ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
02 липня 2015 року 11:25 №826/8118/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.08.2014 №0023561701,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 липня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2014 №0023561701.
Позовні вимоги мотивовано порушенням державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві процедури проведення перевірки, відсутністю доказів анульованої позивачеві кредитної заборгованості, а також тим, що анульована за кредитом заборгованість не є додатковим благом, що підлягає оподаткуванню.
Відповідач проти позову заперечив із посиланням на приписи абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а також на те, що відповідні висновки акту перевірки зроблено контролюючим органом на підставі податкової інформації та інформації, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» листом від 10.12.2013 №083-12314.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.
За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт перевірки від 26.06.2014 №3277/26-56-17-01-05/НОМЕР_1, яким зафіксовано факт порушення позивачем підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 176.1 статті 176, Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 102 121,05 грн.
На підставі акту перевірки від 26.06.2014 №3277/26-56-17-01-05/НОМЕР_1 державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 №0023561701, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 127 651,31 грн., у тому числі: за основним платежем 102 121,05 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 530,26 грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З акту перевірки від 26.06.2014 №3277/26-56-17-01-05/НОМЕР_1 вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 102 121,05 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи, що в розпорядженні державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві була інформація, що за даними податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 2012 рік ОСОБА_1 нараховано дохід в сумі 601 974 грн. у вигляді додаткового блага (ознака 126) без утримання/перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, листом відповідача від 08.11.2013 №6039/10/26-56-17-03-28 з товариства з обмеженою відповідальністю «Кейт-Колект» витребувано відповідне документальне підтвердження зазначених обставин.
Згідно листа товариства з обмеженою відповідальністю «Кейт-Колект» від 10.12.2013 №083-12314 контролюючому органу надано інформацію, що дійсно ОСОБА_1 нараховано за 2012 рік та виплачено дохід за ознакою « 126» - дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо, ОСОБА_1 повідомлено про списання кредитної заборгованості у сумі 601 974,40 грн., а також звернуто увагу ОСОБА_1 на те, що анульована сума заборгованості є доходом ОСОБА_1 і підлягає оподаткуванню
На підтвердження зазначеного контролюючому органу надано повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Кейт-Колект» про анулювання боргу, яким останнє повідомляло ОСОБА_1 під розписку від 15.06.2012 про отримання доходу у вигляді прощення боргу у сумі 75317,41 дол.США, що еквівалентно 601 974 грн.
Представником позивача не заперечувався факт отримання позивачем зазначеного повідомлення про анулювання заборгованості, як і не заперечувався факт недекларування ОСОБА_1 за 2012 року відповідного доходу та несплати відповідного податкового зобов'язання.
Доводи позивача щодо відсутності у відповідача доказів укладення відповідного кредитного договору, за яким анульовано заборгованість, не приймаються судом до уваги, оскільки під час перевірки контролюючим органом досліджено питання правомірності відображення у формі 1-ДФ відповідних сум, що свідчать про отримання ОСОБА_1 доходу за ознакою « 126» - (дохід, отриманий платником податків, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульовано кредитором за його самостійним рішенням) на суму 601 974,40 грн. від товариства з обмеженою відповідальністю «Кейт-Колект».
За таких обставин позивачем не задекларовано у повному обсязі суму отриманого додаткового блага у вигляді прощеного анулювання боргу, чим занижено відповідний дохід на суму 601 974,40 грн. та не доплачено у бюджет податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік на суму 102 121,05 грн..
Згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На підставі пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що позивачем отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Кейт-Колект» за його самостійним рішенням.
Так, товариством з обмеженою відповідальністю «Кейт-Колект» включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.
Однак, позивач самостійно не сплатив податок з доходу, отриманого як додаткове благо.
Щодо доводів позивача про порушення державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві процедури проведення перевірки, то зазначені доводи спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у контролюючого органу були підстави для призначення перевірки в порядку, визначеному підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надсилався письмовий запит на адресу позивача відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, на якій відповідь не надано), наказ про проведення перевірки від 13.06.2014 №698 надісланий на адресу позивача 13.06.2014 та отримано позивачем 11.07.2014, про що свідчить повідомлення пошти про вручення рекомендованого поштового відправлення. Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення також надсилались за адресою позивача, проте повернулись із відмітками пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідно до приписів статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно із приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що вся поштова кореспонденція контролюючого органу (письмовий запит на отримання податкової інформації, наказ про проведення перевірки, акт перевірки, податкове повідомлення-рішення) надсилались позивачеві за адресою його реєстрації, а відтак вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 №0023561701 прийнятим в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.
Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 255,31 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 2 297,72 грн. грн. (2 553,03 грн. - 255,31 грн.).
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволені позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (04108, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 2 297,72 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто сім гривень 72 копійки).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текст постанови складено 07.07.2015