08 липня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М..
при секретарі: Шерівській Ю.А.
з участю сторін: заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Кельменецького районного суду від 13 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поліпшення майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 червня 2015 року, -
У лютому 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поліпшення майна.
Рішенням Кельменецького районного суду від 13 березня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 17670 гривень відшкодування вартості необхідних витрат на ремонт будинку відповідача.
20 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Кельменецького районного суду від 13 березня 2015 року.
Ухвалою Кельменецького районного суду від 02 червня 2015 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, розстрочено виконання рішення Кельменецького районного суду від 13 березня 2015 року на 17 місяців, із стягненням заборгованості рівними частками по 1039 гривень 44 копійки.
№ 22ц/794/978/2015 р. Головуючий у І інстанції:Телешман О.В.
Категорія: 81 Суддя-доповідач: ОСОБА_4
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала Кельменецького районного суду Чернівецької області є незаконною, необґрунтованою, ухваленою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що він є інвалідом 2 групи з дитинства, живе лише за рахунок пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 1049 гривень та державної соціальної допомоги інвалідам дитинства у розмірі 949 гривень, інших доходів немає.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував його можливості щодо сплати заборгованості у такому великому розмірі, оскільки це ставить його ще у більш скрутне становище, тому просить змінити ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 червня 2015 року в частині розстроченої суми заборгованості, та стягувати заборгованість рівними частками по 472,22 грн. щомісячно, строком на три роки.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або членів його сім"ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання.
Згідно з п.20 ч.1 ст.293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до п. 37 Постанови Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до статті 217 ЦПК визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.
Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала.
У разі задоволення заяви в ухвалі суду, крім відомостей, передбачених статтею 210 ЦПК, зазначається строк дії відстрочки (розстрочки), а при наданні розстрочки, крім того, розмір періодичних платежів, які підлягають стягненню для погашення присудженої суми. Межі дії відстрочки (розстрочки) можуть бути визначені не лише датою, але й настанням якоїсь події (зміна матеріального становища відповідача, видужання тощо).
Якщо обставини, через які особі була надана відстрочка (розстрочка), відпали раніше, ніж було зазначено в ухвалі суду, суд за заявою заінтересованої особи або державного виконавця може вирішити питання про припинення дії відстрочки (розстрочки).
Заява про надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду на новий строк або про припинення її дії повинна розглядатися в такому ж порядку, як і первинна заява.
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили, воно є обов'язковими до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.
У ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Суд першої інстанції при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення врахував вказані вимоги закону, взяв до уваги інтереси як стягувача, так і боржника, наявність обставин, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, та прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1
Із заяви про розстрочку виконання рішення суду вбачається, що підставами для такої розстрочки заявник зазначає скрутне фінансове становище, пов"язане з отриманням невеликого доходу, а саме пенсії по інвалідності та втрати годувальника.
Винятковість випадків є оціночним поняттям і суд першої інстанції дав належну оцінку наведеним в заяві ОСОБА_1 підставам для розстрочки виконання рішення суду.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно рішення Кельменецького районного суду від 13.03.2015 року по цивільній справі № 717/304/15-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стягнуто 17670,56 гривень в рахунок відшкодування вартості необхідних витрат на ремонт будинку.
Кельменецький районний суд Чернівецької області видав виконавчий документ - виконавчий лист №717/304/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17670,56 гривень в рахунок відшкодування витрат.
Суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про розстрочку виконання рішення на 17 місяців із стягненням заборгованості рівними частками по 1039,44 грн. щомісячно.
Посилання апелянта на те, що суд своєю ухвалою про розстрочення виконання рішення на 17 місяців фактично поставив його ще у більш не вигідне становище, яке було у процесі виконання, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки строк, на який може бути розстрочено виконання рішення, має визначатися не лише з позиції боржника, а й з урахуванням перш за все інтересів стягувача.
Відповідно до п.1ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Таким чином, судом першої інстанції частково задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду здійснив на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні справи не допустив, ухвала суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.
Ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 червня 2015 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: