03 липня 2015 року справа № 823/1378/15
м. Черкаси
10 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
при секретарі - Попельнусі Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Тальнівська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1, на користь бюджету, грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 005,95грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 20.05.2015 р. відповідач має податковий борг в розмірі 1 005,95грн. по податку з доходів фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Оскільки, ОСОБА_1 зазначена сума заборгованості добровільно сплачена не була, позивач просив стягнути її в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не прибув, свого представника не направив, заперечення або заяви про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що станом на день звернення з позовом до суду відповідач має податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 005,95грн., який виник внаслідок самостійного подання податкової декларації від 17.06.2014 р. про майновий стан і доходи за 2013 р. (а.с.8-9). У відповідності до вказаної декларації, платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2030,50грн.
Станом на 20.05.2015 р. ОСОБА_1 частково сплачено суму податкового зобов'язання в розмірі 1037,48грн., в з'язку з чим непогашена сума заборгованості становить 993,02грн. (а.с.7).
Крім цього, за період з 16.08.2014 р. по 15.09.2014 р. відповідачу відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню в розмірі 12,93грн.
Таким чином, до стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 підлягає сума податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1005,95 грн. (993,02грн. + 12,93грн.).
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Тальнівська ОДПІ на адресу відповідача: 20430, Черкаська область, Тальнівський район, с. Поташ, вул. Шевченка, 9 рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога форми «Ф» від 07.10.2014 р. № 393-25 на суму 1005,95грн. Дана вимога була повернута до податкового органу з відміткою на конверті - «за закінченням терміну зберігання».
У визначені законом терміни загальна сума податкового боргу по податку з доходів фізичних в розмірі 1005,95грн. ОСОБА_1 добровільно сплачена не була, що спонукало податковий орган звернутися до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).
Зокрема, у відповідності до п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
Як передбачено п.п.129.1.1 ч.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що фізична особа ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 005,95грн. не сплатив, а податкову вимогу не оскаржив, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), в дохід бюджету через Тальнівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 005 (одна тисяча п'ять) грн. 95 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань
постанова складена в повному обсязі 08.07.2015р.