04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" липня 2015 р. Справа№ 910/8885/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Мальченко А.О.
Від позивача - Ткач І.М. (довір. від 31.12.14р.)
Громич І.В. (довір. від 15.05.15);
Від відповідача - Вілько Н.Г. (довір. №4 від 02.01.15р.);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р.
у справі № 910/8885/15 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"
до Приватного акціонерного товариства " Інго Україна"
про стягнення 2 777 397, 28грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. у справі №910/8885/15 в позові відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що нестача товарних запасів, що виявлена під час інвентаризації 23.10.2014р. ТОВ «Баядера» не є страховим випадком, а тому у відповідача як страховика не виникає обов'язку сплатити страхове відшкодування.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення п.5.1.16 «Особливих умов щодо добровільного страхування майна від вогневих та інших ризиків» від 26.02.2007р., що зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 03.03.07р. за №1072188 та положення ст.ст.979, 988, 990 ЦК України, статей 8,21 Закону України «Про страхування», ст.185 Кримінального кодексу України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
25.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», як страхувальником, та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», як страховиком, укладено договір добровільного страхування майна №200124134.14 та договір добровільного страхування майна №200124135.14, предметом яких є страхування в межах визначених лімітів майнових інтересів страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням товарними запасами (горілчаними виробами), що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівки, вул. Озерянівська, 2.
Договори страхування укладено на виконання вимог ст. 16 Закону України «Про страхування» на підставі «Особливих умов щодо добровільного страхування майна від вогневих та інших ризиків» (далі по тексту - особливі умови), зареєстрованих ДКРРФГІ України 16.11.2007 року за №1072188, що є невід'ємною частиною договору відповідно до п. 1.3. договору.
Договори страхування укладено на користь третьої особи - ПАТ «АКБ «Південний», що є вигодонабувачем за договорами страхування (п.1.5. договорів страхуванням).
Звертаючись з позовом про стягнення страхового відшкодування з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» позивач зазначає про те, що 22 жовтня 2014р. невідомі особи, таємно, шляхом зриву замків, розпломбування пломб, та проникнення на територію складських приміщень позивача, що знаходиться за адресою: місто Горлівка, вул.Озерянівська, 2 здійснили викрадення алкогольної продукції, імовірно з використанням вантажного транспорту. Факт крадіжки зі слідами взлому було виявлено вранці 23 жовтня 2014р. відповідальними особами працівниками позивача.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що нестача продукції виявлена саме під час інвентаризації, тобто внаслідок таємного (непояснювального) зникнення, недостачі товарних запасів на складі, що є виключенням із страхових випадків відповідно до п.6.1.15 Особливих умов. Нестача товарних запасів, що виявлена під час інвентаризації 23.10.2014 року ТОВ «Баядера» не є страховим випадком, а тому у відповідача, як страховика, не виникає обов'язку сплатити страхове відшкодування.
З таким висновком місцевого господарського суду судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», відповідно до Статуту, створено з метою отримання прибутку, предметом діяльності якого, зокрема, є виробництво алкогольних напоїв, оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями тощо.
Як зазначалось раніше предметом договорів страхування є майнові інтереси (п.2.1 договорів) страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном (застраховане майно), а саме: (п.2.1.1 договору) - товарними запасами алкогольної продукції (застраховане майно).
Згідно наказу №5 від 20 серпня 2014р. директора ТОВ «Баядера Логістик» про тимчасове припинення діяльності баз ТОВ «Баядера Логістик» в м.Горлівка Донецької області та «Еліт Донецьк», співробіткам офісу та складу бази Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» та бази «Еліт Донецьк» провести інвентаризацію основних засобів, продукції та іншого майна та провести опломбування складських приміщень, створити інвентаризаційну комісію бази «Еліт Донецьк» та ТОВ «Баядера Логістик».
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація основних засобів, продукції та іншого майна проводилась позивачем і до настання страхового випадку, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», створено з метою отримання прибутку.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
У відповідності до п.7 Наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. №879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Відповідно до актів інвентаризації продукції національного та імпортного виробництва від 23.10.2014р., тобто проведеної інвентаризації одразу після виявлення викрадення алкогольної продукції, за результатами якої виявлено нестачу товару у кількості 133 456 одиниць, на загальну суму 2 837 397 грн. 28 коп.
Згідно з повідомленням позивача до ГУ МВС України в Донецькій області, яке зареєстроване за №ЕО 8892 від 24.10.2014р. невідомі особи незаконно заволоділи належними ТОВ «Баядера Логістик» майном. При цьому в зазначеному повідомленні позивач зазначив про те, що при проведенні інвентаризації 23 жовтня 2014р. було зафіксовано фактичну наявність алкогольної продукції належної підприємству у кількості 622 481 одиниць, що на 133 456 одиниці менше, ніж на момент залишення торгівельної бази працівниками у зв'язку з початком проведення антитерористичної операції.
Отже, наведене спростовує висновки місцевого господарського суду про те, що нестача товарних запасів, що виявлена під час інвентаризації 23.10.2014 року ТОВ «Баядера» не є страховим випадком, а тому у відповідача як страховика не виникає обов'язку сплатити страхове відшкодування, оскільки мало місце саме таємне викрадення, а проведеною інвентаризацією лише з'ясовано достовірну кількість та вартість викраденого.
Згідно витягу з кримінального провадження №12014050800002870, 24.10.2014р. до чергової частини Іллічівського РВ ММУ надійшли матеріали з м. Горлівка, про те, що 23.10.2014р. при проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей було виявлено, що на території торгівельної бази фірми ТОВ «Баядер Логістик», розташованій по вул. Озерській, 2 в м. Горлівка, Донецької області, невідомі особи, діючи умисно, користуючись корисним мотивом, таємно викрали 133 456 одиниць продукції, на загальну суму 2 м.837тис. 397 грн., 28 коп. без ПДВ, спричинивши ТОВ «Баядера Логістик» матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Дану подію кваліфіковано за ст.. 185 ч.5 Кримінального кодексу (2001р.).
Крім того, місцевим господарським судом необґрунтовано не взято до уваги повідомлення №11/2560 від 20.02.15р. начальника СВ Іллічівського РВ ММУ ГУМВС в Донецькій області в якому йдеться про те, що згідно раніше поданої заяви ТОВ «Баядера Логістик» про вчинення злочину, СВ Іллічівського РВ ММУ ГУМВС в Донецькій області, 25.10.2014р. вказане повідомлення внесено до ЄРДР та зареєстровано за №12014050800002870, за ознаками складу злочину, передбаченому ст.. 185 ч.5 Кримінального кодексу, а саме як таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, поєднане з проникненням до сховища. В ході розслідування, як зазначено в повідомленні, кримінального провадження встановлено, що згідно пояснень свідків, цей злочин вчинено невідомими особами, шляхом протиправного проникнення до складських приміщень зберігання алкогольної продукції, що знаходиться за адресою: вул..Озерянівська, 2 м. Горлівка Донецької області, а наслідку чого ТОВ «Баядера Логістик», згідно наданої інвентаризації спричинені збитки на суму 2 837 397,28 грн.
Відповідно до п.5.11 договорів страхування за цим договором відшкодовуються збитки внаслідок загибелі, пошкодження або втрати, зазначеного в п.2 майна в результаті крадіжки зі зломом в межах місця (території) дії договору або спроби вчинення вказаних дій - у відповідності до п.5.1.16 Особливих умов.
Згідно з п.5.1.16 Особливих умов за договорами страхування, які в силу п.1.3 є невід'ємною їх частиною, під крадіжкою зі зломом розуміється втрата застрахованого майна внаслідок дій третьої особи, яка проникає в приміщення , зламуючи двері або вікна, застосовуючи відмички або підроблені ключі, або інші технічні засоби. Підробленими вважаються ключі, виготовлені за дорученням або з відома осіб, що не мають права розпоряджатися справжніми ключами; зламує в межах приміщень предмети, які використовуються в якості сховищ майна, або розкриває їх за допомогою відмичок, підроблених ключів або інших інструментів.
Відповідно до п.5.3 Особливих умов події визначені, зокрема у п.5.1.16 Особливих умов вважаються страховим випадком, якщо вони настали внаслідок протиправних дій третіх осіб, які були кваліфіковані компетентними органами у відповідності до Кримінального кодексу як злочин.
Тобто, для підтвердження факту страхового випадку, що стався в результаті крадіжки зі зломом в межах місця (території) дії договору достатньо лише наявності документу, котрий би свідчив, що таке діяння кваліфіковане як злочин.
Таким чином, наведені вище обставини та матеріали справи свідчать про обставини крадіжки з проникненням, котрі вважаються страховим випадком.
Відповідно до п.13.1 договорів страхування при настанні страхового випадку або події, що має ознаки страхового випадку страхувальник зобов'язаний, (п.13.1.1) негайно, як тільки про це стане відомо, але у будь-якому випадку не пізніше ніж 2 (два) календарні дні з моменту, коли він дізнався або повинен дізнатися про настання страхового випадку (або обставин, що мають ознаки страхового випадку) сповістити про це страховика та вигодонабувача або їхніх представників та письмово оформити та направити страховику повідомлення про страховий випадок не пізніше 3 (три) робочі дні з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про настання страхового випадку (або обставин, які мають ознаки страхового випадку).
27 жовтня 2014р. позивач повідомив відповідача та ПАТ Акціонерний банк «Південний» (вигодонабувач) про настання страхового випадку (копії повідомлень в матеріалах справи).
30 грудня 2014р. відповідач листом №5344 повідомив позивачу про відмову у виплаті страхового відшкодування за фактом крадіжки на складі, оскільки факт крадіжки продукції на складі позивача не є страховим випадком.
Відповідно до п.1.1 договорів страховик бере на себе зобов'язання при настанні страхового випадку провести виплату страхового відшкодування страхувальнику (якщо вигодо набувач не призначений), а у разі призначення вигодонабувача вигодонабувачу згідно з умовами договору або за його письмовою згодою безпосередньо страхувальнику, а страхувальник зобов'язується виплачувати страхову премію у визначеному розмірі та в узгоджені сторонами цих договорів строки.
Статтею 979 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 21 Закону України «Про страхування» встановлено, що договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) ( ст. 990 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.14.1 договорів страхове відшкодування виплачується при повній загибелі товару або втраті застрахованого майна - у розмірі дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків майна та в межах страхової суми.
Згідно актів інвентаризації від 23.10.2014р. вартість втраченого майна у кількості 133 456 одиниць складає 2 837 397, 28 коп.
Відповідно до п.7 договорів при настанні збитків із суми страхового відшкодування вираховуються 30 000 грн. за кожним страховим випадком у відношенні майна, зазначеного в п. 2 цього договору.
Отже сплаті відповідачем на користь позивача підлягає 2 777 397,28 грн. страхового відшкодування (2 837 397, 28 грн. - 60 000,00 грн.).
Щодо висновків суду про те, що з боку позивача мало місце зміна ступеня страхового ризику, оскільки на території складів була відсутня електроенергія, не працювала система відео нагляду, отже таке неповідомлення вважається невиконанням позивачем своїх обов'язків за договорами страхування та є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, слід зазначити про наступне.
Відповідно до п.16.1.7 договорів страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не виконає будь-який із перелічених у цьому договорі обов'язку, а відповідно до п.17.1.3 договорів, під час дії цього договору страхувальник зобов'язаний повідомляти страховика про всі істотні зміни ступеню страхового ризику за прийнятим на страхування об'єктом.
Як вбачається з матеріалів справи ні договором страхування, ні Особливими умовами, які є невід'ємною частиною договорів, обставини, на які посилається суд, не визначені як істотні зміни ступеню страхового ризику.
Разом з тим, на момент укладення договорів - 28.05.2014р. відповідач був обізнаний про обставини, що мають істотне значення для оцінки степеню страхового ризику, на території м. Горлівка велися бойові дії, що є загальновідомим фактом. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. затверджено перелік населених пунктів, до яких входить м. Горлівка Донецької області, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідач, укладаючи договори страхування 28.05.2014р. був обізнаний з даними обставинами, які зумовили підвищені страхові ризики, в тому числі й ті, на які посилається суд.
Пунктом 1.3 договорів страхування встановлено, що вигодонабувачем за цими договорами в межах страхової виплати є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південий», а згідно з п.17.2.1 договорів страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку за письмовим погодженням із вигодонабувачем.
28.10.2014р. вигодонабувач листом №01781/1-15В надав позивачу право на отримання страхового відшкодування від відповідача.
За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Приватного акціонерного товариства " Інго Україна"про стягнення 2 777 397, 28грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" задовольнити.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. у справі №910/8885/15 скасувати.
3. Позовні вимоги задовольнити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства " Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського,33; код ЄДРПОУ 16285602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" ( 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42; код ЄДРПОУ 35841504)-2 777 397 (два мільйони сімсот сімдесят сім тисяч триста дев'яносто сім) грн. 28 коп. страхового відшкодування.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства " Інго Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" 87754 (вісімдесят сім сімсот п'ятдесят чотири) грн. 23 коп. судового збору за розгляд позовної заяви та розгляд апеляційної скарги.
6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
7.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8885/15.
Повний текст постанови складено та підписано 09.07.2015р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді О.М. Баранець
А.О. Мальченко