06 липня 2015 року Чернігів Справа № 825/1839/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участі секретаря Мхитаряна В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, без фіксації судового засідання, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області до Публічного акціонерного товариства "Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
05.06.2015 Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування", в якому просить суд стягнути заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 33101,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України, як платник єдиного внеску та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до законодавства, щомісячно. Внаслідок порушення вимог законодавства у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2015 по 01.05.2015 в розмірі 33101,20 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщався завчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився вдруге, про день, час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив та заперечень на позов не надав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.10).
Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області як платник єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 10.06.2015 №10/06 (а.с.21).
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювали громадяни, яким призначено пенсію за пунктами "а" та "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується (а.с.22-65).
Пунктом "а" статті 13 "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року №1058 -IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058 -IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 рік та з квітня 2015 року, а також розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2015 року (а.с.6-9).
Згідно пункту 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що відповідач не вніс до Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.04.2015 по 01.05.2015 в розмірі 33101,20 грн., чим порушив вимоги пункту 6 Інструкції.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2015 по 01.05.2015 в розмірі 33101,20 грн., відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування" (вул. Шевченка, 109/1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, р/р 260076350 ЧОД ВАТ ОСОБА_1 Аваль, МФО 353348, код ЄДРПОУ 14311643) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (вул. Шевченка, 21-ж, м. Ніжин, Чернігівська область, р/р 25600928101003 філія ЧОУ АТ “Ощадбанк”, МФО 353553, код ЄДРПОУ 37716087) заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 33101 (тридцять три тисячі сто одна) грн. 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Поліщук