18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"03" липня 2015 р. Справа № 925/777/15
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
за участю представника позивача: Бредуляк І.І. - за довіреністю, представник відповідача не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
до фізичної особи - підприємця Кайгородова Олександра Тимофійовича
про стягнення 39 925 грн. 65 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 39 925 грн. 65 коп., зокрема 11 800 грн. заборгованості за кредитом, отриманим у позивача відповідно до кредитного договору № 3058-12-10 від 14.06.2010, 13 954 грн. 32 коп. боргу по процентах за період з 13.06.2012 по 31.03.2015, 9 523 грн. 20 коп. індексу інфляції, 4 648 грн. 13 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по 31.03.2015.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.05.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 26.05.2015, явку представників сторін визнано обов'язковою, витребувано у сторін документи у справу.
Ухвалами суду від 26.05.2015, від 11.06.2015 та від 23.06.2015 відкладено розгляд справи відповідно на 11.06.2015, на 23.06.2015 та на 03.07.2015 у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання та неподанням ними витребуваних судом документів.
02.07.2015 від позивача надійшла електронною поштою Заява про зменшення розміру позовних вимог (а. с. 63), якою позивач зменшив розмір позовних вимог до загальної суми 30 023,34 грн. та просить стягнути з відповідача 14 100,98 грн. боргу по процентах, нарахованих по 03.06.2015, 11 214,80 грн. простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 4 707,56 грн. три проценти річних від прострочення виконання зобов'язання в період з 13.06.2012 по 03.06.2015, оскільки відповідач погасив кредит в повній сумі 29.05.2015 та 04.06.2015, тобто після подання позовної заяви до суду.
Відповідач не подав письмовий відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання, не подав суду заперечень проти позову. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 06.05.2015, 26.05.2015, 11.06.2015 та від 23.06.2015 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, однак вказані ухвали повернуті суду без вручення з відміткою у довідці про причину повернення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також вказано, що місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Тому надіслання судом відповідачу ухвал за адресою, вказаною у ЄДР, є належним повідомленням відповідача про час і місце розгляду справи та є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій всіх ухвал суду. Встановлений ст. 69 ГПК України 2-місячний строк розгляду спору закінчується 04.07.2015, клопотання про його продовження не надходили.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача кошти в сумі 30 023,34 грн. та пояснив, що заява про зменшення позовних вимог надіслана поштою, однак, на день розгляду справи до суду ще не надійде, тому просить прийняти до розгляду заяву, що надіслана електронною поштою, оскільки строк розгляду спору закінчився; зменшення розміру позовних вимог відбулося у зв'язку зі сплатою відповідачем простроченої заборгованості за кредитом під час розгляду даної справи; однак відповідачем не здійснено погашення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, як це вказано у ст. 625 ЦК, борг по кредиту відсутній, а сума 11 214,80 грн. - це сума індексу інфляції, нарахованого на фактичну заборгованість по кредиту до його погашення; просив прийняти рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 03 липня 2015 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке.
В процесі розгляду справи до прийняття судом рішення позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до суми 30 023,34 грн. (а. с. 63). Вказана заява підлягає прийняттю до розгляду як така, що відповідає праву позивача, встановленому в статті 22 ГПК України, викладена у письмовому вигляді. З огляду на вказане судом розглядається позов про стягнення з відповідача 30 023,34 грн., зокрема 14 100,98 грн. боргу по процентах, 11 214,80 грн. індексу інфляції та 4 707,56 грн. три проценти річних за прострочення сплати кредиту.
Судом встановлено, що 14 червня 2010 року акціонерний банк "Київська Русь" в особі його Черкаської філії, правонаступником якого є ПАТ "Банк "Київська Русь" (Банк за договором, позивач у справі) та фізична особа-підприємець Кайгородов Олександр Тимофійович (Позичальник за договором, відповідач у справі) уклали кредитний договір № 3058-12-10 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), далі - Кредитний договір, згідно якого Банк відкриває Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит) на таких умовах:
- ліміт кредитування - 100 000,00 грн., що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку № 1 до Кредитного договору, на поповнення обігових коштів;
- строк кредитної лінії - з 14 червня 2010 року по 13 червня 2011 року включно;
- процентна ставка - 26 % річних;
- процентна ставка у випадку невиконання Позичальником п. 6.1.12 цього Договору - 35 % річних;
Комісія за підготовку та оформлення Договору - 360 грн., в т.ч. ПДВ;
Фіксована плата за надання кредиту (разова) 200 грн., без ПДВ.
27.08.2010 між Банком та Позичальником укладено додатковий договір № 1 до Кредитного договору, в якому вказано, що Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, решта умов залишені без змін.
09.06.2011 між Банком та Позичальником укладено Договір про внесення змін і доповнень № 1 до Кредитного договору № 3058-12-10 від 14.06.2010 року, в якому знову вказано про відкриття Позичальнику відкличної не відновлювальної кредитної лінії, строк кредитної лінії - з 14 червня 2010 року по 12 червня 2012 року включно, розмір процентів залишений без змін.
В пункті 4.1 Договору вказано, що заборгованість за Кредитом повертається Позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення Кредиту, визначеного п. 1.1 Кредитного договору; відповідно до пункту 4.4 Позичальник зобов'язався сплачувати Банку проценти за користування Кредитом в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця.
Пунктом 4.6 Кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 Кредитного договору, проценти із розрахунку 35 % (тридцять п'ять) процентів річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
Відповідач отримав суму кредиту, передбачену Кредитним договором, в повній сумі, що підтверджується випискою по особовому рахунку № 2062890063.
Пунктом 10.1 Кредитного договору сторони передбачили, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його повноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін - юридичних осіб та підписання Позичальником - фізичною особою - підприємцем, що не має печатки, та діє по дату повного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором.
Відповідач не виконав умови Кредитного договору, не повернув кредит в строк, встановлений в Кредитному договорі, тобто до 12.06.2012, та не сплатив проценти за користування Кредитом в повній сумі. Тому позивач просить стягнути з відповідача 14 100,98 грн. боргу по процентах, нарахованих по 03.06.2015, 11 214,80 грн. інфляційних втрат та 4 707,56 грн. три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 13.06.2012 по 03.06.2015.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Кредитним договором № 3058-12-10 від 14.10.2010 встановлено обов'язок відповідача сплачувати позивачу кредит відповідно до графіка, який є додатком до договору та в якому чітко вказані дати і суми, які повинні бути сплачені на вказані дати, та в пункті 8.1. встановлено обов'язок відповідача щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено та відповідачем не заперечено факт наявності прострочення сплати коштів на погашення кредиту, поданий позивачем розрахунок відповідачем не спростований, відповідач не виконав умови Кредитного договору, не повернув кредит в строк, встановлений в Кредитному договорі, тобто до 12.06.2012, та не сплатив проценти за користування кредитом в повній сумі.
У розрахунку суми заборгованості відповідача станом на 30.06.2015, доданому позивачем до заяви про зменшення позовних вимог, вказано, що заборгованість за кредитом відсутня, 29.05.2015 погашено 10 000 грн. та 04.06.2015 погашено 1 800 грн. боргу по кредиту.
Відповідно до вказаного розрахунку позивача, перевіреного судом та не спростованого і не запереченого відповідачем, його борг по процентах за користування кредитом по 03.06.2015 (тобто, до дня повного погашення боргу по кредиту) склав 14 100 грн. 98 коп. Розрахунок процентів виконаний за період фактичного користування кредитом, виходячи із фактичних сум заборгованості по кредиту та із розміру процентів, встановлених у Кредитному договорі.
Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів у встановлені в Кредитному договорі строки.
Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не сплатив позивачу проценти за користування кредитом відповідно до Кредитного договору, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 14 100,98 грн. боргу по процентах є законною та обґрунтованою, вона підтверджена належними доказами, не заперечена відповідачем, отже, підлягає до задоволення.
В статті 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Судом встановлено і відповідачем не заперечено факт прострочення відповідачем сплати кредиту, який не був сплачений 12.06.2012 - у строк, встановлений у Кредитному договорі, та погашався відповідачем невеликими сумами і сплачений повністю 04.06.2015, тобто, майже на 3 роки пізніше. На прострочені суми боргу по кредиту позивачем нараховано встановлений індекс інфляції в сумі 11 214 грн. 80 коп. та 4 707,56 грн. три проценти річних за прострочення сплати кредиту в період з 13.06.2012 по 03.06.2015. Таке нарахування є законним, обґрунтованим, відповідає праву позивача, передбаченому приписами статті 625 ЦК України, отже вимога позивача про стягнення з відповідача 11 214 грн. 80 коп. індексу інфляції та 4 707 грн. 56 коп. три проценти річних підлягає задоволенню.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в сумі 30 023,34 грн. відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в мінімальній сумі 1827 грн., встановленій Законом України "Про судовий збір", оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви до суду, позов був заявлений позивачем правомірно, а зменшення розміру позовних вимог відбулося у зв'язку із частковою сплатою заборгованості відповідачем після подання позовної заяви. Вказане відповідає роз'ясненню в пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", в якому вказано, що якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Кайгородова Олександра Тимофійовича (м. Черкаси, вул. Сержанта Смірнова, буд. 3, кв. 47, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2023417835) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11-А, , ідентифікаційний код 24214088) - 14 100 грн. 98 коп. (чотирнадцять тисяч сто гривень 98 копійок) боргу по процентах, 11 214 грн. 80 коп. (одинадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень 80 копійок) індексу інфляції, 4 707 грн. 56 коп. (чотири тисячі сімсот сім гривень 56 копійок) три проценти річних.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Кайгородова Олександра Тимофійовича (м. Черкаси, вул. Сержанта Смірнова, буд. 3, кв. 47, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2023417835) в доход Державного бюджету України 1 827 грн. (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 08.07.2015.
Суддя А.Д. Пащенко