Справа № 761/15101/15-ц
Провадження № 6/761/534/2015
03 червня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Маліновської В.М.,
при секретарі Колеснік М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Красноштан І.Л. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -
Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - ВДВС) Красноштан І.Л. (надалі - державний виконавець) звернувся до суду з поданням, згідно якого просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 47415463 з примусового виконання:
- виконавчого листа № 2-952/12, виданого 05 вересня 2012 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 34 238 грн. 11 коп. майнової шкоди, 1 700 грн. 00 коп. - в порядку відшкодування моральної шкоди, судових витрат в сумі 1 797 грн. 77 коп., витрат на правову допомогу в сумі 4 292 грн. 00 коп., а всього - 42 027 грн. 88 коп.;
- виконавчого листа № 761/31636/13-ц, виданого 15 травня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 27 151 грн. 39 коп. та 272 грн. 51 коп. судового збору;
- виконавчого листа № 761/31636/13-ц, виданого 15 травня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» боргу в розмірі 96 690 грн. 44 коп.
Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем для встановлення місця знаходження боржника та наявності у нього майна було направлено відповідні запити, у тому числі до УДАІ ГУ МВС України в Черкаській області, Державної податкової служби України, Адресно-довідкової служби у м. Києві та Київської області та Пенсійного фонду України.
Однак, згідно змісту отриманих довідок відомостей щодо зареєстрованого місця проживання боржника, наявного у нього нерухомого майна та відкритих рахунків не встановлено.
При цьому, зареєстрований за боржником на праві власності автомобіль марки «Nissan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, постановою державного виконавця від 29 вересня 2014 року оголошено в розшук.
Разом з тим, державний виконавець зазначає, що на час звернення до суду з поданням боржником рішення судів не виконано, а також не надано будь-яких пояснень з приводу неможливості такого виконання.
У зв'язку з зазначеним та посилаючись на наявність в ВДВС заяви одного зі стягувачів про вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець просить подання задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. ст. 3771 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Враховуючи вказані положення закону, сторони зведеного виконавчого провадження у судове засідання не викликались.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Разом з ти, враховуючи те, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України суд має розглянути негайно, а державний виконавець будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду подання в судове засідання не з'явився, суд вважає, що неявка державного виконавця у судове засідання не є перешкодою для розгляду подання.
Дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 3771 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч. 1 цієї статті, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Разом з тим, згідно вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 47415463 з примусового виконання:
- виконавчого листа № 2-952/12, виданого 05 вересня 2012 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 34 238 грн. 11 коп. майнової шкоди, 1 700 грн. 00 коп. - в порядку відшкодування моральної шкоди, судових витрат в сумі 1 797 грн. 77 коп., витрат на правову допомогу в сумі 4 292 грн. 00 коп., а всього - 42 027 грн. 88 коп.;
- виконавчого листа № 761/31636/13-ц, виданого 15 травня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 27 151 грн. 39 коп. та 272 грн. 51 коп. судового збору;
- виконавчого листа № 761/31636/13-ц, виданого 15 травня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» боргу в розмірі 96 690 грн. 44 коп.
В поданні державний виконавець зазначає, що на час звернення до суду з ним до суду боржником рішення судів не виконано, а також не надано будь-яких пояснень з приводу неможливості такого виконання.
Проте, жодного належного та допустимого доказу, який би надавав підстави вважати, що боржник ухиляється, чи має намір ухилитись від виконання судового рішення, у тому числі і шляхом залишення території України, державний виконавець до суду не надав, відсутнє належне обґрунтування таких обставин і в поданні.
Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Крім того, згідно вимог ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Таким чином, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Разом з тим, в матеріалах подання взагалі відсутнє підтвердження того, що боржник є належним чином повідомлений про існування вищезазначеного зведеного виконавчого провадження в порядку, регламентованому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, слід зазначити, що, фактично, при підготовці подання державний виконавець обмежився лише посиланням на наявність у ВДВС виконавчого провадження та заяви одного зі стягувачів про вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, значну суму заборгованості, цитуванні положень низки Законів, без належного обґрунтування необхідності встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника, так само, як і без наведення обставин щодо проведення державним виконавцем усіх можливих заходів для виконання судових рішень, передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Зважаючи на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, з урахуванням того, що державним виконавцем не надано доказів, які свідчать про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями судів, вважаю, що у даному випадку встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_2 є прямим та грубим порушенням його конституційних прав та свобод.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що подання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а тому у його задоволенні слід відмовити, що не позбавляє можливості звернення до суду з аналогічним питання у майбутньому у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 33 Конституції України, ст.ст. 11, 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та керуючись ст.ст.57-59, 209, 210, 212, 3771 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Красноштан І.Л. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: