Справа № 2-2925/2010
20 травня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Буран О. М.
при секретарі - Татар Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «СоцКомБанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування збитків та моральної шкоди, суд
У грудні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ КБ «СоцКомБанк» та просила стягнути з відповідача у відповідності з Договором банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Пенсійний» 3 місяців № 08-08-Р/0086 від 29.12.2008 року основний борг з урахуванням 19 % відсотків у розмірі 50 402,6 гривень, 3% річних від суми вкладу у розмірі 607,2 гривень та суму індексу інфляції у розмірі 1457,4 гривень. Загальна сума складає 52 467,6 гривень. Також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень та судові витрати по справі.
Позивачка у судове засідання з'явилася, позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Суду пояснила, що 29 грудня 2008 року між нею та ТОВ КБ «СоцКомБанк» був укладений договір банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Пенсійний» 3 місяці № 08-08-Р/0086 на загальну суму 40 000 гривень. Строк дії договору закінчився 29.03.2009 року. 13 квітня 2009 року, позивачка звернулася до банку із заявою про отримання вкладу, але відповіді на свою заяву не отримала.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову у частині нарахування відсотків після закінчення строку, накладання штрафних санкцій у вигляді 3% річних та стягнення моральної шкоди - заперечував. Вказав, що відповідно до п.3.1.3 Договору банківського вкладу, за період перебування вкладу на депозитному рахунку понад зазначенний в Договорі термін, відсотки на вклад не нараховуються. Представник відповідача також зазначив, що на підставі того, що ТОВ КБ «СоцКом Банк» не відмовляється від виконання своїх обов'язків за Договором банківського вкладу, штрафні санкції у вигляді 3% річних не можуть бути застосовані. Відносно стягнення моральної шкоди, відповідачі вважають, що доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними, жодних доказів завдання моральної шкоди не було надано.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи й оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 грудня 2008 року позивач уклав договір банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Пенсійний» 3 місяці № 08-08-Р/0086 від 29.12.2008 року з Товариством з обмеженою відповідальністю комерційного банку «СоцКомБанк» на загальну суму 40 000 грн. на строк з 29 грудня 2008 року по 29 березня 2009 року. Процентна ставка за вкладом становила 19 % річних за зазначений період. Одержання відповідачем вкладу було підтверджено виданою позивачеві квитанцією Банку № TR.49309.1 від 29 грудня 2008 року.
Згідно з умовами договір банківського вкладу, 13 квітня 2009 року позивачка звернулася з заявою до відповідача про отримання свого вкладу згідно вищевказаного договору. У зв'язку з відсутністю відповіді на заяву від 13 квітня 2009 року, ОСОБА_1 звернулася з заявою до Національного Банку України та до Управління НБУ в Донецькій області 27 червня 2009 року, але будь-якої зрозумілої відповіді дано не було.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач порушив права позивача, передбачені ст. 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Частиною 1 ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Вимогами частини 1 ст. 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого договором строку (строковий вклад).
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.
У зв'язку з простроченням часу виплати боргу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було встановлено, що в теперішній час відповідачем сума вкладу не повернута.
Згідно перерахунку суми індексу інфляції та 3% річних від суми боргу за договором банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Пенсійний» 3 місяці № 08-08-Р/0086 від 29.12.2008 року за несвоєчасне повернення позивачеві грошового вкладу на день звернення з позовом до суду Банк повинен ОСОБА_1 суму індексу інфляції, яка складає 1457гривень 40 копійок та 3 % річних, що складає 607гривень 20 копійок, а всього загальна сума штрафних санкцій складає 2064 гривень 60 копійки (а. с. ..).
Згідно п. 1.3 Договору, нарахування банком відсотків на вклад здійснювалось з розрахунку 19 % річних, що становить за період прострочення суму у розмірі 48 338 гривень.
У судових засіданнях позивачка зазначила, що її була завдана моральна шкода. Неповернення Банком належної її суми коштів спричинило позивачці ряд фізичних страждань, вона дуже хвилюється, постійно погано почувається, втратила спокій та нормальні відносини з родиною, друзями та колегами. Моральну шкоду позивачка оцінює у 10 000 гривень. Суд вважає за доцільне задовольнити моральну шкоду частково, а саме у розмірі 1000 гривень, так як суду не були надані докази, що позивачка зазнала великої моральної шкоди, не був зазначений характер та обсяг страждань, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), що зазначила позивачка, не зазначена тяжкість вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках.
При цьому, слід зазначити, що статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу, статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 5 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст..88 ЦПК України, якщо позивач на користь якого ухвалено рішення звільнений від уплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно задоволеної частини вимог.
До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
З огляду на вищевказане, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 4-8, 11, 15, 79, 88, ч.3 ст.208, ст.ст.209, 212-215, 217, 218, 223 ЦПК України, п. 32.2 ст. 32 ЗУ « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ КБ «СоцКомБанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ КБ «СоцКомБанк» на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 50 402 (п'ятдесят тисяч чотириста дві) гривні 60 копійок.
Стягнути з ТОВ КБ «СоцКомБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ТОВ КБ «СоцКомБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті інформаційно - технічного забезпечення в сумі 30 (тридцять) гривень
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Буран