04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" липня 2015 р. Справа№ 910/24073/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Кропивної Л.В.
Смірнової Л.Г.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Гаврилюк О.О.,
від відповідача - Коренєва О.М.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни
на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015р.
у справі №910/24073/13 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтон»
про стягнення 4 951 124,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2015р., новий розгляд в частині про стягнення збитків, в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. по справі №910/24073/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни прийнято до провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтон» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.
17.06.2015р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
08.09.2010р. між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтон» (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №07/09-10, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику юридичне обслуговування в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. /а.с. 14, т.1/.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідно до умов даного договору виконавець надає наступні види юридичних послуг:
2.1.2. Представництво інтересів кредитора у процесі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Офіс Лайн» (іпотекодавець) від 02.11.2004 року (предмет іпотеки-нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г)., загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.21), укладеним в забезпечення кредитного договору № 155 від 02.11.2004 р. між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (кредитодавець) та ТОВ «Офіс Лайн» (позичальник) від 02.11.2004 на суму 8600000,00 дол. США.
2.1.3. Забезпечення оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомості у органах Бюро технічної інвентаризації у разі звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).
2.1.4. Складання усіх необхідних процесуальних та супровідних документів, в т.ч. позовних заяв, заяв про забезпечення позову, заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами чи за винятковими обставинами, відзивів, клопотань, звернень, запитів, скарг.
2.1.5. Консультування (усне та письмове) щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитною угодою (з боржника та поручителя) та пов'язаних з цим питань).
Відповідно до п.3.1 договору замовник зобов'язується:
а) своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання даних йому доручень та послуг, передбачених даним договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, внутрішніми документами і актами, що регулюють діяльність замовника, робочим місцем;
б) вчасно оплачувати юридичні послуги виконавця, надалі відповідно до умов даного договору;
в) оплачувати витрати, необхідні для виконання доручень виконавцем, зокрема, транспортні витрати, витрати на відрядження тощо.
Згідно п. 3.1. договору замовник зобов'язався своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання даних йому доручень та послуг, передбачених даним договором, вчасно оплачувати юридичні послуги виконавця, надані відповідно до умов даного договору та оплачувати витрати, необхідні для виконання доручень виконавцем (транспортні витрати, витрати на відрядження тощо).
Відповідно до п. 6.1. договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до виконання сторонами обов'язків по ньому. Кожна зі сторін має право ставити питання про дострокове розірвання договору.
Платіжним дорученням №1417228 від 22.09.2010р. позивач перерахував відповідачу 316 800,00грн. /а.с. 21, т.1/.
Додатковою угодою № 1 від 24.11.2010р. сторони доповнили договір розділом 4А «винагорода виконавця», яким передбачили, що за виконання завдань, зазначених в пункті 2.1 договору, замовник зобов'язався виплатити на користь виконавця грошову винагороду в розмірі 10 % від фактично стягнутої суми основної суми боргу та процентів, та грошову винагороду в розмірі 50 % від фактично стягнутої суми штрафних санкцій (пункт 4.А.1), а в разі якщо погашення заборгованості проведене шляхом отримання права власності на майно чи звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці банку, та/або належить боржнику, замовник сплачує на користь виконавця одноразову винагороду у розмірі суми, що еквівалентна 100 000,00 дол. США без врахування ПДВ, відповідно до курсу, встановленого Національним банком України на день фактичного здійснення платежу (проведення розрахунку). Крім того, у випадку подальшого продажу цього майна виконавцю підлягає до сплати в якості винагороди 10 % від суми продажу цього майна за різницею попередньо сплаченої суми у еквіваленті 100 000 дол. США без врахування ПДВ, якщо така виплата мала місце. /а.с. 16, т.1/.
28.12.2010р. по акту приймання передачі послуг № 1 виконавець надав, а замовник отримав юридичні послуги з представництва інтересів замовника у процесі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «Офіс лайн» від 02.11.2004р. (предмет іпотеки - нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7 787, 80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21). Вартість послуг та витрат, понесених виконавцем у зв'язку з виконанням вказаних доручень замовника, сторони визначили в сумі 316 800,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 19.04.2011 р. сторони домовились, що замовник для забезпечення виконання його доручень додатково сплачує виконавцю 250 000,00 грн. /а.с. 18, т.1/.
Платіжним дорученням №978455 від 26.04.2011р. позивач перерахував відповідачу 250 000,00грн., призначення платежу - за юридичні послуги згідно додаткової угоди №2. /а.с. 25, т. 1/.
Додатковою угодою №3 від 29.06.2011 р. сторони домовились, що замовник для забезпечення виконання його доручень додатково сплачу виконавцю у розмірі 797 270,00грн. /а.с. 19, т.1/.
Платіжним доручення № 1283317 від 30.06.2011 р. позивач перерахував 797 270,00 грн. відповідачу. /а.с. 24, т. 1/.
30.06.2011р. по акту приймання передачі послуг № 3 виконавець надав, а замовник отримав юридичні послуги з аналізу відносин між позивачем та ТОВ «Офіс лайн» зі стягнення заборгованості, підготовки претензійно-позовних матеріалів позивача до ТОВ «Офіс лайн» про стягнення заборгованості, представництва інтересів замовника у процесі розгляду справи в господарському суді міста Києва щодо заборгованості.
Відповідно до пункту 1 Акту № 3 від 30.06.2011р. сторони визначили, що вартість витрат, понесених виконавцем у зв'язку з виконанням вказаних доручень замовника склала 566 800,00 грн. разом з ПДВ; замовник сплатив вказані в п. 2 акту кошти у повному обсязі; виконавець виконав поставлені ним згідно договору завдання у повному обсязі; замовник сплатив передбачену п. 4.А.2. договору частину винагороди у розмірі 797 270,00 грн., що складає суму еквівалентну 100 000 дол. США відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.06.2011р.; відповідно до п. 4.А.2. договору, домовленостей між сторонами, остаточний залишок суми винагороди становить 3 587 054,00грн. підлягає сплаті у десятиденний термін з моменту виставлення відповідного рахунку; сторони претензій одна до одної не мають. /а.с. 20, т.1/.
Згідно листа Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за від 16.04.2014р. №32701 (И-2014) за ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» проведена реєстрація права власності на нежилий будинок - адміністративний (літ. «Г»), загальною площею 7 787,80 кв.м. на підставі іпотечного договору, посвідченого 02.11.2005р. і договорів про внесення змін до іпотечного договору, посвідчених 29.07.2005р., 12.06.2007р., 01.09.2008р., 30.04.2009р., 20.07.2009р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010р. Рішення про державну реєстрацію прав було прийнято 24.06.2011р., про що видано Витяг про державну реєстрацію прав № 30421762 від 24.06.2011р. /а.с. 191, 192, т.1/.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору про надання юридичних послуг № 07/09-10 від 08.09.2010р. не виконав договірні зобов'язання з надання послуг по представництву інтересів позивача у процесі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Офіс Лайн», у зв'язку з чим станом на день звернення до господарського суду з позовом у даній справі право власності банку на спірний об'єкт нерухомості в органах БТІ на предмет іпотеки не оформлено. При цьому, як стверджує позивач, йому стало відомо, що рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010 у справі № 7/537, яке було представлено відповідачем як доказ виконання взятих на себе зобов'язань, та на підставі якого було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за позивачем, в дійсності не існує і є підробленим. Наведене, на думку позивача, є підставою для розірвання договору про надання юридичних послуг № 07/09-10 від 08.09.2010 в судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та стягнення у зв'язку з цим збитків у вигляді понесених витрат на оплату послуг відповідача, які не були надані.
Судом першої інстанції встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема договором про надання юридичних послуг № 05/09-10 від 08.09.2011 р., укладений між сторонами, де боржниками «ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначені ТОВ «Онко Дженерікс» і ТОВ «Сінбіас Фарма», та актом № 1 від 30.06.2011 р., яким встановлені факти надання відповідачем послуг в інтересах позивача щодо погашення заборгованості боржників ТОВ «Онко Дженерікс», ТОВ «Сінбіас Фарма», та зазначений залишок, який підлягає сплаті позивачем на користь відповідача в розмірі 3 587 054,00 грн. Підписуючи акт від 30.06.2011р. на суму 3 587 054,00грн., сторони підтвердили факт надання відповідачем позивачу послуги з погашення заборгованості боржників ТОВ «Сінбіас Фарма» та ТОВ «Онко Дженерікс», тобто послуги, які передбачені договором про надання юридичних послуг за №05/09-10.
