08 травня 2008 року
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ковальчука М.В.
при секретарі Бейкун С.Б.
з участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем при цьому зазначивши, що з 22 вересня 2004 року перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі. Між нею та відповідачем виникли неприязні стосунки через які вони не можуть разом проживати.
За час спільного проживання сторони мають неповнолітніх дітей : дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які поживають з позивачкою .
Позивачка підтримала позов з підстав , які в ньому зазначені .
Відповідач в судове засідання не з»явився . Про день ,час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 22 вересня 2004 року зареєстрували шлюб в відділі реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області за актовим записом № 1021 , що стверджується свідоцтвом про одруження.
Під час шлюбу між сторонами виникли неприязні відносини , вони втратили почуття і повагу одне до одного , а також не підтримують подружніх стосунків на протязі трьох років і семи місяців , спільного господарства не ведуть.
Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітніх дітей : дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які поживають з позивачкою , що стверджується свідоцтвом про народження дітей .
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку , що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 112 СК України з яких слідує, що шлюб розривається за заявою одного із подружжя, якщо судом буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими і якщо заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини або чоловіка .
В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім'ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати. Позивачка стверджує, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Суд також дійшов висновку, що місцем проживання неповнолітніх дітей слід визнати за місцем проживання позивачки, так як це в даному випадку не суперечить їх інтересам.
Керуючись: ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 112, 161 СК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянами України, зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області за актовим записом № 1021 від 22.09.2004 року - розірвати.
Місцем проживання дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати за місцем проживання матері ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита , відповідно до п. 18 ст.4 Декрету КМ України « Про державне мито » , як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи .
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в розмірі 8 грн. 50 коп. в прибуток держави.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу в розмірі 8 грн.50 коп. .
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 20 днів після подачі письмової заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів після оголошення рішення суду.
Суддя :