03 липня 2015 року справа № 823/1375/15
м. Черкаси
10 год. 15 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
при секретарі - Попельнусі Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь бюджету через Тальнівську ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області податкового боргу по єдиному податку в сумі 938,98грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, як фізична особа-підприємець, відповідно до норм Податкового кодексу України зобов'язана вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори, зокрема, єдиний податок, платником якого вона є. Відповідач свій обов'язок не виконує належним чином, внаслідок чого за нею рахується заборгованість зі сплати єдиного податку на загальну суму 938,98грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Позивач в судове засідання представника свого не направив, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 20435, Черкаська обл., Тальнівський р-н., с. Легедзине, вул. Шевченка, 58, в судове засідання повторно не з'явилася, про причину своєї неявки не повідомила, заперечення на позов не надала.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Частиною 1 статті 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області 26.12.2006 р., за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1 (а.с.6) та перебуває на обліку, як платник податків і зборів з 26.12.2006 р. за № 349 в Тальнівській ОДПІ, що підтверджується довідкою від 30.03.2015 р. № 1523221400095 (а.с.7).
20.01.2012 р. ОСОБА_1 подала до Тальнівської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, згідно з якою було обрано ставку єдиного податку 10% до розміру мінімальної заробітної плати та І групу платників єдиного податку (а.с10).
З вищевказаної заяви вбачається, що відповідач обрала наступний вид підприємницької діяльності:
- торгівля з лотка на ц/р (КВЕД 52.52.0).
31.05.2012 р. відповідачу було видано свідоцтво серії А № 505239, згідно якого вона є платником єдиного податку (а.с.12).
Так, рішенням Легедзинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 10.07.2013 р. № 21/2 затверджено ставки єдиного податку на 2014 р. для першої та другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Відповідно до цих рішень, фізичні особи-підприємці, які відносяться до І групи платників єдиного податку сплачують фіксовану ставку єдиного податку, що становить 10% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового (звітного) періоду.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VIІ від 16.01.2014 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2014, а саме: у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00грн.
Тобто, ФОП ОСОБА_1 повинна була сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця 121,80грн. єдиного податку у 2014 (1218,00грн. х 10% = 121,80грн.).
За даними картки особового рахунку платника податків (а.с.8), станом на 20.05.2015 р., розмір заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку за березень-жовтень 2014 р. становить 938,98грн.
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Тальнівською ОДПІ на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» від 07.10.2014 р. № 385-25 на суму 817,18грн. Вказана вимога була повернута до податкового органу з відміткою на конверті - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15).
У визначені законом терміни відповідач податкову вимогу не оскаржила, а загальну суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 938,98грн. не сплатила, що спонукало податковий орган звернутися до суду для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (надалі - ПК України).
У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Згідно вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 10.1.2 п.10.1 ст. 10 ПК України передбачено, що до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку., що передбачено п. 299.1 ст. 299 ПК України.
Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до першої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено п. 293.2 зазначеної статті.
У відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п.295.1 ст. 295 ПК України).
Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки суму податкового боргу по єдиному податку в сумі 938,98грн. не сплатила, а податкову вимогу не оскаржила, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь бюджету через Тальнівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг по єдиному податку на загальну суму 938 (дев'ятсот тридцять вісім) грн. 98 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань
Повний текст постанови виготовлений 08.07.2015 року.