованими та такими, що прийняті не у відповідності до норм виконавчого законодавства, а отже, є такими, що підлягають скасуванню.
Крім того, додатковою підставою для скасування постанови від 23.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр., і, відповідно, постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2015 року ВП № 46650068, відкритого на підставі постанови від 23.02.2015 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр., є відсутність у матеріалах провадження наступного. Пунктом 3.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року передбачено: про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.
Як встановлено з матеріалів справи, такої постанови державним виконавцем винесено не було і суду не надано.
При цьому, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення усіх вищезазначених постанов такими, що не підлягають задоволенню в цій частині, оскільки самі по собі вимоги позивача в цій частині є по суті оскарженням вищезазначених постанов, винесених державним виконавцем, і при задоволенні позову судом в частині їх скасування дії державного виконавця не мають ніяких юридичних наслідків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк " про визнання дій протиправними та скасування постанов державного виконавця, - задовольнити частково.
Скасувати винесену 01.05.2013 року державним виконавцем Москаленко Є.А. в межах виконавчого провадження ВП № 37702202 постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14477 гр. 04 коп. 23.02.2015 року;
Скасувати винесену 23.02.2015 року державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46650013 з виконання постанови від 01.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 14477 гр. 04 коп.
Скасувати винесену 23.02.2015 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 37702202 постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр.
Скасувати винесену 23.02.2015 року державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46650068, відкритого на підставі постанови від 23.02.2015 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій у сумі 500 гр.
В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням
за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко