Єдиний унікальний номер 728/1324/15-а
номер провадження 2-а/728/47/15
09 липня 2015 року 14 годин 14 хвилин місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Пархоменко П.І.
за участю:
секретаря - Горбач Н.Д.
позивача - ОСОБА_1
відповідач не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ ОСОБА_2 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
15 червня 2015 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 червня 2015 року відповідач склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), де вказав, що 12 червня 2015 року о 18 годині 10 хвилин в м. Бахмач, по вулиці Батуринській ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, після чого відповідач виніс постанову, якою наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 гривень. ОСОБА_1 вважає дії відповідача незаконними та протиправними, оскільки умислу на скоєння правопорушення не було, також позивач не порушував правила дорожнього руху, оскільки мікроавтобуси, пікапи і фургони вантажопідйомністю до 3,5 т і кількістю пасажирських місць не більше восьми являються нічим іншим, як легковими автомобілями чи їх модифікацією для перевезення вантажів. Також, позивач зазначив, що не використовує свій транспортний засіб для роботи в таксі, чи для перевезення пасажирів та вантажів з метою отримання доходу - і тому він не підлягає обов'язковому технічному контролю. У зв'язку із чим позивач просив визнати дії Інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ ОСОБА_2С незаконними; скасувати постанову Інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ ОСОБА_2С від 12 червня 2015 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 гривень.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та додатково пояснив, що його автомобіль відноситься до легкових транспортних засобів. Вказаний автомобіль має водійське місце та поряд з ним два пасажирських місця, фургон, який він хотів переобладнати для перевезення пасажирів.
Відповідач в судове засідання не з'явився надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. В письмових запереченнях (а.с.16-17) просив залишити позов без задоволення оскільки він не ґрунтується на доказах, є цілком надуманим, не відповідає дійсності і пред'явлений з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Зокрема, перед складанням протоколу та винесення постанови по суті порушення відповідачем було перевірено зазначений автомобіль по базі «НАІС» на предмет проходження автомобілем обов'язкового технічного контролю, вважає, що діяв у межах та в спосіб, передбачений законами України та іншими підзаконними актами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно них правовідносини.
12 червня 2015 року Інспектором ДПС Ніжинського ВДАІ ОСОБА_2 було винесено постанову серії ПС 2 № 338539 (а.с.3) у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 121 КУпАП, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 гривень.
Згідно із вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 12 червня 2015 року о 18 годині 10 хвилин в м. Бахмач, по вулиці Батуринській керував автомобілем який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Виходячи із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.4 зворот) позивач керував автомобілем марки «Опель Віваро», типу - фургон малотоннажний - В, повна маса 2770, маса без навантаження 1650, кількість сидячих місць - 3.
За повідомленням Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ніжин, Ніжинського та Носівського районів (на правах м. Ніжина) підпорядкований УДАІ УМВС України в Чернігівській області № 8/7-1910 від 23 червня 2015 року (а.с.21) по облікових даних транспортний засіб марки «Опель Віваро», білого кольору, 2007 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2, вантажний, фургон малотоннажний - В, повна маса 2770, маса без навантаження 1650, державний номерний знак НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію САО 611525, 06 лютого 2013 року був зареєстрований за ОСОБА_1
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу (а.с.25) код типу вказаного транспортного засобу - 2-вантажний.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав поліс № АІ/7008258 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.5) де вказано, що автомобіль не використовується як таксі та не підлягає обов'язковому технічному контролю.
З встановленого випливають наступні висновки.
Частина третя статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
В свою чергу виходячи із змісту статті 35 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII) обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»;
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
З чого можна зробити висновок, що обов'язковому технічному контролю підлягають вантажні автомобілі (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації більше двох років.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III) визначено, що автомобіль вантажний це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно. Аналогічні визначення містяться в Правилах дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Постанова КМУ № 1306).
Згідно із статтею 19 Закону № 2344-III при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Так, в судовому засіданні встановлено та позивачем не заперечувалось, що автомобіль позивача має водійське місце та поряд з ним два пасажирських місця, фургон, який не пристосований для перевезення пасажирів, строк його експлуатації понад два роки.
Крім того, за повідомленням органу, який здійснює державну реєстрацію транспортних засобів вказаний автомобіль є вантажним (а.с.21), що також узгоджується з інформацією, яка міститься в реєстраційній картці транспортного засобу (а.с.25).
Наведені обставини в своїй сукупності та законодавче визначення «вантажного автомобіля», з врахуванням його конструкції, обладнання та призначення є свідченням того, що автомобіль позивача відноситься саме до типу «вантажних». При цьому, при реєстрації транспортного засобу відповідно до статті 19 Закону № 2344-III у реєстраційних документах зроблено відмітку щодо його призначення згідно з документами виробника (фургон), що можливо при реєстрації саме вантажних автомобілів.
Посилання позивача на поліс № АІ/7008258 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.5) як на доказ, що його автомобіль не підлягає обов'язковому технічному контролю суд відхиляє, оскільки вказаний документ носить цивільно-правовий характер та підтверджує укладення договору страхування, а висновки в ньому щодо обов'язковості технічного огляду спростовуються наведеними вище доказами, в тому числі інформацією відповідного державного органу.
З викладеного вище суд робить висновок, що автомобіль позивача підлягає обов'язковому технічному контролю, оскільки є вантажним автомобілем вантажопідйомністю до 3,5 тонни, із строком експлуатації більше двох років, але своєчасно його не пройшов, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, надані позивачем докази не підтверджують незаконність винесеної відповідачем постанови, у зв'язку із чим вона прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 3, 158 - 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ ОСОБА_2 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_3