490/14071/14-ц 28.05.2015
нп 2/490/786/2015
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
28 травня 2015 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Нікулічевій А.С., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про стягнення суми боргу, -
В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ПАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" на її користь 1 733,78 доларів США згідно з договором банківського вкладу № 1/17/7d/0010 від 21.08.2014 року, а також витрати за надання юридичних послуг у сумі 300 грн.; стягнути з ПАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" на її користь 1 000 грн. у відшкодування їй заподіяної моральної шкоди.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
20 лютого 2013 року між ПАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" та ОСОБА_1 було укладено договір № 1/17/В0/0008 строкового банківського вкладу (депозиту) (в іноземній валюті - доларах США). За даним договором банк прийняв від вкладника грошові кошти у розмірі 2 452,00 доларах США, на строк 18 місяців -з 20.02.2013 року до 20.08.2014 року та зобов'язався повернути вклад вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку встановленому договором. Банк нараховує вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі 11,00 % річних. Даний договір укладався на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого строку, кінцевою датою якого є 20.08.2014 року.
Відповідно до квитанції № TR.245725.969.75 від 20 лютого 2013 року, ОСОБА_1, за угодою № 1/17/В0/0008 від 20.02.2013 року, внесла вклад на рахунок № 263501713349 в розмірі 2 452,00 доларів США (що еквівалентно 19 598 грн. 84 коп.).
21 серпня 2014 року між ПАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" та ОСОБА_1 було укладено договір № 1/17/7d/0010 строкового банківського вкладу (депозиту) (в іноземній валюті - доларах США) "Тижневий". За даним договором банк прийняв від вкладника грошові кошти у розмірі 2 152,00 доларів США, на строк сім днів - з 21.08.2014 року до 28.08.2014 року, та зобов'язався повернути вклад вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених договором. Банк нараховує вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі 9,00 % річних. Даний договір укладався на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого строку, кінцевою датою якого є 28.08.2014 року.
21 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "АКБ "Капітал" з заявою, в якій просить по закінченню строку строкового банківського вкладу № 1/17/В0/0008 від 20.05.2013 року в сумі 2 452,00 доларів США перевести з рахунку 2630501713349.0008 на новий депозитний договір № 1/17/7d/0010 від 21.08.2014 року на рахунок 263091702384.0010 суму 2 152,00 доларів США.
Разом з цим, 21 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "АКБ "Капітал" з заявою, в якій просила по закінченню строку строкового банківського вкладу № 1/17/7d/0010 від 21.08.2014 року в сумі 2 152,00 доларів США перевести з рахунку 263091712384.0010 на картковий рахунок № 2625317100022.0372.
З обставин справи вбачається, що відповідач умови договору належним чином не виконував, що змусило позивача неодноразово звертатись із заявами до Національного банку України, Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури України та управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Миколаївській області за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (спілка), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 2 статті 1060 ЦК України закріплено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Вищевказані норми законодавства знайшли своє відображення і в договорі строкового банківського вкладу, в пунктах 1.1, 1.1.3, 1.2, якими закріплено обов'язок банку повернути вкладнику суми внеску та проценти у розмірі встановленому договором.
Згідно ст. 317 ЦК України змістом права власності є права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як зазначено у ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частиною 2 ст. 1066 ЦК України визначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Також, ч. 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Всупереч вищенаведеній нормі Закону, банк не видав позивачу грошові кошти з його рахунку.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, позивач внесла грошовий вклад у розмірі 2 152 долара США до ПАТ «АКБ «Капітал» під 9 %. Кінцевою датою повернення банком вкладу позивачу є 28.08.2014 року. З обставин заяви вбачається, що позивачу по закінченню строку дії договору було повернуто 460 доларів США, тобто залишок вкладу складав 1 692 долара США.
У постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 №6-140цс13 викладена така правова позиція: «Під строком повернення вкладу й нарахованих відсотків слід розуміти наявність у вкладника реальної можливості отримати й розпорядитися на свій розсуд вкладом. У подібних спорах доведенню підлягає той факт, що після перерахування банком суми вкладу та відсотків на поточний рахунок вкладник позбавлений реальної можливості розпорядитися своїми коштами».
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого за змістом ст.ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів, зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме: «боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, діючим законодавством прямо передбачено, що банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатись коштами на його рахунку у повному обсязі.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Оскільки п. 1.1.2. договору № 1/17/7d/0010 від 21.08.2014 року було встановлено процент на суму вкладу у розмірі 9.00%, то розмір недоотриманої вигоди позивача за користування банком чужими коштами, відповідно складає 9.00%.
Згідно положення ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
У відповідності до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
З виписки, що надав відповідач вбачається, що ОСОБА_1 було виплачено 2 152,73 долара США. Разом з цим, враховуючи умови договору, позивач повинна була отримати грошові кошти в сумі 2 286,51 долара США, з яких: 2 152 долара США - сума грошового вкладу; 134,51 долара США - сума відсотків річних. Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 133,78 долара США відсотків за договором, оскільки банком було виплачено позивачу лише 0,73 долара США відсотків.
Позивачем було сплачено гонорар адвокату за складання позовної заяви в розмірі 300 грн., про що свідчить відповідна квитанція. Враховуючи те, що такі витрати позивач понесла з вини відповідача, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути гонорар, що був сплачений адвокату за складання позовної заяви в розмірі 300 грн.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи фізичний стан позивача, який підтверджується медичними довідками, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає розумною компенсацію моральної шкоди відповідачем на користь позивача у розмірі 500 грн.
Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” на користь ОСОБА_1 133,78 долара США відсотків за договором банківського вкладу № 1/17/7d/0010 від 21 серпня 2014 року, витрати за надання юридичних послуг в розмірі 300 гривень та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Центрального районного суду
м. Миколаєва ОСОБА_2