26 лютого 2015 року о 09 год. 10 хв.Справа № 808/615/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
28 січня 2015 року Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 5417,78 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, 26.02.2015 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з єдиного податку у розмірі 5417,78 грн. виник з таких підстав.
19 січня 2012 року відповідачем до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування з проханням перевести на спрощену систему оподаткування та звітності, починаючи з 01 січня 2012 року. В пункті восьмому вказаної заяви відповідачем самостійно обрано ІІ групу ставки єдиного податку (20% від розміру мінімальної заробітної плати).
Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Згідно до пп.293.2.2 п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
ФОП ОСОБА_1 з травня 2013 року по грудень 2013 нараховано 1825,20 грн. єдиного податку та за січень - червень 2014 нараховано єдиного податку на суму 1461,60 грн.
Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
У встановлений законом строк для погашення податкового зобов'язання відповідач не здійснив сплату єдиного податку, внаслідок чого відповідно до облікової картки платника податків сформувалась сума недоїмки, у зв'язку з несплатою відповідачем єдиного податку у розмірі 3415,18 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з єдиного податку в розмірі 3415,18 грн.
Крім того, позивачем 29.08.2014 р. проведено камеральну перевірку податкової платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, за результатами якої складено акт №0005921701. На підставі акту перевірки №0005921701 від 29.08.2014 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0007991701 від 14.10.2014 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення направлено відповідачу поштою та повернулося до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Також, позивачем 11.07.2014 р. проведено камеральну перевірку сплати та нарахування єдиного податку, за результатами якої складено акт №0004151701. На підставі акту перевірки №0004151701 від 11.07.2014 р. позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0006371701 від 29.08.2014 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1892,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення направлено відповідачу поштою та повернулося до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи отримання відповідачем податкових повідомлень - рішень, відсутність доказів оскарження податкових повідомлень - рішень, податкове зобов'язання з єдиного податку є узгодженим та у встановлений законодавством строк відповідачем не сплачено.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України, відповідачу направлена податкова вимога №356-25 від 18.06.2014 р., яка була направлена на адресу відповідача поштою та повернута до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Оскільки податкова вимога не була відкликана в порядку статті 60 Податкового кодексу України, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не мала підстав для направлення нової податкової вимоги.
На момент розгляду справи в суді, податковий борг з єдиного податку у сумі 5417,78 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність податкового боргу з єдиного податку в розмірі 5417,78 грн. та наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд
Позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку в розмірі 5417,78 грн. (п'ять тисяч чотириста сімнадцять гривень 78 коп.) на р/р 33216866700007, отримувач УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район 18050401), код отримувача 38025409, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко