28 листопада 2008 р. справа НОМЕР_2-3845\08
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Турецької І.О.
при секретарі - Скоріній Т.С.
за участю представників сторін:
від позивачки за зустрічним позовом - ОСОБА_4
від відповідача за зустрічним позовом - Полянський С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства “Альбатрос” про зобов'язання здійснити перерахунок тарифів за користування жилою площею і комунальні послуги
Правова позиція позивача за зустрічним позовом
Обґрунтовуючи свою правову позицію за позовом, позивачі та їх представник зазначали, що відповідач в особі ВАТ “Альбатрос”, починаючи з грудня 2004 р. змінив тарифікацію по оплаті житла, заборонивши бухгалтерії приймати платежі за тарифами, що встановлені за проживання в сімейному гуртожитку, мотивуючи це тим, що будинок, в якому проживає позивачка, має статус гуртожитку для проживання одиноких громадян.
Однак, з такими діями відповідача вони не згодні, вважаючи, що відповідно до ордера користуються житловим приміщенням у сімейному гуртожитку й оплата за проживання в ньому, повинна здійснюватися на підставі п. 38 “Примірного положення про гуртожитки”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1986 р. №208, тобто за тарифами, встановленими для будинків державного житлового фонду.
Позивачі вважають, що з вини адміністрації створюється заборгованість по оплаті комунальних послуг за квартиру, що значно погіршує їх матеріальне становище.
На підставі викладеного, позивачі та їх представник, просять зобов'язати ВАТ “Альбатрос” здійснити перерахунок тарифів за оплату комунальних послуг квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 в м. Одесі, відповідно до тарифів, встановлених для оплати будинків державного житлового фонду.
Правова позиція представника Відкритого акціонерного товариства “Альбатрос”
Так як, на сьогоднішній день, вказане рішення скасоване, з боку ВАТ “Альбатрос” була подана заява про залишення їх позову без розгляду до встановлення обставин, щодо статусу спірної будівлі.
По ствердженню представника ВАТ “Альбатрос” не можливо сьогодні задовольнити позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, тому, що органи місцевого самоврядування не встановили суми щодо оплати проживання в гуртожитку за тарифами, встановленими для оплати будинків державного житлового фонду.
Суд, з'ясувавши обставини справи та, перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі на наступних підставах.
Судовим розглядом установлено, що позивач ОСОБА_1 у 1971 році, а позивачка ОСОБА_2 у 1975 році були прийняті на роботу в Одеське виробниче торгове взуттєве об'єднання ім. Жовтневої революції, яке в подальшому було реорганізовано до ВАТ “Альбатрос”, де працювали ОСОБА_1 до 1988 р., а позивачка ОСОБА_2 до 1996 р..
Працюючи на даному підприємстві, вони 19.05.1978 році на підставі розпорядження виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів отримали посвідчення на право заняття житлової площі у вигляді квартири НОМЕР_2 у сімейному гуртожитку.
25 липня 1996 р. позивачі отримали ордер на зайняття жилої площі у тому ж сімейному гуртожитку на квартиру НОМЕР_1.
Починаючи, із дня вселення на вказану житлову площу і до грудня 2004 р. вони добросовісно оплачували комунальні послуги, а також квартирну плату.
Із січня 2005 р., адміністрація підприємства ВАТ “Альбатрос” вирішила змінити тарифи на оплату комунальних послуг, вважаючи, що мешканці гуртожитку повинні сплачувати за ліжко місце, яке займають, а не квартирну плату.
Однак, на думку суду, ці дії відповідача не засновані на законі, тому, що рішення суду, яким було встановлений факт, що спірна будівля, є гуртожитком для проживання одиноких громадян було скасоване, а заява про встановлення такого факту в подальшому була залишена без розгляду.
Крім того, обставинами, які свідчать про те, що даний гуртожиток не призначений для мешкання одиноких громадян є, перелічені вище судом документи на право зайняття житлової площі.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами по справі, необхідно вирішити на підставі глави 4 ЖК України, яка передбачає користування гуртожитками та на підставі “Примірного положення про гуртожитки”.
Стаття 127 ЖК України визначає, що гуртожитки призначені для проживання робітників, службовців у період роботи.
Порядок надання жилої площі у гуртожитку та умови надання ордера містяться в ст.ст. 128, 129 ЖК України, відповідно до яких, жила площа надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та профспілкового комітету й ордер є єдиною підставою для вселення.
Враховуючи дані вимоги Закону, можливо зробити висновок, що позивачка поселилася проживати в гуртожиток на законних підставах.
Статті 130 та 131 ЖК України передбачають, що порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається Примірним положенням про гуртожитки.
Відповідно до п. 4 “Примірного положення про гуртожитки”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1986 р. №208 гуртожитки підрозділяються на два види:
- для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);
- для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).
Розділ VI цього підзаконного акту містить вимоги щодо плати за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги
Так, п. 38 свідчить, що плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею й окремо плата за них не стягується.
Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Як було встановлено у судовому засіданні, позивачі займають житлове приміщення, яке знаходиться у них у відособленому користуванні, тому вправі ставити питання щодо плати за його користування по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Є багато роз'яснень Національної комісії регулювання електроенергетики України про те, яким чином мешканці гуртожитку, які прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках повинні проводити оплату за споживання газу та електроенергії.
Зокрема, п. 4 “Правил надання населенню послуг із газопостачання”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1996 р. встановив, у випадку, якщо гуртожитки які знаходяться на балансі бюджетних установ та організацій, надання послуг із газопостачання відбувається на підставі окремих договорів, які укладаються між газопостачальним підприємством і бюджетними установами (договір на поставку природного газу виключно для потреб населення) .
Відповідно до “Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р., споживач (власник гуртожитку) сплачує постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії відповідно до показів обліку, встановленого на межі балансової належності на підставі договору про постачання електричної енергії, тобто розрахунки мешканців будинку за спожиту електричну енергію здійснюється безпосередньо з власником будинку. При цьому порядок розрахунків за спожиту електричну енергію мешканцями гуртожитку має бути визначений документом, що регулює відносини власника гуртожитку та його мешканців.
Вищенаведені норми права спростовують доводи відповідача про неможливість встановлення тарифів для оплати позивачами наданих комунальних послуг та квартирної плати.
Також, слід зазначити, що з розрахункових книжок, які були надані позивачами, вбачається, що до грудня 2004 р., у відповідача не було ніяких труднощів щодо встановлення тарифів. Дані труднощі з'явилися після того, як у ВАТ “Альбатрос” виникло бажання змінити статус гуртожитку, визначивши його, як гуртожиток для проживання одиноких громадян.
На підставі викладеного і відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК| України, суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства “Альбатрос” про зобов'язання здійснити перерахунок тарифів за користування жилою площею і комунальні послуги - задовольнити.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Альбатрос” здійснити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 розрахунок плати за користування жилою площею і комунальні послуги квартири НОМЕР_1 у гуртожитку, що розташований у будинку НОМЕР_3 у м. Одесі по ставках квартирної плати, установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяті днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Одеської області через приморський райсуд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя