донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.07.2015р. справа №908/1407/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Скакуна О.А., Татенко В.М.
при секретарі судового засідання Склярук С.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Скосарев П.В. довіреність №б/н від 21.01.2015р.
від відповідача:не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-ТЕХ", м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від27.04.2015р.
по справі№908/1407/15-г (суддя Кагітіна Л.П.)
за позовом:Приватного підприємства «Торговий дім «Металург», м.Дніпропетровськ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-ТЕХ", м.Запоріжжя
простягнення 181 714,40грн.
Приватне підприємство «Торговий дім «Металург», м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-ТЕХ", м.Запоріжжя про стягнення суми основного боргу у розмірі 154809,52грн., індексу інфляції - 4194,25грн., пені 4988,67грн. та штрафу у сумі 15480,96грн.
Заявою від 24.04.2015р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-ТЕХ", м.Запоріжжя суму основного боргу у розмірі 124809,52грн., індексу інфляції - 4194,25грн., пені 4988,67грн. та штрафу у сумі 15480,96грн., яка є заявою про зменшення позовних вимог і судом прийнята.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-Тех" на користь Приватного підприємства 124809 грн. 52 коп. основного боргу, 4988 грн. 67 коп. пені, 15480 грн. 96 коп. штрафу, 4194 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 2989грн.47коп. витрат зі сплати судового збору, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.06.2015р.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 61020,08грн. основного боргу та в іншій частині позовних вимог відмовити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що не отримував ані позовної заяви, ані ухвал про призначення справи до розгляду, що позбавило його права участі у розгляді справи. На думку заявника, позивачем порушено умови договору, оскільки сторони узгодили поставку товару при 100% передоплаті. Крім того, специфікація на другу поставку товару за накладною від 24.12.2014р. сторонами не складалася, тому строк оплати за цією накладною не настав. Разом з тим, позивачем жодних вимог щодо оплати вартості товару, поставленого згідно другої накладної, відповідачу не направлялося. Відтак у позивача були відсутні підстави для застосування п.5.3 договору щодо підвищення ціни товару на 18%. Апелянт визнає суму боргу у розмірі 111020,08грн., водночас, ним після ухвалення оспорюваного рішення сплачено 50 000,00грн. за, тому сума заборгованості складає 61020,08грн.
Представник відповідача у судове засідання не прибув.
Представник позивача у судове засідання прибув, надав відзив, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував. Проти розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача не заперечував.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2014 р. між Приватним підприємством "Торговий дім "Металург" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-Тех" (покупцем) було укладено договір № 16/11-17 (надалі - договір), відповідно умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця металопродукцію (Товар) в строки та на умовах, передбачених у Договорі, а Покупець зобов'язався оплатити вартість Товару та прийняти його у відповідності з умовами Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору, відомості про товар, а саме: ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура Товару що постачається - відповідно до наданим специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.6. Договору Постачальник забезпечує доставку згідно умов, що зазначені у наданих специфікаціях по кожній поставці товару, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату згідно до умов зазначених у наданих специфікаціях по кожній поставці товару, що є невід'ємними частинами договору.
У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з умовами Договору та діючого законодавства України (п. 5.1 Договору).
Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочку строків оплати Товару, встановлених цим договором та додатками до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 2,0% від суми даного договору за кожний день прострочення. Крім сплати пені Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару в зазначені в даному договорі та додатках до нього строки.
Приписами п. 9.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
03.12.2014р. до договору № 16/11-17 від 16.11.2014 р. підписано Специфікацію № 1, в якій визначено, що Покупець повинен здійснити повний розрахунок до 29.12.2014 року. Крім того, в зазначеною Специфікацією сторони узгодили вартість транспортно-експедиційних послуг в сумі 2400,00 грн..
Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 259538,42грн., що підтверджується видатковими накладними від 09.12.2014р. №479 на суму 167988,98грн. та від 24.12.2014р. №563 на суму 91549,44грн., які підписані з боку обох сторін без зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Зазначений товар було отримано повноважною особою відповідача на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №043 від 09.12.2014р. та №047 від 24.12.2014р.
В матеріалах справи не міститься доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції відповідачем позивачу не надавались.
Крім того, відповідачем прийнято надані позивачем транспортно-експедиційні послуги в загальній сумі 5760,00грн., що підтверджується актами надання послуг від 09.12.2014р. №482 та від 24.12.2014р. №566, які також підписано сторонами без зауважень та заперечень.
Відповідачем було частково оплачено за отриманий товар на суму 130000,00грн., що вбачається з підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 09.02.2015р.
Пунктом 5.3. договору визначено, що у випадку порушення строків оплати, зазначених в п.п. 3.3 даного договору Постачальник має право у односторонньому порядку збільшувати ціну поставленого товару на +18%.
Являються помилковими доводи апелянта, стосовно того, що позивач не надсилав відповідачу вимогу щодо сплати товару з підвищеною вартістю, у зв'язку з тим, що умовами договору визначено, що постачальник має право саме у односторонньому порядку збільшувати ціну поставленого товару.
Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Водночас, зробивши розрахунок суми боргу, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, судовою колегією встановлено, що позивачем помилково обліковано суму боргу в розмірі 154 809,52грн., з огляду на наступне. По накладній №563 від 24.12.2014р. сума боргу з підвищенням ціни за одиницю металу на 10160,00грн., та з урахуванням ПДВ, яке позивачем у листі не визначено, становить 105338,88грн.; по накладній №479 від 09.12.2014р. сума боргу з підвищенням ціни, та з урахуванням часткової оплати, складає 43708,32грн. Загальна сума боргу за накладними становить 149047,20грн. Крім того, залишилися неоплаченими транспортно-експедиційні послуги у загальній сумі 5760грн. Тобто загальна сума боргу за поставку товару становить: 149047,20грн.+5760грн.=154 807,20грн.
Натомість, позивач при зверненні з позовом просить стягнути борг у сумі 154809,52грн. при цьому не надає жодного розрахунку зазначеної суми.
Під час розгляду справи у суду першої інстанції відповідачем сплачено 30000грн., у зв'язку з чим позивачем надано уточнення до позовної заяви, в якій він зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг у розмірі 124809,52грн.
Разом з тим, виходячи з помилкового нарахування суми боргу, після уточнення позовних вимог сума боргу становить: 154807,20грн.-30000грн.=124807,20грн.
Помилковим є висновок апелянта відносно того, що позивачем порушено умови договору, оскільки товар поставляється тільки при 100% передоплаті, у зв'язку з тим, що 03.12.2014р. підписано специфікацію №1 яка є невід'ємною частиною договору №16/11-16 від 16.11.2014р. У ній визначено інший строк та порядок оплати, а саме: покупець повинен здійснити повний розрахунок до 29.12.2014року. Разом з тим, позивачем дотримано зазначені вимоги.
Крім того, не приймаються доводи скаржника щодо відсутності специфікації щодо поставки товару за другою видатковою накладною, а, як наслідок, і порушеного права в цій частині. Ці висновки є помилковими, оскільки дослідженням специфікації та видаткових накладних вбачається, що поставка товару за двома накладними відбулася в межах підписаної специфікації, це також вбачається з вартості та предмету поставки, які в ній визначені.
Разом з тим, будь-яких вимог на оплату товару за другою накладною, як на тому наполягає відповідач, позивач не повинен був надсилати останньому, оскільки сторони чітко визначили строк оплати у специфікації до договору, а саме: до 29.12.2014р.
Пунктом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено, факт прострочення виконання відповідачем обов'язку з оплати товару.
Водночас, дана вимога підлягає задоволенню тільки у сумі 124807,20грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 4988,67грн. пені та штрафу у сумі 15480,96грн.
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору визначено, що при простроченнні строків оплати товару, передбачених в цьому договорі та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 2,0% від суми даного договору за кожен день прострочки. Крім оплати пені покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару у визначені договором та додатках до нього строки.
Колегія суддів перевіривши арифметичний розрахунок суми пені, погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про задоволення даної вимоги.
Разом з тим, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 124807,20грн., тому 10% штрафу, які підлягають стягненню становлять 15 480,72грн., тобто дана вимога підлягає частковому задоволенню
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 4194,25грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, перевіривши арифметичний розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення даної вимоги в повному обсязі.
Крім того, судова колегія зазначає, що судом не може прийнято до уваги сплату відповідачем 50000,00грн. 07.05.2015р., яка здійснена після постановлення рішення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
Водночас, здійснивши повний розгляд справи судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. по справі №908/1407/15-г підлягає зміні, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-ТЕХ", м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. по справі №908/1407/15-г залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. по справі №908/1407/15-г - змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-Тех" (69035, м.Запоріжжя, пров. Кам'яний, буд. 8, оф. 33, код ЄДРПОУ 32923554) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Металург" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/12, код ЄДРПОУ 39244489) 124807,20грн. основного боргу, 15 480,72грн. штрафу та 2989,42 судового збору за подання позовної заяви.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015р., оформивши його у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження".
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: О.А.Скакун
В.М.Татенко
Надруковано 6 прим.:
1прим.-Позивачу;
2прим.-Відповідачу;
1прим.-У справу;
1прим.-ДАГС;
1прим.-ГСДО.