Справа № 2- 506\2008
17 грудня 2008 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ковальчука М.В.
при секретарі Кострицькій Т.П.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем при цьому зазначивши, що з 06 квітня 1993 року перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований Новоозерянською селищною радою Олевського району Житомирської області за актовим записом №5. Між нею та відповідачем виникли неприязні стосунки, через які вони не можуть разом проживати.
Від спільного проживання сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з ними
Позивачка позов підтримала з підстав, які в ньому зазначені .
Відповідач позов визнав та проти позовних вимог не заперечує.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 06 квітня 1993 року зареєстрували шлюб в Новоозерянській селищній раді Олевського району Житомирської області за актовим записом № 5, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.
За час шлюбу між сторонами виникли неприязні відносини та психологічна несумісність у відносинах, у зв»язку з чим сім»я розпалася, вони втратили почуття і повагу одне до одного, а також не підтримують подружніх стосунків.
Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвам про народження дітей, які проживають разом з ними.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 112 СК України, з якої слідує, що шлюб розривається за заявою одного із подружжя, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім'ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати. Позивачка стверджує, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Місцем проживання неповнолітніх дітей слід визнати за місцем проживання позивачки, так як це не суперечить їх інтересам.
Керуючись: ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 112, 161 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянами України, зареєстрований Новоозерянською селищною радою Олевського району Житомирської області за актовим записом № 05 від 06 квітня 1993 року - розірвати.
Місцем проживання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати за місцем проживання матері ОСОБА_1
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита відповідно до п. 18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в розмірі 8 грн. 50 коп. в прибуток держави.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу в розмірі 8 грн.50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 20 днів після подачі письмової заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів після оголошення рішення суду.
Суддя: