07.07.2015 року Справа № 912/384/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)
суддів: Дмитренко Г.К., Чус О.В. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 03.07.2015р.)
при секретарі судового засідання: Однорог О.В.
За участю прокурора Оксенюк М.М., посвідчення №018111 від 09.07.13 року.
Представники сторін:
від Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області: Ауліна Н.І., представник, довіреність №04-10/125 від 01.10.14;
від відповідача: Надєєва О,О., представник, довіреність №б/н від 23.11.12;
від відповідача: Карпова Ю.В., представник, довіреність №б/н від 22.04.15;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1", м.Кіровоград на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2015р. у справі №912/384/13-г
за позовом прокурора м.Кіровограда в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м.Кіровоград
до товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1", м.Кіровоград
про стягнення 165 933,29 грн.
За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" справа слухалась в режимі відеоконференції.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2013р. у справі №912/384/13-г позов прокурора м.Кіровограда в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" на користь спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради і Кіровоградської міської ради 165933,29 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та 3318,66 грн. судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2013р. вказане рішення залишене без змін
28.04.2015р. до господарського суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2013р. по справі №912/384/13-г, в якій заявник просив прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
За результатами розгляду зазначеної заяви ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2015р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2013р. у справі №912/384/13-г залишено без змін .
Не погодившись із ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування нововиявлених обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура м.Кіровограда просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін і прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Як на нововиявлену обставину, що не була відома відповідачу під час розгляду справи, заявник посилається на отримання 30.03.2015р. копії постанови слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Рудова В.В. від 03.02.2015р. про закриття кримінального провадження №41014120010000024 від 08.04.2014р. та зазначає, що фактично шкода навколишньому природному середовищу, на відшкодування якої рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2013р. у справі №912/384/13-г з відповідача стягнуто 165933,29 грн., завдана не була.
При цьому відповідач посилається на висновки судово-екологічної експертизи, проведеної під час вказаного кримінального провадження.
При розгляді заяви відповідача господарським судом встановлено, що судовими рішеннями господарських судів місцевої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №912/384/13-г визнаний правомірним та обґрунтованим позов прокурора м.Кіровограда, оскільки актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.09.2012р. та від 05.12.2012р., актом обстеження засміченої (забрудненої) земельної ділянки від 25.09.2012р., приписом від 25.09.2012р., протоколом про адміністративне правопорушення від 27.09.2012р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.10.2012р. та іншими наявними у справі доказами в їх сукупності встановлено та відповідачем не спростовано факт завдання ним шкоди шляхом засмічення побутовими відходами земельної ділянки по вул.Радянській, 3/28 у м.Кіровограді, внаслідок чого державі було завдано шкоди на спірну суму; встановлений перевіркою екологічної інспекції факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки, тому для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних (шкодочинних) речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а достатньо лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів, матеріалів чи сміття.
В силу ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.4 ст.68 та ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до п."а" ч.1 ст.32 та ч.ч.4,7 ст.33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Аналогічні приписи містяться у ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно якої розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно з п.п.3.1-3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149), землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013р. у справі №811/1344/13-а залишено без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р., якою відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" у задоволенні позову про визнання протиправними дій державної екологічної інспекції із розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок товариством з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" по вул.Радянській, 3/28 в м.Кіровограді.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарський суд помилково послався як на нововиявлену обставину тільки на факт отримання 30.03.2015р. копії постанови слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Рудова В.В. від 03.02.2015р. про закриття кримінального провадження №41014120010000024.
Як вказує відповідач в апеляційній скарзі, «як нововиявлену обставину товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" розглядає не саму постанову про закриття кримінального провадження, а висновок експерта за результатами проведеної судово-інженерної-екологічної експертизи від 12.01.2015р. №10787/14/48, яку було проведено в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню та якою встановлено відсутність реальної шкоди навколишньому середовищу, про наявність якої наполягав позивач в процесі судового розгляду».
Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі господарського суду, враховуючи наступне.
Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (п.п.1,2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17).
В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Прокурором м.Кіровограда надано господарському суду постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 12.05.2015р. старшого прокурора м.Кіровограда Мехеди В.Д., якою скасовано постанову слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Рудова В.В. від 03.02.2015р. про закриття кримінального провадження №42014120010000024.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.
Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні.
Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1", м.Кіровоград залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2015р. у справі №912/384/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 08.07.2015р.
Головуючий суддя А.Є. Прокопенко
Суддя Г.К.Дмитренко
Суддя О.В.Чус