04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" липня 2015 р. Справа№ 911/873/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Кропивної Л.В.
Смірнової Л.Г.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача -Богаченко М.М.,
від відповідача - Віліщук А.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Інтербанк»
на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015р.
по справі № 911/873/15 (суддя - Лилак Т.Д.)
за позовом публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Інтербанк»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»
про стягнення 446 816,76 дол. США
Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2015р. у задоволені позову відмолено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «комерційний банк «Інтербанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015р. по справі №911/873/15 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Інтербанк» прийнято до провадження.
Від ТОВ «Цемлайн» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідач просить рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
26.09.2008р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Інтербанк» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1628/5 (кредитний договір), до якого в подальшому були внесені зміни додатковими угодами №1 від 20.10.2008р., №2 від 26.11.2008р., №3 від 28.11.2008р., №4 від 23.09.2009р., за умовами якого, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №3 кредитор відкриває позичальнику відкличну непоновлювальну лінію в сумі 600 000,00 доларів США на поновлення оборотних коштів та придбання основних засобів. Здійснення розрахунків по кредиту здійснюється шляхом перерахування валюти на розрахунковий рахунок Позичальника № 2600 7 031628001 в ПАТ КБ «Інтербанк» м. Києва, МФО 300216 з подальшим її продажем та проведення рахунків у національній валюті. /а.с. 12, 15, 16, 17, 18/.
Згідно п. 1.2. кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою за №4, кредитор відкриває позичальнику відкличну непоновлювальну лінію на період з 26 вересня 2008 року по 24 квітня 2019 року з процентною ставкою 19% річних.
Згідно п. 1.3. кредитного договору надання кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення позичальника про свій намір отримати кредит із зазначенням його суми не пізніше, ніж за три банківські дні до бажаної дати отримання кредиту.
Пунктом 2.1.1. кредитного договору передбачено, що позивач зобов'язаний надати відповідачу кредит відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. договору та направити кошти на поточний рахунок позичальника на протязі трьох банківських дні починаючи з дати, отримання письмового повідомлення позичальника.
Відповідно до пп. 2.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, протягом перших трьох банківських днів місяця, наступного за звітнім. Останній платіж здійснити одночасно з погашенням кредиту у строк, що передбачений даною кредитною угодою для погашення кредиту. Проценти нараховуються по фактичній заборгованості щомісячно, станом на «01» число місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів у році, рік дорівнює 360 дням. Повний строк, за який нараховуються і сплачуються проценти починається з моменту виникнення фактичної заборгованості по кредиту і закінчується моментом повного погашення заборгованості по кредиту. При цьому, перший та останній день користування кредитом вважається, як один день.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №1628/5 від 26.09.2008 року, сторони уклали іпотечний договір від 26 вересня 2008 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.06.2011 року по справі №19/035-11 були частково задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Інтербанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 41, ідентифікаційний код 31099076) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова 5-А, ідентифікаційний код 14358604), заборгованість, що виникла за Договором про відкриття кредитної лінії за №1628/5 від 26 вересня 2008 року в розмірі 5 841 060 (п'ять мільйонів вісімсот сорок одну тисячу шістдесят) грн. 77 коп. та складається з: - 600 000,00 доларів США (шістсот тисяч доларів 00 центів США) - заборгованість за кредитом, що за офіційний курсом НБУ на час звернення з позовом до суду становить - 4 779 240,00 (чотири мільйони сімсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок) грн.; - 112 606,69 доларів США (сто дванадцять тисяч шістсот шість доларів 69 центів США), що складає за офіційний курсом НБУ на час звернення з позовом до суду 896 957,32 (вісімсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 32 коп. заборгованості за відсотками за період з 01.05.2010 р. по 20.04.2011 р.; - 86 938 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 26 коп. - пені за несвоєчасне повернення суми кредиту за період з 10.03.2011р. по 21.04.2011р.; - 77 925 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 19 коп. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 22.04.2010 р. по 20.04.2011 р. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно - майновий комплекс загальною площею 3631,9 кв.м., який розташований на земельній ділянці загальною площею 2,656 га, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 41, м. Українка, Обухівський район, Київська область та складається з: 1) приміщення по виготовленню гашеного вапна, площею - 184,7 кв.м.; 2)насосна станція зі свердловиною, площею - 11,9 кв.м.; 3) галерея водозабірна, площею - 16,1 кв.м.; 4) наземна галерея, площею - 142,7 кв.м.; 5) підземна галерея, площею - 357,8 кв.м.; 6) насосна, площею - 19,1 кв.м.; 7) електромайстерня, площею - 29,0 кв.м.; 8) слюсарня майстерня, площею - 19,4 кв.м.; 9) приміщення видачі бетону, площею - 8,0 кв.м.; 10) відділення приготування розчину, площею - 41,6 кв.м.; 11)побутове приміщення, площею - 14,6 кв.м.; 12) адміністративно-побутовий комплекс з бойлерною і вентиляційною камерою, площею - 412,0 кв.м.; 13) приміщення цеху по виробництву виробів з газобетону, площею - 867,3 кв.м.; 14) комплекс упаковки та фасовки цементу, площею - 26,2 кв.м.; 15) силосна ємність для зберігання цементу, площею - 427,8 кв.м.; 16) спорудження для розвантаження цементу, площею - 47,2 кв.м.; 17) компресорна, площею-214,8 кв.м.; 18) склад зберігання матеріалів, площею - 300,0 кв.м.; 19) площадка для зберігання упакованого цементу, площею 29,6 кв.м.; 20) склад, площею - 7,6 кв.м.; 21) відділення приготування бетону, площею 29,6 кв.м.; 22) склад, площею 28,2 кв.м.; 23) склад, площею 7,6 кв.м., яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 41, ідентифікаційний код 31099076) та було передане в іпотеку Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Інтербанк» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова 5А, ідентифікаційний код 14358604) відповідно до умов Іпотечного договору від 26 вересня 2008 року. Визнано спосіб реалізації вищевказаного об'єкту нерухомості (предмету іпотеки) - шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів з початкової ціною не нижче його вартості, визначеної в Іпотечному договорі від 26 вересня 2008 року, тобто з початковою ціною не нижче - 14 072 200 (чотирнадцять мільйонів сімдесят дві тисячі двісті) грн. 38 коп. В іншій частині вимог в позові відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» (08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 41, ідентифікаційний код 31099076) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова 5-А, ідентифікаційний код 14358604) 2 4673 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн. 75 коп. - витрат по сплаті державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 35 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У відповідності до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Згідно пп. 2.2.1. кредитного договору, кредитор має право, оскільки вважається, що позичальник надає згоду, достроково припинити дію кредитного договору та стягнути суму кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені кредитним договором, у разі, зокрема, недотримання відповідачем умов кредитного договору.
Згідно пп. 2.2.2. кредитного договору, кредитор має право, оскільки вважається, що позичальник надає згоду достроково припинити дію цього договору та звернути стягнення на заставне майно у випадку одноразового прострочення сплати процентів за користування кредитом.
Таким чином, враховуючи те, що рішенням господарського суду Київської області від 03.06.2011 року по справі №19/035-11 з відповідача стягнено заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1628/5 від 26.09.2008 року шляхом звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки від 26 вересня 2008 року, що можливо за умови дострокового припинення дії договору про відкриття кредитної лінії №1628/5 від 26.09.2008 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1628/5 від 26.09.2008 року є таким, що припинив свою дію.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як стверджує апелянт рішення господарського суду Київської області від 03.06.2011р. у справі №19/035-11 не виконано, а тому він має право на отримання процентів від суми позики за договором про відкриття кредитної лінії №1628/5 від 26.09.2008р.
Відповідно до 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Аналогічне положення міститься у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. (п. 17 постанови).
Таким чином, законом передбачено, що позивач має право за невиконання рішення суду застосовувати відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, яка встановлена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а не нарахування процентів по договору, строк дії якого припинено.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015р. у справі №911/873/15.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015р. у справі №911/873/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №911/873/15 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Л.В. Кропивна
Л.Г. Смірнова