ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 липня 2015 року 11:52 № 826/10333/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп Україна»
до 1) Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві 2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач-2), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1 972 119,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача;
- стягнути з відповідача-2 на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 972 119,00 грн.
Ухвалами суду від 04.06.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.
Представники відповідачів проти позову заперечували, про що подали відповідні письмові заперечення.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за поданим сторонами клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Матеріали справи підтверджують, що 18 грудня 2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на рахунок платника у банку становить 1 972 119 грн. (рядок 23.1 декларації).
Разом із декларацією з податку на додану вартість за листопад 2014 позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 972 119 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна», оскільки перевіркою правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено відсутність порушень при відображенні позивачем у податковій декларації суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій нормам Податкового кодексу України, посилаючись на висновки акта перевірки.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві в період з 10.02.2015 по 20.02.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено Довідку № 1473/26-53-15-02/30579869 від 27.02.2015, згідно висновків якої на момент складання довідки перевірки неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за листопад 2014 в сумі 1 972 119,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.
В той же час, при проведенні перевірки та складанні довідки податковий орган не виявив жодних порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» норм податкового законодавства при декларуванні бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року в сумі 1 972 119,00 грн. (абз. 2 п. 3.19. довідки) і так само не склав та не надіслав на адресу позивача жодних податкових повідомлень про зменшення або відмову в наданні такого бюджетного відшкодування.
Зі змісту довідки також вбачається, що податковий орган при перевірці достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не виявив невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.
Не виявив контролюючий орган також і того, що за результатами звірки даних (зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість) за листопад 2014 із даними первинних документів (що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг), загальна сума податку на додану вартість не відповідала б сумі в розмірі 1 972 119,00 грн.
У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судом встановлено, що датою закінчення перевірки є 27.02.2015, тобто відповідач зобов'язаний у п'ятиденний строк із вказаної дати подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Разом з тим, відповідач не надав доказів на підтвердження подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновоку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 972 119,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна», є протиправною, відповідно, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14.10.2014 по справі № 21-318а14 та Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 по справі К/800/38736/14.
В частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 972 119,00 грн., суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 № 39 (далі по тексту - Порядок).
Згідно пунктів 6-7 Порядку у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.
Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи вказані вище норми, суд зазначає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача-2 щодо перерахування бюджетних коштів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Таким чином, вищевказана позовна вимога, в даному випадку, розцінюється Окружним адміністративним судом міста Києва саме як втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
До того ж, позивач не надав доказів того, що за наслідками надання відповідачем-1 до відповідача-2 висновку про повернення коштів, кошти не будуть перераховані в безспірному порядку.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1 972 119,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Кобилянський