Справа №478/309/15-а пров. №2-а/478/12/2015
20.04.2015 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою прокурора Казанківського району в інтересах ОСОБА_1 до Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради Миколаївської області,
26.02.2015 року прокурор Казанківського району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирівської ЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в якому зазначив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. У 2014 році він закінчив Володимирівську ЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів та з 01.09.2014 року зарахований і навчається у Березнегуватському професійному ліцеї. Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», відповідач був зобов'язаний виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, яка становить 7716 грн., але фактично було сплачено лише 1333 грн. 33 коп. Вважає, що невиплата відповідачем одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - випускнику з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, порушує його майнові права, тому просив визнати дії відповідача щодо невиплати випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 6382 грн. 67 коп.
Від відповідача надійшло заперечення на позов. У своєму запереченні відповідач зазначив, що постановою Кабінету міністрів України за №226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням і студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та технічних та вищих навчальних закладів при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менше як 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Випускник Володимирівської ЗОШ - інтернат ОСОБА_1, відповідно до вимог зазначеної вище постанови, був забезпечений за рахунок навчального закладу комплектом одягу і взуття та грошовою допомогою. Підпунктом 5 п.13 Постанови №226 передбачено, що дітям-сиротам і дітям, які позбавлені батьківського піклування, що перебувають під опікою (піклуванням), при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу виплачується одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів, оскільки ОСОБА_1 закінчивши у 2014 році Володимирівську ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів не працевлаштувався, а продовжив навчання в іншому навчальну закладі, то така допомога останньому не виплачувалася, отже Володимирівська ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів своїми діями не порушила вимоги чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить такого висновку.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 15.03.2005 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, що визнано відповідачем та не підлягає доказуванню.
Згідно витягу з наказу «Про відрахування випускників дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за №13 від 30.08.2014 року випускника ОСОБА_1 відраховано з Володимирівської ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів у зв'язку з закінченням 9 класу.
З довідки за №18 виданої Володимирівською ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів від 18.02.2015 року вбачається, що ОСОБА_1з 21.11.2005 року по 30.08.2014 року навчався у Володимирівській ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів та знаходився на повному державному забезпечені.
Відповідно до довідки за №203 від 16.09.2014 року, ОСОБА_1з 01.09.2014 року зарахований і навчається у Березнегуватському професійному ліцеї.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року №2342-ІVдержава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не може бути нижчою за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
При цьому ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Згідно пп.1 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05 квітня 1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування», особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років встановлено у розмірі 1286 грн.
З копії видаткового касового ордеру за №20 від 13.08.2014 року та доданої відомості вбачається, що випускнику Володимирівської ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виплачено грошову допомогу у розмірі 1333 грн. 33 коп.
Відповідно ст.25 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Статтею 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», встановлено порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає вищезазначений Закон.
Таким чином, Володимирівська ЗОШ - інтернат І-ІІ ступенів повинна була керуватись вимогами ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а не пп.1 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05 квітня 1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування», оскільки положення цієї Постанови суперечать вимогам вказаного Закону.
На підставі наведених вище доводів суд вважає, що позовні вимоги прокурора Казанківського району про визнання дій відповідача щодо не несплати ОСОБА_1одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати такої допомоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 158-163, 167 КАС України, суддя
Позовні вимоги прокурора Казанківського району в інтересах ОСОБА_1 до Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Казанківської селищної ради Миколаївської області, - задовольнити повністю.
Визнати дії Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області щодо невиплати випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому відповідно до вимог ст.8 Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» - неправомірними.
Зобов'язати Володимирівську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської області вчинити дії щодо нарахування та виплати випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі 6382 (шість тисяч триста вісімдесят дві) гривні 67 коп.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя