Справа № 761/34618/13-к
Провадження №1-кп/761/45/2015
іменем України
24 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110100016304 щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого в ПП «ДС-Техно», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого в ТОВ «Векс-Буд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілої ОСОБА_10
представника потерпілого ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
стороною обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за наступних обставин.
В ході проведення досудового слідства встановлено, що 25 жовтня 2013 року, приблизно о 21 год. 40 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, а саме, у продуктовий кіоск, розташований на АДРЕСА_3 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я до ОСОБА_10 , відкрито викрали чуже майно, яке належить ТОВ «МІГ Трейд».
Так, 25 жовтня 2013 року, приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаходячись біля продуктового кіоску, розташованого на вул. Глибочицькій № 2 в м. Києві після розпиття алкогольних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачили раніше не знайому ОСОБА_10 , яка вийшла з приміщення вказаного кіоску і зачинили за собою двері. Побачивши ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили проникнути до приміщення вказаного кіоску та відкрито викрасти чуже майно, вступивши при цьому між собою в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 діючи погоджено з ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_10 відчинила вхідні двері кіоску, із-за спини підійшов до останньої, і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відштовхнув її від дверей та утримуючи вхідні двері за ручку обмежив вхід останньої у кіоск. В цей час, ОСОБА_5 перебуваючи в попередній злочинній змові, діючи погоджено з ОСОБА_6 , забіг у приміщення кіоску звідки, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чуже майно, яке належить ТОВ «МІГ Трейд», а саме, грошові кошти в сумі 920 грн.
З відкрито викраденим чужим майном, яке належить ТОВ «МІГ Трейд», ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли та розпорядились викраденим на власний розсуд, поділивши гроші між собою.
Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кожний обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме, у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 не визнав свою винуватість у висунутому обвинуваченні та дав показання, згідно з якими, він не офіційно працював розклейщиком об'яв та 25 жовтня 2013 року після завершення роботи він зателефонував своєму начальнику ОСОБА_14 , попросивши останнього видати йому заробітну плату за тиждень. Зустрівшись о 19 год. на станції метро «Славутич» з ОСОБА_14 , той видав йому заробітну плату в сумі 700 грн. купюрами по 50 грн. Після чого, о 19 год. 51 хв., він зустрівся біля станції метро «Дорогожичі» з ОСОБА_5 , з яким ще вдень здзвонився та запропонував йому увечері відпочити. Вони зайшли до кафе, яке знаходиться над згаданою станцією метро на літній площадці, звідки о 20 год. 55 хв. вийшли та направилися до магазину в підземному переході станції метрополітену. Потім вони пішли на зупинку громадського транспорту на вул. Мельника в напрямку вул. Артема. Приблизно о 21 год. 11 хв., вони сіли в безкоштовне маршрутне таксі «Ашан», що слідувало в сторону станції метро «Лук'янівська». Доїхавши до згаданої станції метро, приблизно о 21 год. 22 хв., вони пішли до «Макдональдсу» у зв'язку з необхідністю справити свої природні потреби. Після цього, вони направилися пішки в сторону вул. Артема до товариша ОСОБА_15 . О 21 год. 30 хв. вони проходили біля кінотеатру «Київська Русь», мимо кіоску, в якому як пізніше з'ясувалося працювала потерпіла ОСОБА_10 та біля якого вони не зупинялися. В цей час він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_15 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та повідомив йому, що вони підходять до його будинку. Зайшовши у згаданий двір будинку АДРЕСА_4 та дочекавшись ОСОБА_15 , приблизно о 21 год. 55 хв., вони разом пішли на вул. Артема в сторону його будинку № 14А. Піднімаючись під гору, вони розмовляли та вирішували, куди їм піти відпочити. Коли вони проходили повз кафе «Шоколадниця», що знаходиться на вул. Артема № 58, то він почув голоси позаду. Вони всі обернулись та побачили трьох патрульних міліціонерів, які направлялися в їх сторону та попросили зупинитись і пред'явити документи. На їх запитання, працівники міліції відповіли, що вони підходять під опис трьох хлопців, які пограбували кіоск, що знаходиться навпроти кінотеатру «Київська Русь» та їм необхідно залишитись до приїзду другого патрульного автомобіля з потерпілою. Через декілька хвилин прибув патрульний автомобіль з потерпілою, яка на запитання працівника міліції, чи вона впізнає когось із них, попросила його зняти шапку, після чого сказала, що він схожий на одного із трьох хлопців по одягу, на ОСОБА_5 вказала, що той підходить за зростом, а на ОСОБА_15 сказала, що він не схожий. Вони були затримані, приблизно о 22 год., а потім їх разом із потерпілою доставили до райвідділу на вул. Герцена № 9, де на КПП в присутності потерпілої їм наказали викласти все з карманів на підвіконня. Після огляду, вони зібрали особисті речі з грошима та вже разом зі слідчою пройшли до кабінету. В кабінеті їх знову попросили дістати вміст кишень та ще раз провели їх обшук. Потім їх розподілили в різні кабінети, де провели допит кожного про обставини до їх затримання. Його особисті речі, в тому числі, грошові кошти в сумі 608 грн. 50 коп., а саме, 12 купюр по 50 грн. та по одній купюрі номіналом 5, 2, 1 грн., які було вилучено в нього, залишились в кабінеті, де проходив огляд. Зазначив, що в перший день їх затримання потерпіла вказувала, що з кіоску було викрадено 1500 грн., а на наступний день провели між ними очну ставку, на якій потерпіла вказала, що з кіоску викрадено 920 грн., але в судовому засіданні остання стверджувала, що перший раз чує про суму в розмірі 920 грн. Категорично заперечив свою причетність до викрадення грошей із кіоску. Він із самого початку давав працівникам міліції такі ж показання як і в суді, при цьому, його з ОСОБА_5 первинні показання співпадають, не зважаючи на те, що допитувалися вони в різних кабінетах та при бажанні не змогли б домовитися про те, які давати показання, що свідчить про правдивість їх показань, на відміну від показань потерпілої ОСОБА_16 , яка постійно плутається у своїх же показаннях.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у висунутому обвинуваченні не визнав та дав показання, згідно з якими, 25 жовтня 2013 року, приблизно о 19 год. 50 хв., він зустрівся із ОСОБА_6 біля станції метро «Дорогожичі», після чого, вони пішли до кафе повечеряти, де обговорили подальший відпочинок. На момент зустрічі, він мав при собі грошові кошти в сумі близько 415 грн. При цьому, ОСОБА_6 за допомогою смс-повідомлення про їх плани повідомив свого друга ОСОБА_15 . Приблизно о 20 год. 55 хв., вони покинули кафе та дорогою в магазині в підземному переході станції метрополітену придбали дві пляшки по 0, 5 л напою «Сидр», а потім пішли на зупинку громадського транспорту на вул. Мельника в напрямку вул. Артема. Приблизно о 21 год. 10 хв., вони сіли в безкоштовне маршрутне таксі «Ашан», що слідувало в сторону станції метро «Лук'янівська». Вийшовши на зупинці біля перехрестя вулиць Білоруської та Дегтярівської, приблизно о 21 год. 20 хв., вони пішли до «Макдональдсу» у зв'язку з необхідністю справити свої природні потреби. Після цього, вони направилися пішки по непарній стороні вул. Артема в сторону кінотеатру «Київська Русь», де о 21 год. 28 хв. проходили біля банку «Авант банк», що підтверджується записом з камери відео спостереження, долученого до матеріалів кримінального провадження. Дійшовши до перехрестя вул. Артема та вул. Глибочицької, вони спустились в підземний перехід та перейшли на парну сторону вул. Артема до парку та без зупинки продовжили рух по запланованому маршруту. В цей час, ОСОБА_6 за допомогою смс-повідомлення попередив ОСОБА_15 , що скоро вони будуть у нього. Приблизно о 21 год. 35 хв. вони зайшли у двір будинку АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_15 , дочекавшись якого, вони вийшли з двору, приблизно о 21 год. 55 хв., і направились за місцем мешкання ОСОБА_6 до будинку АДРЕСА_5 , так як останній хотів переодягнутись. Ідучи вулицею, вони обговорювали в який нічний клуб підуть відпочивати. Потім біля кафе «Шоколадниця» на вул. Артема № 58, приблизно о 22 год. 00 хв., їх наздогнали та попросили зупинитися троє працівників міліції, які повідомили їм, що вони підходять під якесь описання. Через деякий час під'їхав патрульний автомобіль, звідки вийшла невідома жінка з двома працівниками міліції, як в подальшому стало відомо, це була потерпіла ОСОБА_10 , яка нервово себе поводила. Після чого, остання оглянула їх на відстані 1,5 - 2 метри та сумнівно повідомила, що вони підходять під її описання. Зі слів жінки вони здогадались, що був пограбований продуктовий кіоск. Працівники міліції запропонували їм проїхати до відділу міліції на вул. Герцена № 9 для з'ясування обставин. Приїхавши до відділу міліції разом із потерпілою, їх провели на прохідну, де в присутності потерпілої їм наказали викласти все з карманів на підвіконня. Після огляду, вони зібрали особисті речі з грошима та вже разом зі слідчою ОСОБА_17 піднялися на третій поверх до кабінету № 304. В кабінеті слідча ОСОБА_17 та інші працівників міліції заставили їх зняти куртку, взуття та штани і провели їх обшук, після якого, вони одягнулись, а всі особисті їх речі поклали на один стіл для складання протоколу, при цьому, в кабінеті були відсутні їх захисники та поняті. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_15 забрали інші працівники міліції, а він залишився для дачі пояснень працівнику міліції ОСОБА_18 . Далі його перевели до кабінету № 312, де слідча ОСОБА_17 в присутності захисника ОСОБА_19 провела його допит. По завершенню допиту в нього відібрали відбитки пальців, сфотографували та відвели до камери. Вранці його вивели з камери до кабінету, в якому знаходилися слідча ОСОБА_20 , потерпіла ОСОБА_16 та адвокат ОСОБА_19 , де провели перехресний допит.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Тобто, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Суд, у відповідності до ст. 26 КПК України в кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:
показаннями потерпілої ОСОБА_10 , згідно з якими, в жовтні місяці 2013 року вона працювала продавцем в кіоску на АДРЕСА_3 та було вчинено грабіж. Освітлення навколо кіоску було гарним, а неподалік кіоску стояли холодильники. Поряд з кіоском, на зупинці громадського транспорту, перебували троє хлопців, які не сідали в громадський транспорт. Хлопці перебували на зупинці більше як 30 хвилин. Один із них підійшов до кіоску та попросив продати йому пиво «Старопрамен». Вона вийшла з кіоску до холодильника, щоб віддати пиво, оскільки крайній холодильник не відкривався з кіоску та їй доводилося виходити й відкривати його в ручну. Коли вона повернулася до кіоску та відкрила замок у дверях, то в цей момент один із хлопців смикнув на себе двері разом із нею, а інший забіг у кіоск та забрав грошові кошти в сумі, приблизно 1400 - 1500 грн., що знаходилися в коробці з-під печива. Люди, які були присутніми під час події на зупинці, почали казати, що необхідно викликати працівників міліції. Через 10 хвилин прибули працівники міліції та вона їм повідомила, в яку сторону побігли хлопці. Двоє хлопців побігли в сторону парку, куди подівся третій, їй не відомо. Один із хлопців був вищий від неї, чорнявий, а інший нижчий від неї. Один з них був одягнений у білий светр та жилетку. Інший у що був одягнений, вона не пам'ятає, в чомусь був темному. Хлопці побігли мимо підземного переходу в сторону метро «Лук'янівська» та забігли в парк. Чоловік, який був присутній на місці події, побіг за хлопцями, але в парк він не заходив, оскільки забоявся туди йти самостійно, лише повідомив, що хлопці забігли в парк. По приїзду патрульної служби, вона поїхали з ними наздоганяти обвинувачених саме тією дорогою, на яку вказували їм очевидці. Заїхали в парк, де люди їм повідомили, що по парку бігли стурбовані хлопці, які потім з парку пішли вверх по вул. Артема. Коли вони під'їхали до нічного клубу чи бару, то там знаходилося багато молодих людей, серед яких вона впізнала хлопців, що перебували на зупинці. З обвинуваченими вже стояли працівники міліції та вона відразу їх впізнала по одягу та зовнішньому вигляді. Вона не могла вказати конкретну суму завданої шкоди, оскільки станом на 21 годину того дня в касі було 1000 грн., а після цього, вона ще здійснювала продаж товару та могло бути в касі на момент злочину 1400 - 1500 грн. Їй не відомо звідки взялася сума в розмірі 920 грн. Крім того, вона не змогла сказати точний час вчинення злочину, оскільки на годинник не дивилася. В момент події в неї був шоковий стан, на даний час претензій до обвинувачених вона не має, фізичної сили вони до неї не застосовували, крім того, вона не постраждала матеріально. Зазначила, що саме обвинувачені вчинили щодо неї протиправні дії та двері кіоску на себе смикнув саме обвинувачений ОСОБА_6 , однак хто був із них одягнений у жилетку та мав світлі рукави, не пам'ятає;
показання представника потерпілого ТОВ «МИГ трейд» ОСОБА_11 , згідно з якими, йому відомо, що після вчинення злочину було проведено інвентаризацію в кіоску на АДРЕСА_3 та встановлено нестачу грошових коштів на суму 920 грн. За результатами інвентаризації було складено відповідний акт і довідку. Інвентаризаційна перевірка проводиться на підставі наказу директора, комісією, що складається з трьох осіб, до яких входять два працівники ТОВ «МИГ трейд» та директор. Прізвища працівників, які входили на той час в склад комісії, йому не відомі. Даний акт повинен зберігатися в бухгалтерії та за його збереження відповідає директор і бухгалтер. На даний час в ТОВ «МИГ трейд» відсутній згаданий акт та йому не відомо, де він може знаходитись. На товаристві сталося затоплення певних приміщень, а тому вони не змогли знайти відповідних документів щодо проведеної інвентаризації в кіоску на вул. Глибочицькій № 2. Йому не відомо, щоб у зв'язку із затопленням складався акт втрати документів;
показання свідка ОСОБА_14 , згідно з якими, він працює менеджером з продажу в компанії «Жаннет» та обвинувачений ОСОБА_6 йому знайомий, оскільки працював у згаданій компанії, а обвинувачений ОСОБА_5 не знайомий. 25 жовтня 2013 року він зустрівся із ОСОБА_6 , приблизно о 19 год. 00 хв., та віддав йому 700 грн. за роботу щодо розповсюдження рекламних буклетів. Чи телефонував до нього ОСОБА_6 після зустрічі, він не пам'ятає. ОСОБА_6 працював в компанії, приблизно один рік, з останнім у нього робочі стосунки та вони завжди спілкувалися лише по роботі. Під час роботи в компанії ОСОБА_6 не намагався якимось чином його обдурювати та іноді він йому навіть довіряв грошові кошти компанії. Претензій, що стосувалися робити у нього до ОСОБА_6 не було. ОСОБА_6 з ним завжди спілкувався на російській мові та він не чув, щоб коли-небудь той розмовляв на українській мові. Приблизно 27 чи 28 жовтня 2013 року, йому стало відомо від сестри обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що останнього й ОСОБА_5 затримали працівники міліції та притягують до кримінальної відповідальності. Свідком події 25 жовтня 2013 року він не був, а також йому не відомо, де саме перебував ОСОБА_6 після 21 години 25 жовтня 2013 року;
показання свідка ОСОБА_15 , згідно з якими, з обвинуваченим ОСОБА_6 в нього дружні стосунки, а обвинуваченого ОСОБА_5 він бачив один раз. 25 жовтня 2013 року, приблизно з 21 год. до 22 год., він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у дворі будинку АДРЕСА_4 за місцем свого мешкання, де вони деякий час спілкувалися та курили. Перед зустріччю він розмовляв із ОСОБА_6 по телефону, коли той їхав у маршрутному таксі, але по якому маршруту, йому не відомо, крім того, в той день він спілкувався з останнім по телефону, приблизно 3 рази. Після зустрічі вони стали йти вулицею Глибочицькою, а потім на вул. Артема біля кафе «Шоколадниця» до них підбігли працівники міліції й почали задавати їм питання і вивертати їхні кишені. Через деякий час, до них під'їхав автомобіль з працівниками міліції, з якими також була потерпіла, яка показала на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які нібито її пограбували. Їх затримали на вул. Артема біля кафе «Шоколадниця». Після цього, вони поїхали у відділ міліції, де їх допитували. Під час затримання у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були при собі гроші, оскільки вони збиралися їхати до нічного клубу відпочивати. У його присутності працівники міліції попросили обвинувачених витягнути все, що було у них в кишенях, та їх оглядали. Під час затримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 казали працівникам міліції, що їх затримання є помилковим і вони не вчиняли грабіж, а потерпіла стверджувала, що останні її пограбували, при цьому, вона була збудженою та роздратованою, в неї був підвищений голос. Коли вони йшли по вулиці до їх затримання, то ОСОБА_6 та ОСОБА_5 поводили себе спокійно, не озиралися та ні від кого не ховалися, а почувши, що їх хтось наздоганяє, взагалі зупинились. Під час затримання жодного опору вони не чинили. Із ОСОБА_6 він завжди спілкувався на російській мові. У його присутності потерпіла тільки повідомила, що її пограбували двоє чи можливо і троє хлопців, точного опису хлопців, вона не давала, а також зазначала, що в однієї з осіб був светр із в'язаними рукавами, більше жодних пояснень вона не давала. Детальніші обставини про подію, він дізнався від працівників міліції. У відділ міліції він їхав з потерпілою ОСОБА_10 в одному автомобілі, чи їхав з ними хтось із обвинувачених, він на даний час не пам'ятає. На момент доставки до відділу міліції в нього із собою було, приблизно 500 грн., які вилучили працівники міліції, не склавши документів про вилучення грошових коштів, та він нічого не підписував. У ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також були вилучені грошові кошти, при цьому, він не бачив, щоб працівники міліції складали якийсь протокол, потерпіла під час вилучення грошових коштів не була присутня. На даний час йому повернуто вилученні в нього грошові кошти. При вилученні у них речей, в кабінеті був присутній один працівник міліції, а ще один то приходив, то виходив із кабінету. Можливо в той день ОСОБА_6 був одягнутий у куртку з в'язаними рукавами та нібито в нього була в'язана чорна шапка, а в ОСОБА_5 здається на голові нічого не було. Зазначив, що він особисто бував у продуктовому кіоску, що на АДРЕСА_3 , але його продуктовим назвати важко, оскільки там продається тільки пиво, цигарки і вода, а продаж товару в даному кіоску проводиться через віконце, вільного входу в цей кіоск не має для покупців. Зазначив, що він користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 ;
показання свідка ОСОБА_21 , згідно з якими, він працює інспектором патрульної служби Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві та 25 жовтня 2013 року він заступив на нічну зміну в автопатрулі. На лінію «102», приблизно о 22 год., їм від чергового відділу надійшов виклик про те, що на вул. Артема в продуктовому кіоску вчинено грабіж трьома хлопцями, які одягнуті в чорні жилетки із світлими рукавами чи навпаки та зростом два хлопці, приблизно 178 см, а третій був вищий. Після чого, вони на службовому автомобілі почали рухатися із Майдану Незалежності в напрямку вул. Артема та, приблизно на АДРЕСА_4 , зустріли трьох хлопців, які відповідали повідомленим прикметам. Вони зупинились біля хлопців, відрекомендувались їм та повідомили про те, що зараз приїде потерпіла та, якщо вона впізнає їх, у тому, що саме вони вчинили грабіж, то вони поїдуть з ними у райвідділ, на що вони погодились. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 при затриманні вели себе спокійно та говорили, про те, що вони забрали свого друга та прямують в сторону Майдану Незалежності у нічний клуб. Коли приїхала потерпіла, то впізнала двох хлопців, нижчих зростом, однак він не пам'ятає, на кого конкретно вказала потерпіла. Було троє хлопців та він не може сказати, чи це були саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також чи саме останні були затримані, оскільки це було давно і у вечірню пору доби. До відділу міліції було доставлено трьох хлопців для з'ясування обставин. Поверхневий огляд обвинувачених проводив слідчий, хто саме, він не знає. Він особисто бачив, що при проведенні обшуку в хлопців, ті самостійно викладали речі та гроші з кишень. Чи складався якийсь процесуальний документ за результатами проведення слідчої дії, він не знає, так як він особисто цим не займався та ніякі протоколи виїмки й обшуку не підписував і не ознайомлювався. Вилучена сума грошей була, приблизно 1000-1100 грн. Рапорт про затримання склав ОСОБА_22 , а він у ньому тільки розписався;
показання свідка ОСОБА_23 , згідно з якими, він заступив на службу з патрулювання вулиць Хрещатик та Володимирська у м. Києві. Під час патрулювання на вул. Володимирській, по радіозв'язку надійшло повідомлення, яке передав черговий працівник відділу міліції, прізвище якого він не пам'ятає. Черговий повідомив, що на вул. Артема пограбували кіоск. У повідомленні черговий зазначив, що обвинувачені направляються в сторону Львівської площі, один з них невисокого зросту, а двоє інших вищі, одягнені в жилетку, сіру кофту. Черговий не повідомив про суму, яку викрали. Через 5 - 10 хвилин з моменту надходження повідомлення, вони прибули на місце події, при цьому, прибуло декілька патрулів. Обвинувачених зупинили та почали перевіряти. Потім потерпіла вказала на затриманих, яких доставили до райуправління. Він не чув, про що спілкувалися з обвинуваченими, оскільки стояв поруч з патрульним автомобілем, робив виклик іншому патрулю, щоб привезли потерпілу. Він не здійснював затримання обвинувачених. Один із затриманих був одягнений у сіру кофту та жилетку. Він зрозумів, що це саме ті особи, які вчинили напад на кіоск, по жестах потерпілої, крім того, остання викрикувала, що саме обвинувачені пограбували кіоск. Обвинувачені вели себе спокійно, агресивних дій з їх боку не було, не намагалися втекти. Він не знає, чи перебували обвинувачені в стані алкогольного сп'яніння. Огляд затриманих проводився у райвідділі слідчою групою, склад якої він не знає. Під час особистого огляду затриманих, він знаходився на вулиці. Рапорт про затримання склав напевно ОСОБА_22 ;
показання свідка ОСОБА_22 , згідно з якими, в день події він працював у складі патрульної служби та отримали виклик про вчинення грабежу. Були надіслані прикмети обвинувачених, за якими було виявлено трьох осіб, які відповідали прикметам зазначених у повідомленні, а саме: вік, зріст, одяг. Затримання відбулося на вул. Артема, номер будинку він не пам'ятає. Не зміг впізнати осіб, яких затримували, та не пам'ятає, в що вони були одягнуті. Інший патруль привіз заявницю на місце затримання обвинувачених та вона вказала на двох осіб з трьох затриманих. Потерпіла відразу впізнала затриманих, пояснивши, що один із обвинувачених відволікав її, а інший з кіоску викрав гроші. Обвинувачені під час затримання перебували в адекватному стані, один з них запитував підстави їх затримання, вони не намагалися втекти з місця затримання, опору не чинили. Було викрадено, приблизно 1000 грн. Якою мовою спілкувалися обвинувачені та як себе вела потерпіла, він не пам'ятає. Затримання відбувалося через 20 хвилин після отримання повідомлення про грабіж. Інформацію передав черговий інспектор по м. Києву, але точно він не пам'ятає. Обвинувачені під час затримання були схвильовані, їхня тривога виражалася у постійних запитаннях за що саме їх затримано, були інші нервові рухи. Він склав рапорт, а інші працівники патрулю його підписали. Огляд осіб на місці події вони не проводили, а огляд їх відбувся по доставці до райвідділу, однак, що вилучалося у затриманих, він не знає. Уточнив, що в рапорті вказаний час отримання ними повідомлення від чергового про викрадення грошових коштів як 21 година 45 хвилин. Під час затримання він не пам'ятає, чи всі працівники патрульної служби виходили з автомобіля та не бачив, щоб черговий у райвідділі вимагав викласти особисті речі доставлених на підвіконня. Чергові працівники у райвідділі не перевіряють доставлених осіб, лише здійснюють загальний контроль при проході у райвідділ. Він не був свідком злочину, лише володіє тими відомостями, які передали по спеціальному зв'язку. Чи вживали затримані алкогольні напої, він не пам'ятає. Під час затримання обвинувачені рухалися зі сторони станції метро «Лук'янівська» у бік центру міста;
показання свідка ОСОБА_17 , згідно з якими, вона працює слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві та 25 жовтня 2013 року вона перебувала на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи. В той день вони отримали виклик про те, що навпроти кінотеатру «Київська Русь» вчинено грабіж. Потерпіла дала орієнтування на осіб, які вчинили злочин, та повідомила, що їх було троє. По прибуттю, вони оглянули місце злочину та територію навколо кіоску. Черговий повідомив їм, що коли телефонувала потерпіла, то вказала на прикмети одягу та зросту грабіжників. Особи були затримані працівниками ППС і доставлені до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. За яких обставин було затримано обвинувачених, їй не відомо, при цьому, видимих тілесних ушкоджень на них не було. Потерпіла вказала саме на затриманих осіб, що вони вчинили грабіж. Огляд обвинувачених проводився в службовому кабінеті райвідділу, без залучення понятих, так як фізично вона їх не могла знайти в пізній час доби, та за результатами слідчої дії нею було складено протокол огляду місця події. Під час огляду обвинувачених грошові кошти та речі останніх нею не вилучалися, а вже вони знаходилися на столі. Вона особисто не казала обвинуваченим викладати на стіл будь-що з особистих речей, це могли запропонувати працівники райвідділу;
дані, що містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 25 жовтня 2013 року, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 25 жовтня 2013 року за № 45392, згідно з якими, ОСОБА_10 повідомила, що 25 жовтня 2013 року, близько 21 год., на вул. Глибочицька № 2 (на перехресті вулиць Глибочицька та Артема) в кіоску невідомі особи в кількості 3 чоловіків відкрито викрали грошові кошти в сумі, близько 1500 грн;
дані, що містяться у рапорті АП-120 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , згідно з якими, 25 жовтня 2013 року, під час несення служби в складі АП-120, о 21 год. 45 хв., від оперативного чергового ними було отримано інформацію, про те, що на АДРЕСА_3 троє невідомих викрали гроші в сумі 1500 грн. з кіоску. Прибувши за вказаною адресою та відпрацьовуючи прилеглу територію по прикметах, на АДРЕСА_6 ними були виявлені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , які були схожі за прикметами і на яких прямо вказала ОСОБА_10 , та пояснила, що дані громадяни відкрито заволоділи її грошима в сумі 1500 грн. Дані громадяни були доставлені до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві для з'ясування обставин;
дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 25 жовтня 2013 року, проведеного в період часу з 22 год. 55 хв. до 23 год. 45 хв., в приміщенні службового кабінету № 304, що розташований на третьому поверсі Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києва, у ОСОБА_6 виявлено та вилучено 608 грн. 50 коп. (12 купюр номіналом по 50 грн., по одній купюрі номіналом по 5, 2, 1 грн. та одна монета номіналом 50 коп.), у ОСОБА_15 виявлено та вилучено 250 грн. 40 коп. (п'ять купюр номіналом по 50 грн. та монетами номіналом по 25, 10, 5 коп.) у ОСОБА_5 виявлено та вилучено 320 грн. (по одній купюрі номіналами по 200, 100 і 20 грн. та по дві монети номіналом 50 коп. і 25 коп.);
дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 25 жовтня 2013 року проведеного в період часу з 22 год. 10 хв. до 22 год. 20 хв., згідно з якими, оглянуто зупинковий комплекс, що розташований на перехресті вулиць Артема та Глибочицька № 6 в м. Києві навпроти кінотеатру Київська Русь. Оглядом вказаного об'єкта встановлено, що його загальна площа становить приблизно 10 м, основний колір білий з рекламними наліпками «Якобс». Вхід до комплексу обладнаний вхідними дверми із врізаним замком та ручкою, що на момент огляду не пошкоджені, також наявне вікно для продажу, на момент огляду не пошкоджене та зачинене. Оглядом середини приміщення через вказане вікно ознак порушення порядку розташованих там предметів не виявлено. Вхід до вказаного об'єкту не представився можливим у зв'язку з тим, що двері зачинені;
дані, що містяться в протоколі огляду від 08 грудня 2013 року, згідно з якими, в присутності двох понятих оглянуто грошові купюри, вилучені, відповідно до протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2013 року у приміщенні службового кабінету № 304 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві на вул. Герцена № 9 у ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_15 ;
дані, що містяться в протоколах проведення слідчого експерименту від 10 грудня 2013 року та від 23 грудня 2013 року з фото таблицями до них, згідно з якими, в присутності двох понятих, а також захисника ОСОБА_13 , потерпіла ОСОБА_10 на місці події, а саме, за місцем розташування торгівельного кіоску, який за своєю конструкцією з'єднаний із зупинкою громадського транспорту «Кінотеатр Київська Русь» та становить частину зупинкового комплексу за адресою: м. Київ вул. Глибочицька № 2, розповіла та відтворили обставини, за яких стосовно неї було вчинено протиправні дії 25 жовтня 2013 року. Так потерпіла ОСОБА_10 вказала, що в цей день, приблизно о 21 год., вона знаходилася на своєму робочому місці в зазначеному кіоску, де звернула увагу на 3 молодих людей, які сиділи на лавці зупинки, яка розташована навпроти дверей кіоску. Вказані хлопці привернули увагу, оскільки вони їли насіння та смітили. У якийсь момент, вона відкрила двері і зробила зауваження, при цьому, світло від кіоску добре освітило обличчя одного із хлопців і вона його запам'ятала. В подальшому, один із хлопців, як потім вона дізналась ОСОБА_5 , підійшов до вікна, що розташоване зі сторони вул. Артема та замовив пляшку пива. Після цього, розрахувавши хлопця, вона вийшла з приміщення кіоску, закрила двері на ключ та пройшла до холодильника з пивом. Взявши пляшку пива, вона повернулась назад, відкрила двері та хотіла увійти, але в цей момент високий хлопець, як потім вона дізналась ОСОБА_6 , відштовхнув її, притиснувши дверима кіоску до лавки, а ОСОБА_5 швидко забіг до приміщення кіоску, схопив із полиці, розташованої з лівої сторони від входу, коробку із грошовими коштами та вибіг на вулицю, а слідом за ним побіг ОСОБА_6 . Далі, потерпіла ОСОБА_10 вказала, що останні побігли вздовж вул. Артема до перехрестя, де звернули на право і по сходах потрапили до парку. Потерпіла також зазначила, що хлопця, який купував пиво, ОСОБА_5 , вона роздивилась під час розрахунку, оскільки від світла з кіоску, яке падало через вікно, його обличчя було добре видно. Обличчя ОСОБА_6 вона розгледіла у той час, коли робила йому зауваження, відкривши двері кіоску. Третього хлопця, який знаходився разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вона не розгледіла і останній безпосередньо не вчиняв стосовно неї протиправних дій, але тікав разом зі всіма;
дані, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2013 року з фото таблицею до нього, згідно з якими, в присутності двох понятих та захисника підозрюваний ОСОБА_5 відтворив маршрут свого руху 25 жовтня 2013 року, приблизно о 21 год. 30 хв. Так, підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що він разом із ОСОБА_6 йшов від станції метро «Лук'янівська» в напрямку центру міста вздовж вул. Артема по правій стороні. Дійшовши до підземного переходу, вони перейшли на ліву сторону вулиці. Далі, не зупиняючись, вони пройшли поряд із торгівельним кіоском, розташованим на тротуарі біля зупинки громадського транспорту. Потім ОСОБА_5 вказав на арку будинку № 70, якою вони із ОСОБА_6 увійшли у двір, де зустріли ОСОБА_24 . Після чого, ОСОБА_5 вказав місце біля будинку № 58/2 (58 - 44) на вул. Артема в м. Києві, де їх затримали працівники міліції;
дані, що містяться у довідці ТОВ «МИГ трейд» за підписом Генерального директора ОСОБА_25 , згідно з якими, 25 жовтня 2013 року за адресою: м. Київ вул. Глибочицька № 4, був вчинений грабіж продавця ОСОБА_10 , в результаті якого ТОВ «МИГ трейд» було спричинено матеріальний збиток на суму 920 грн.;
дані, що містяться у протоколі огляду від 10 грудня 2013 року, згідно з якими, оглянуто та прослухано DVD - диск, отриманий з ЧЧ ГУМВС України в м. Києві, який безпосередньо відтворено в судовому засіданні. Так, на DVD - диску знаходиться 1 аудіофайл під назвою «201310252147360272740», який містить інформацію про повідомлення 25 жовтня 2013 року на спецлінію «102» ОСОБА_10 , яка працює продавцем в кіоску на вул. Глибочицькій № 2, про напад на неї та заволодіння виручкою півтори тисячі. Зокрема, ОСОБА_10 повідомила, що сиділи три високі хлопці, метр сімдесят, сімдесят п'ять, по років вісімнадцять, один попросив пива з холодильника, вона вийшла, закрила кіоск і з ключами поверталася, тільки клацнув замок, вони штовхнули, виручку схопили і побігли. Хлопці були одягнуті в джинси темного кольору, в одного світлі рукави та якась безрукавка темна, дута, і світлий білий комір, чорненький. Високий красивий, один рижий. Той, що купував побіг у парк, двоє побігло до станції метро «Лукянівська»;
дані, що містяться в протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 17 грудня 2013 року з додатком до нього копії опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, згідно з якими, в ТОВ «Астеліт» вилучено на CD-R диску інформацію на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року;
дані, що містяться у протоколі огляду від 19 грудня 2013 року, проведеного в період часу з 13 год. 00 хв. до 13 год. 10 хв., згідно з якими, оглянуто DVD диск, на якому знаходиться 1 файл, створений за допомогою комп'ютерної системи «XL», який містить інформацію щодо вхідних та вихідних дзвінків з мобільного терміналу № НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-карта оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» № НОМЕР_3 , у період часу з 21 год. до 22 год. 25 жовтня 2013 року.
Крім того в судовому засіданні судом були безпосередньо досліджені докази, які були надані стороною захисту, а саме:
дані, що містяться в копії відповіді захиснику ОСОБА_13 № 6 від 23 січня 2014 року за підписом начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_26 , згідно з якими, 26 жовтня 2013 року за проханням затриманого ОСОБА_5 була викликана швидка медична допомога. Даний виклик обслуговувала бригада підстанції № 1 Київської міської станції швидкої медичної допомоги, за результатами якого ОСОБА_5 було встановлено діагноз: соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи, гостра реакція на стрес;
дані, що містяться у відповіді Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС в м. Києві № 2491/9/26-59-15-04-61 від 11 лютого 2015 року, отриманої на запит суду за клопотанням захисника, згідно з якими, ТОВ «МИГ трейд» до ДПІ подано своєчасно податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік;
дані, що містяться на DVD+R диску з надписом «Авант банк», витребуваний за клопотанням сторони захисту в прокурора, згідно з якими, камерами відеоспостереження зафіксовано 25 жовтня 2013 року прохід біля згаданого банку о 21 год. 28 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який перебував у шапці, при цьому, в руках останніх знаходяться пляшки, а ОСОБА_6 , крім того, перед собою в руці тримає мобільний телефон.
У відповідності з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Крім того, за правилами ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина з них здобута з порушенням норм процесуального законодавства, а інші, як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не підтверджують причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до діянь, про які зазначено в обвинувальному акті.
Показання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд визнає правдивими з огляду на те, що вони повністю підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
У той же час, суд оцінює критично показання потерпілої ОСОБА_10 , оскільки вони суперечать сукупності досліджених судом доказів.
Так, висунуте ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачення ґрунтується, зокрема, на показаннях потерпілої ОСОБА_10 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 дала показання, зміст яких розкрито вище, зокрема про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 25 жовтня 2013 року вчинили щодо неї протиправні дії та заволоділи грошовими коштами ТОВ «МИГ трейд» в сумі 1400 - 1500 грн. При цьому, обвинувачені та ще один хлопець до моменту вчинення грабежу перебували на зупинці громадського транспорту поряд з кіоском не менше 30 хв.
Згідно з висунутим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинуваченням, останні, приблизно о 21 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, а саме, у продуктовий кіоск на АДРЕСА_3 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я до ОСОБА_10 , відкрито викрали чуже майно, яке належить ТОВ «МІГ Трейд», а саме, грошові кошти в сумі 920 грн.
Одночасно в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 25 жовтня 2013 року, приблизно о 21 год. 30 хв., знаходились біля продуктового кіоску на вул. Глибочицькій № 2 в м. Києві.
Тобто, у висунутому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинуваченні не конкретизовано час вчинення інкримінованого останнім злочину, оскільки спочатку вказано, приблизно о 21 год. 40 хв., а потім, приблизно о 21 год. 30 хв.
Разом з тим, як убачається з переглянутого відеозапису, що міститься на DVD+R диску з надписом «Авант банк», 25 жовтня 2013 року, о 21 год. 28 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рухалися на вул. Артема біля згаданого банку, що знаходиться неподалік станції метро «Лук'янівська», а тому обвинувачені в зазначений в обвинувальному акті час не могли об'єктивно перебувати біля продуктового кіоску на вул. Глибочицькій № 2 в м. Києві, а тим більше перебувати в зазначеному місці не менше 30 хв. до моменту вчинення грабежу, як про це вказала в своїх показаннях потерпіла.
Що ж стосується свідчень потерпілої ОСОБА_10 в тій частині, що вона вказала на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як на осіб, які вчинили щодо неї протиправні дії, то суд їх також не бере до уваги як доказ винуватості останніх з огляду на наступне.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 , повідомляючи прикмети грабіжників, вказала, що один із хлопців був вищий від неї, чорнявий, а інший нижчий від неї. Один з них був одягнений у білий светр та жилетку, а інший у що був одягнений, вона не пам'ятає, в чомусь був темному. Коли вона з працівниками патрульної служби під'їхала до нічного клубу чи бару, то обвинувачені ОСОБА_27 та ОСОБА_5 вже стояли з працівниками міліції та вона відразу впізнала ОСОБА_27 та ОСОБА_5 по одягу і зовнішньому вигляді як осіб, які вчинили грабіж коштів з кіоску. При цьому, зазначила, що саме обвинувачені вчинили щодо неї протиправні дії та двері кіоску на себе смикнув ОСОБА_6 , але хто був із них одягнений у жилетку і мав світлі рукави, не пам'ятає.
Однак, як в судовому засіданні так і під час досудового розслідування, а саме, при проведенні за участю потерпілої ОСОБА_10 слідчого експерименту, остання вказувала про трьох молодих хлопців, які сиділи на лавці зупинки громадського транспорту поряд із кіоском, при цьому, третього хлопця, який знаходився разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вона не розгледіла і останній безпосередньо не вчиняв стосовно неї протиправних дій, але тікав разом з усіма.
У заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 25 жовтня 2013 року, потерпіла ОСОБА_10 також вказала, що 25 жовтня 2013 року, близько 21 год., з кіоску на вул. Глибочицька № 2 невідомі особи в кількості 3 чоловіків відкрито викрали грошові кошти в сумі, близько 1500 грн.
В повідомленні по спецлінії «102» ОСОБА_10 вказала, що сиділи три високі хлопці, 170 - 175 см, по років вісімнадцять, один попросив пива з холодильника, вона вийшла, закрила кіоск і з ключами поверталася, тільки клацнув замок, вони штовхнули, виручку схопили і побігли. Хлопці були одягнуті в джинси темного кольору, в одного світлі рукави та якась безрукавка темна, дута, і світлий білий комір, чорненький. Високий красивий, один рижий.
Таким чином, потерпіла ОСОБА_10 без будь-якої конкретизації індивідуальних ознак, вказувала в загальному різні прикмети грабіжників, при цьому, перевірка даних щодо зовнішності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як ідентифікованих потерпілою грабіжників, шляхом впізнання не проводилася, а тому показання потерпілої щодо зовнішності й одягу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як осіб, що вчинили стосовно неї протиправні дії, суд не вважає достатнім доказом винуватості останніх, за відсутності інших об'єктивних даних на підтвердження таких обставин.
На користь обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 свідчить і та обставина, що потерпіла не могла бачити колір волосся вищого хлопця, тобто ОСОБА_6 , оскільки в останнього на голові була шапка, а так само ОСОБА_6 та ОСОБА_5 фізично не могло бути на зупинці громадського транспорту поряд з кіоском на вул. Глибочицькій № 2 більш як 30 хвилин, що підтверджується, зокрема, даними, які містяться у відеозаписі, переглянутого в судовому засіданні з камер відео спостереження «Авант банк», згідно з якими, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проходили мимо банку о 21 год. 28 хв., а так само, даними, що містяться у протоколі огляду від 19 грудня 2013 року DVD-диску з інформацією щодо вхідних та вихідних дзвінків абонента з номером НОМЕР_3 , яким на момент події користувався ОСОБА_6 , згідно з якими, о 21 год. 25 хв. останній перебував в зоні дії базової станції на вул. Білоруській № 2А, а о 21 год. 55 хв. в зоні дії базової станції на АДРЕСА_7 , при цьому, з урахуванням того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були затримані, приблизно о 22 год., на вул. Артема № 58, то останні фактично всього півгодини перебували в зоні дії згаданих базових станцій, що свідчить про правдивість їх показань з приводу того, що вони від станції метро «Лукянівська» вулицею Артема йшли на зустріч до свідка ОСОБА_15 за місцем мешкання останнього до будинку АДРЕСА_4 .
У той же час, про суперечливість показань потерпілої ОСОБА_10 свідчить і та обставина, що остання, стверджуючи в судовому засіданні про вчинення щодо неї протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не пригадала хто із обвинувачених був одягнений у жилетку і мав світлі рукави.
Таким чином, на підставі наведеного суд не бере до уваги показання потерпілої ОСОБА_10 , надані нею в судовому засіданні, а також дані, що містяться в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої, в ході якого остання відтворила свої показання про обставини вчинених щодо неї протиправних дій нібито ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як доказ винуватості останніх, оскільки вони є нелогічними та суперечливими.
Не вважає суд також доказом винуватості показання працівників патрульної служби ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , які за прикметами на вул. Артема затримали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а потім в їх присутності потерпіла вказала на останніх, як на осіб, що вчинили грабіж, оскільки вони не були очевидцями події, а сприймали інформацію безпосередньо зі слів потерпілої ОСОБА_10 , при цьому, в судовому засіданні така інформація не знайшла свого підтвердження, так як суперечить сукупності досліджених судом доказів та суд не бере до уваги показання потерпілої, про що зазначено вище.
Сам факт затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працівниками міліції як осіб, які нібито підпадали під прикмети грабіжників, не може бути беззаперечним доказом винуватості обвинувачених за відсутності інших об'єктивних та достовірних даних з цього приводу.
Окрім того, як було встановлено в судовому засіданні, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 25 жовтня 2013 року, приблизно о 22 год., на вул. Артема були затримані зі свідком ОСОБА_15 .
При цьому, як убачається з показань обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_15 , увечері 25 жовтня 2013 року вони зустрілися у дворі будинку АДРЕСА_4 за місцем мешкання останнього, попередньо домовившись по телефону, з метою відпочити в нічному клубі, куди вони і направлялися.
Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду від 19 грудня 2013 року, оглянуто DVD диск, на якому міститься інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків з мобільного терміналу № НОМЕР_2 , в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» № НОМЕР_3 , яким на момент події користувався ОСОБА_6 , останнім о 21 год. 25 хв. здійснено вихідний дзвінок на № НОМЕР_4 , яким користувався свідок ОСОБА_15 , о 21 год. 30 хв. надіслане повідомлення на № НОМЕР_4 , о 21 год. 34 хв. отримане повідомлення з № НОМЕР_4 , о 21 год. 40 хв. здійснено вихідний дзвінок на № НОМЕР_4 .
Таким чином, дані цього протоколу підтверджують факт телефонних зв'язків між ОСОБА_6 , та ОСОБА_15 25 жовтня 2013 року, у період часу з 21 год. 25 хв. до 21 год. 40 хв., про що, зокрема, зазначали в своїх показаннях останні.
Підтвердженням того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 25 жовтня 2013 року, приблизно о 21 год. 30 хв., рухалися від станції метро «Лук'янівська» на вул. Артема в напрямку будинку № 70 цієї вулиці за місцем мешкання свідка ОСОБА_15 , є дані, що містяться в протоколі слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , в ході якого останній детально відтворив маршрут руху разом із ОСОБА_6 у вказаний день.
У той же час, стороною обвинувачення не надано достовірних доказів щодо перебування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зі свідком ОСОБА_15 на місці їх затримання на АДРЕСА_6 саме у зв'язку із вчиненим грабежем кіоску на вул. Глибочицькій № 2.
Водночас, не спростованими залишилися показання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_15 , що їх перебування на місці затримання обумовлено тим, що саме в цей час вони йшли відпочити до нічного клубу.
Аналізуючи інші докази, які надані прокурором на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід зазначити наступне.
Згідно з даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 25 жовтня 2013 року, слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_17 в приміщенні службового кабінету № 304, без присутності понятих у ОСОБА_6 виявлено та вилучено 608 грн. 50 коп. (12 купюр номіналом по 50 грн., по одній купюрі номіналом по 5, 2, 1 грн. та одна монета номіналом 50 коп.), у ОСОБА_5 виявлено та вилучено 320 грн. (по одній купюрі номіналами по 200, 100 і 20 грн. та по дві монети номіналом 50 коп. і 25 коп.).
Таким чином, зі змісту даного протоколу вбачається, що фактично був проведений обшук доставлених до Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києва ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
За правилами ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюється з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка слідча Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_17 , зокрема, вказала, що 25 жовтня 2013 року огляд обвинувачених нею проводився в службовому кабінеті райвідділу, без залучення понятих, так як фізично вона їх не могла знайти в пізній час доби, та за результатами слідчої дії нею було складено протокол огляду місця події.
Враховуючи те, що обшук доставлених до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було проведено з порушенням порядку, встановленого КПК України, а тому суд визнає недопустимим доказом дані протоколу огляду місця події, складеного за результатами такого обшуку, та не бере його до уваги як доказ винуватості ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .
У зв'язку з цим, суд також визнає недопустимим доказом дані, що містяться у протоколі огляду від 08 грудня 2013 року, згідно з якими, оглянуто грошові купюри, вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2013 року, зокрема, в ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Натомість не підлягає сумніву достовірність показань обвинуваченого ОСОБА_6 з приводу наявності в нього 25 жовтня 2013 року при затриманні грошових коштів, які в нього вилучили в приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві та які він отримав в якості заробітної плати в сумі 700 грн. купюрами по 50 грн., оскільки повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні підтвердив, що в зазначений день віддав останньому згадані кошти.
Не доведеною стороною обвинувачення залишилася точна сума коштів, викрадена з кіоску на вул. Глибочицькій № 2.
Так згідно з висунутим обвинуваченням, в результаті грабежу викрадено грошові кошти ТОВ «МІГ Трейд» в сумі 920 грн.
Потерпіла ОСОБА_10 вказала, що з кіоску 25 жовтня 2013 року було викрадено 1400 - 1500 грн., звідки взялась сума в розмірі 920 грн., їй не відомо.
Згідно з даними, що містяться у долученій стороною обвинувачення довідці ТОВ «МИГ Трейд», 25 жовтня 2013 року за адресою: м. Київ вул. Глибочицька № 4 був вчинений грабіж продавця ОСОБА_10 в результаті якого, ТОВ «МИГ Трейд» було нанесено матеріальний збиток на суму 920 грн.
Однак, суд не бере до уваги дані згаданої довідки з огляду на те, що вона не є доказом в розумінні положень КПК України, крім того, в ній містяться відомості стосовно вчинення грабежу та нанесення матеріального збитку на суму 920 грн. на вул. Глибочицькій № 4, тоді як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інкриміновано проникнення в приміщення кіоску та відкритого викрадення грошових коштів на вул. Глибочицькій № 2.
У той же час, жодних об'єктивних даних на підтвердження дійсного розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а так само і доказів щодо належності ТОВ «МИГ Трейд» кіоску за адресою: м. Київ вул. Глибочицькій № 2, суду не надано.
Інші, надані стороною обвинувачення докази, а саме, дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 25 жовтня 2013 року, згідно з якими, оглянуто зупинковий комплекс на перехресті вулиць Артема та Глибочицької, дані, що містяться в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 17 грудня 2013 року, як самі по собі так і в сукупності не підтверджують винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у висунутому їм обвинуваченні.
Суд не посилається на показання потерпілої ОСОБА_10 , викладені в протоколах допиту та додаткового допиту відповідно від 25 та 26 жовтня 2013 року, показання потерпілої ОСОБА_10 та підозрюваних ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , викладені в протоколах одночасного допиту від 26 жовтня 2013 року, показання підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , викладені в протоколах від 26 жовтня 2013 року, показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 та ОСОБА_14 , викладені в протоколах допитів відповідно від 26 жовтня, 05, 06 листопада та 05 грудня 2013 року, пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 25 жовтня 2013 року, які були долучені прокурором під час судового розгляду, оскільки відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
Таким чином, судом встановлено, що кримінальне правопорушення стосовно потерпілої ОСОБА_10 мало місце, але з урахуванням доказів, які були досліджені в судовому засіданні, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом обставини зазначені в обвинувальному акті стосовно того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 25 жовтня 2013 року, приблизно о 21 год. 40 хв., чи, приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, а саме, у продуктовий кіоск, розташований на АДРЕСА_3 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я до ОСОБА_10 , відкрито викрали чуже майно, яке належить ТОВ «МІГ Трейд», а саме грошові кошти в сумі 920 грн.
На підставі наведеного, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку про необхідність виправдання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кожним з них вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, вчинено ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та виправдати його у зв'язку з недоведеністю, що ним вчинено це кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та виправдати його у зв'язку з недоведеністю, що ним вчинено це кримінальне правопорушення.
Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Речові докази: грошові кошти в сумі 321 грн. 50 коп., передані згідно з квитанцією № 477 на зберігання до фінансової частини Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_5 ; грошові кошти в сумі 608 грн. 50 коп., передані згідно з квитанцією № 478 на зберігання до фінансової частини Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_6 ; DVD-диск з копією аудіозапису повідомлення на спецлінію «102» від 25 жовтня 2013 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя