Справа № 521/6535/15-ц
№ провадження 2/521/3550/15
22 червня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Целуха А.П.,
при секретарі судового засідання - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
09.10.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначила, що вона проживає та зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1., відповідно до довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 20.03.2015 року, в зазначеній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 - її колишній чоловік. Шлюб між позивачкою та відповідачем у 14.02.2013 році розірвано. Відповідач з 2013 року не з'являється у квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актами про фактичне не проживання. Окрім того, особисті речі відповідача у квартирі відсутні, комунальні послуги відповідач не сплачує, реєстрація відповідача по вказаній адресі порушує права позивача. Позивач, просила суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою 66, в будинку 21 за адресою вулиця Тираспольське шосе.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань щодо розгляду справи у його відсутності або про відкладення судового засідання не подавав. Заперечень на позов не надходило.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 20.03.2015 року, в зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (не проживає); ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3,199 року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до актів, про фактичне проживання громадян, які мешкають у квартирі АДРЕСА_3, від 17.05.2013р., 26.08.2013 р., 05.11.2015 р., 18.02.2014 р., 15.06.2014р., 10.09.2014р., 25.12.2014р., 21.03.2015р., засвідчених ПП «ЖКГ» , відповідач ОСОБА_2 у квартирі за вище вказаною адресою не проживає.
Статтею 71 ЖК УРСР передбачена можливість збереження жилого приміщення за відсутніми наймачами або членами їх сімей протягом 6 місяців або протягом більш тривалого часу при наявності конкретних обставин, перелічених також в ст. 71 цього ж кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач більше 6 місяців відсутній за цією адресою без поважних причин, його речей або меблів в будинку немає, а згідно зі ст. 72 ЖК УРСР це є підставою для визнання відповідача втратившим право користування житловим приміщенням.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Таким чином суд задовольняє позовні вимоги позивача, визнає відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, так як судом встановлено, що відповідач понад шести місяців не проживає на спірній жилій площі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК УРСР, ст.ст. 6-7 Закону України „ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, особою, що втратив право користування жилим приміщенням квартира АДРЕСА_4.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ
22.06.15