донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.07.2015
справа №908/595/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.,
суддівБойченко К. I., Н.В.Ломовцева
При секретарi: Корнух В.О.
від позивача:Студенніков Д.М. - представник за довіреністю №23-12/14-1 від 23.12. 2014 р.
від відповідача:не з'явились
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмежекною вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область
на рішення господарського суду Запорiзької області
від14.04.2015 року
у справі№ 908/595/15-г (суддя Давиденко І.В.)
за позовомТовариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область
провитребування майна з чужого незаконного володіння
У 2015 роцi Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Запорiзької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область про витребування майна з чужого незаконного володiння.
Рішенням господарського суду Запорiзької області від 14.04.15р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк задоволені у повному обсязі; витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лизинг Аваль» вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700; стягнуто з Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область на користь Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ 4357 (чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 46 коп. - судового збору.
Вiдповiдач, з рiшенням господарського суду Запорiзької областi вiд 14.04.2015 року не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: рішення господарського суду Запорiзької областi вiд 14.04.2015 року по справi №908/595/15-г скасувати та прийняти нове рiшення, яким вiдмовити у задоволеннi позову у повному обсязi.
Позивач, Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ в судовому засіданні надав відзив, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", та просить рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2015 р. залишити без змін.
Відповідач, Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область до судового засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалося, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надало, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
У даному випадку суд першої інстанції чітко визначив, які саме норми діючого законодавства України слід застосовувати для вирішення спору: глава 58 параграф 6 Цивільного кодексу України - ЛІЗИНГ та Закон України "Про фінансовий лізинг".
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2007р. між Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", в особi генерального директора Петера Оберауера, що дiє на пiдставi Статуту (надалi - "лiзингодавець") та Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", в особi Шкурихiна Костянтина Анатолiйовича, що дiе на пiдставi довiреностi вiд 19.03.2007 №19/03-1 (надалi - "лiзиногоодержувач"), iменованi разом "сторони", а кожне окремо "сторона" уклали цей Договiр ФIНАНСОВОГО ЛIЗИНГУ (ОРЕНДИ) №L638-04/07 (надалі-"договір"), згідно п.1.1 якого лiзингодавець на пiдставi договору купiвлi-продажу (поставки) (надалi - договiр купiвлi -продажу") зобов'язується придбати у свою власнiсть i передати на умовах фiнансового лiзингу, без надання послуг з управлiння та технiчної експлуатацiї, у володiння та користування протягом усього строку лiзингу за плату (лiзинговi платежi) майно, найменування, технiчний опис, модель, рiк випуску, цiна одиницi, кiлькiсть i загальна вартiсть якого зазначаються в специфiкацiї (додаток №2 до цього договору) (надалi - "предмет лiзингу"), а лiзингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лiзингу та сплачувати лiзинговi платежi на умовах цього договору.
Строк лiзингу складається з перiодiв лiзингу, зазначених в графiку платежiв (додаток №1 до договору) ( надалi - "графiк"), та не може бути менше одного року. (п.1.2 договору).
Предмет лiзингу передається лiзингоодержувачу для використання у його господарськiй дiяльностi. (п.1.3 договору).
Вартiсть предмета лiзингу становить 344 637 25 грн. (триста сорок чотири тисячі шістсот тридцять сім гривень двадцять п'ять копійок), в том числi 20% ПДВ: 57 439,54 (п'ятдесят сім тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень п'ятдесят чотири коп. (п.3.1 договору).
Пiсля проведення фактичної передачi предмета лiзингу лiзингоодержувачу, вартiсть предмета лiзингу може бути збiльшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лiзингодавця з продавцем за придбання предмета лiзингу, лiзингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартiсть предмета лiзингу на момент укладання договору (вказану в пунктi 3.1 договору). В цьому випадку лiзингодавець складає новий графiк та направляе його лiзингоодержувачу, змiнений за приписами цього пункту графiк приймається до виконання лiзингоодержувачем у безспiрному порядку.(п.3.2 договору).
Викупна вартiсть предмета лiзингу становить 3 446,37 три тисячі чотириста сорок шість грн. 37 коп., в тому чiслi 20% ПДВ: 574,40 (п'ятсот сімдесят чотири грн 40 коп.) (п.3.3 договору).
Оплата всiх лiзингових платежiв (авансового та поточних), зазначених в роздiлi 4 договору, здiснюється лiзиногоодержувачем в нацiональнiй валютi України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштiв на рахунок лiзингодавця. лiзиногоодержувач здiйснює платежi вiдповiдно до графiку з коригування їх загальної вартостi на змiну курсу Нацiонального банку України для Євро за правилами, наведеними в п.3 графiку. (п.4.7 договору).
За несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лiзингоодержувач сплачує лiзингодавцю пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, яка дiяла в перiод , за який нараховується пеня, вiд суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (п.5.1 договору).
Даний договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лiзингоодержувачем авансового лiзингового платежу згiдно графiку i дiє до повного виконання сторонами своїх обов'язкiв за цим договором. (п. 8.1 договору)
Договір підписаний сторонами і скріплений печатками обох підприємств без зауважень.
Специфікацією (додаток №2 до договору) строни визначили, що предметом лізингу є вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700. Специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками обох підприємств без зауважень.
22 червня 2007р. (а.с 18) було складено АКТ ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ ПРЕДМЕТА ЛІЗИНГА, в якому Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", в особi Генерального Начальника технічного відділу Богатирьової Світлани Юріївни, що дiє на пiдставi довiреностi вiд 15 сiчня 2007р. №02-01/07 (надалi - "лiзингодавець" або "покупець") і Товариство з обмеженою вiдповiдальнuiстю "Шляхове будiвництво АЛЬТКОМ", в особі Генерального директора Антощука Андрія Васильовича, що діє на підставі Статуту (надалi - "лізингоодержувач", iменованi разом "сторони", а кожне окремо - "сторона" уклали цей акт приймання-передачi (надалi "акт") про нижченаведене.
На пiдставi договору купiвлi-продажу вiд "26" квітня 2007р. №Р632-04/07 Продавець передав у власнiсть покупцю (лiзингодавцю), а лiзингоодержувач прийняв предмет лiзингу згiдно специфiкацiї з навединими нижче характеристиками:
- вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700.
Додатком №1 сторонами було погоджено графік лізингових платежів.
Відповідно до угоди від 04.05.2011 р. про внесення змін до договору фінансового лізингу від 26.04.2007 р. змінено графік платежів, а саме сторони визначили, що період лізингу та лізингових платежів становить з липня 2007 р. по червень 2012 р.
В подальшому додатковою угодою від 28.02.2014 р. сторони домовились, що підписанням цієї угоди лізингоодержувач визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов'язується сплатити її в розмірі та строк, визначений стронами в цій угоді. Розміри заборгованності та строки сплати наведені в таблиці даної додаткової угоди.
Згідно бухгалтерської довідки ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" станом на 23.01.2015р. несплачена вартість предмета лізингу, який знаходиться у користуванні ТОВ "ШБ "Альтком" за договором № L638-04/07 від 26.04.2007 р. складає 217 872,75 грн. (арк.справи 36).
Відповідачем на сьогоднiшнiй день не повернутий предмет лізингу - вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700 та продовжує використовуватись без належної правової пiдстави, порушуючи право Лiзингодавця (Позивача).
Вищевказаний договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.
Положеннями ст. 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України та інших законів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу та встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі.
За приписами ст. 806 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором лізигу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користувіання майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціальне придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Виконання боргових зобов'язань за вищевказаним договором відстрочено, кінцева дата виконання лізингоодержувачем зобов'язань до 30.09.2014 р. (п. 1.3 додаткової угоди).
Слід визначити, що договором фінансового лізингу передбачалось укладення 26.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (продавець, лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (покупець, лізингодавець) договору купівлі-продажу Р638-04/07., відповідно до умов, якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця, покупець оплатити, а лізингоодержувач прийняти обладнання (вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700 (п.1.1 договору, додаток №1 до договору - специфікація).
Першим періодом лізингу за договором є липень 2007 р., а останнім червень 2012р.
Пунктом 8.2.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору фінансового лізингу від 26.04.2007 р. L638-04/07) сторонами погоджено, що лізингоодержувач має право використовувати предмет лизингу протягом строку лізингу.
При цьому, слід зазначити, що строк лізингу - це строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предмету лізингу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Вiдповiдач вважає, що позивач не довiв, що Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком" є назаконним та недобросовiсним володiльцем предмету лiзингу у сенсi ст.ст. 397, 400 Цивiльного кодексу України, але суд визнав дану обставину встановленою та застосував механiзм вiндикацiї.
Окрiм наведенного, станом на час розгляду справи, відповідач своє зобов'язання щодо повернення предмету лізингу, у зв'язку із закінченням строку лізингу, не виконав, предмет лізингу - вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700 не повернув. Доказів сплати лізингових платежів в повному обсязі суду не надав.
Станом на дату звернення з позовом до суду першої інстанції заборгованість відповідачем за договором не погашена, що зокрема, підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, згідно якої станом на 23.01.2015 р. не сплачена вартість предмета лізингу, який знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" за договором фінансового лізингу №L635-04/17 вiд 26.04.2007р., складає 211 548 грн. 81 коп., а також самою додатковою угодою від 28.02.2014 р.
Тому відповідач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором на підставі п.7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно,без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 399 Цивільного кодексу України передбачено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
06.07.2015 р. відповідачем через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надано клопотання б/н від 03.07.2015р., в якому просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СТРОЙ-КОМПАНІЯ" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог по справі №908/595/15-г за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про витребування майна у ТОВ "ШБ "Альтком"; продовжити строк розгляду справи №908/595/15-г на п'ятнадцять днів; відкласти розгляд справи №908/595/15-г на пізніший строк.
Колегія суддів розглянула клопотання та відмовляє у його задоволенні, як необґрунтоване. Розгляд справи №908/595/15-г неодноразово відкладався для надання сторонами доказів по справі.
Не виконано зобов'язання відповідачем і щодо повного та своєчасного внесення лізингових платежів, чим порушено умови спірного договору. Тому із наявністю простроченої заборгованості за рахунками, сторони досягли згоди щодо внесення змін до договору № L638-04/07 додатковою угодою від 26.04.2007 р. Згідно п. п. 1.1-1.3 вказаної угоди сторони досягли згоди та домовились про те, що: підписанням цієї угоди відповідач (лізингоодержувач) визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов'язується сплатити в розмірі та в строк, визначений сторонами. Підписанням цієї угоди, відповідач (лізингоодержувач) засвідчує та визнає, що на дату укладання цієї угоди, зобов'язання відповідача (лізингоодержувача) перед лізингодавцем (позивачем) за договором не виконані в повному обсязі та відповідно до умов, визначених договором. Виконання зобов'язань/боргових зобов'язань відповідача (лізингоодержувача) за договором, з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання відповідача (лізингоодержувачем) зобов'язань за договором до 30.09.2014 р. (зобов'язання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов'язань).
Станом на дату звернення з позовом, кошти відповідачем за договором не сплачені.
Доводи ТОВ "ШБ "Альтком" щодо правомірного перебування у нього предмету лізингу внаслідок поновлення договору фінансового лізингу на строк, який був раніше встановлений договором свого підтвердження не знаходять, крім того не надав доказів у розумінні ст. 33,36 Господарського процесуального кодексу України, чому не можливо розглянути дану справу до вирішення справи №908/2258/15-г.
Договором № L638-04/07 не передбачено можливість його пролонгації на той же строк і на тих самих умовах, між сторонами після серпня 2012 р. не укладалися додаткові угоди до договору щодо продовження строку лізингу та не визначалися порядки розрахунків у разі такого. Лізинговий платіж є змінною величиною, який включає в себе декілька складових, сума яких залежить саме від строку лізингу (термін користування предметом лізингу.
З огляду на викладене, при укладенні договору фінансового лізингу на новий строк, розмір лізингових платежів, який понад інших істотних умов договору є істотною умовою договору фінансового лізингу повинен бути окремо визначений, що унеможливлює пролонгацію договору фінансового лізингу на той же строк на тих же умовах.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України передбачено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
Відповідач доказів повернення позивачу предмету лізингу - вантажний автомобіль MAN 26413, №кузова/шасі WMAH23ZZ64M378700 суду не надав, тому доводи апеляційної скарги, не підтверджені матеріалами справи.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорiзької області від 14.04.2015 року у справі №908/595/15-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмежекною вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область на рішення господарського суду Запорiзької області від 10.04.2015 року у справі №908/595/15-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорiзької області від 14.04.2015 року у справі №908/595/15-г - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді К.I.Бойченко
Н.В.Ломовцева
Надр.5 прим:
1 прим. - у справу;
1 прим. - позивачу;
1 прим.- відповідачу;
1 прим. - ДАГС;
1 прим.- ГСЗО