Таким чином, грошові кошти в сумі 3 587 054,00 грн., сплачені позивачем за платіжними дорученнями № 799201 від 19.07.2011 року та № 952842 від 22.07.2011 року, перераховувалися на виконання умов договору про надання юридичних послуг № 05/09-10 від 08.09.2010 р., за яким відбувалося стягнення заборгованості з ТОВ «Онко Дженерікс» та ТОВ «Сінбіас фарма». /а.с. 224, т.1/.
Як стверджує відповідач, при складанні акту від 30.06.2011р. №1 до договору №05/09-10 від 08.09.2010р. була допущена технічна описка, внаслідок якої замість номеру договору №05/09-10 в акті був вказаний номер договору №07/09-10, що в свою чергу потягло за собою неправильне зазначення договору в рахунках фактури та платіжних дорученнях, якими позивач перерахував відповідачу 3 587 054,00грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено сплату позивачем відповідачу грошових коштів на загальну суму 1 364 070,00 грн. за договором про надання юридичних послуг № 07/09-10 від 08.09.2010 р., що перераховувалися згідно платіжних доручень № 1417228 від 22.09.2010р., № 978455 від 26.04.2011 р., № 1283317 від 30.06.2011р. в розмірі 316 800,00 грн. 250 000,00 грн. та 797 270,00 грн. відповідно.
При цьому, судом обґрунтовано не прийнято до уваги акт №3 від 30.06.2011р. як доказ, оскільки в порушення ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав оригінал для огляду.
Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2011 р. у справі № 57/343 було визнано право власності ТОВ «Офіс Лайн» на нежилий будинок адмінкорпусу (літера Г), загальною площею 7 787,80 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21.
Рішення мотивовано тим, що ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» не надав усі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а набуття права власності ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, на підставі рішення господарського суду міста Києва від 01 грудня 2010 року по справі № 7/357 (суддя Усатенко І.В.), яке судом не приймалось та на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя з підстав, зазначених судом вище, є незаконним та таким, що грубо порушує право власності позивача.
Як вбачається із листа Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за № 32701 (И-2014) від 16.04.2014р. у відповідності до листа № 60-4379 від 25.04.2012р. прокуратури міста Києва, прокуратури Шевченківського району та листа ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» №03-3625 від 25.04.2012 р. відновлено стан, що існував до проведення державної реєстрації. /а.с. 214, 215, т.1/.
Таким чином, позивач звернувся до суду із вимогами про розірвання договору та стягнення збитків.
Новий розгляд у справі в частині стягнення збитків.
Відповідно до ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч.1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Умовами договору №07/09-10 сторони встановили, що виконавець брав на себе обов'язки вчинити ряд дій в інтересах замовника, тобто здійснювати представництво від імені замовника.
З моменту укладення договору відповідачу надавались довіреності на представництво, термін дії яких закінчився у 2011р. /а.с. 230, 231, т. 1/. Доказів надання нових довіреностей матеріали справи не містять, а тому в силу ст. 248 Цивільного кодексу України представництво було припинено.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За статтею 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Таким чином, у разі заподіяння збитків боржник має бути звільнений від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність свої вини у порушенні зобов'язання.
Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.
Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.
Враховуючи приписи ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України для стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
В процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем за умовами договору вчинялися дії щодо представництва інтересів позивача, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, здійснювалося консультування щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 155 від 02.11.2004 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Офіс Лайн», вчинялися дії по виконанню доручень позивача щодо державної реєстрації права власності на іпотечне приміщення, складалися заяви, супровідні документи тощо.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення збитків.
Щодо рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010р. №7/357, яке виявилось підробним, то доказів отримання вказаного рішення або його підроблення саме відповідачем, матеріали справи не містять.
Натомість, як зазначає відповідач, вказане рішення було ним отримано від позивача під час підготовки документів для оформлення права власності на іпотечне приміщення в органах БТІ.
Кримінальне провадження стосовно Дударя В.С. та Храбана О.Л., внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000000000463 від 20.12.2012, на предмет вчинення зазначеними особами, які працювали на посаді директора ТОВ «Альтон» та юрисконсульта ТОВ «Майстерня права» відповідно, дій, направлених на заволодіння чужим майном та придбання права на майно в особливо великих розмірах шляхом обману, поєднаного з використанням підроблених документів, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України досі триває, вирок суду у даному кримінальному провадженні не винесений, про що свідчить лист судді Шевченківського районного суду міста Києва, а тому підстав для застосування ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не має.
Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. у справі №910/24073/13.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. у справі №910/24073/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/24073/13 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Л.В. Кропивна
Л.Г. Смірнова