Справа № 761/9731/15-ц
Провадження №2/761/4782/2015
іменем України
23 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарі - Данилевській Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання дій незаконними, -
У квітні 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання дій незаконними.
Позивач зазначив, що в березні 2011 року він був прийнятий на роботу в Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «Нафтогаз України»), з березня 2011 року працює на посаді головного фахівця відділу планування та формування управлінської звітності апарату Компанії Управління економіки та планування Департаменту економічного планування та бюджетних розрахункі в ПАТ «Нафтогаз України».
23 грудня 2014 року позивач, як інвалід 3-ьої групи, звернувся до Відповідача з заявою про надання відпустки з 12 січня 2015 року терміном на 41 календарний день, оскільки мав таку кількість днів невикористаної відпустки та збирався поїхати на оздоровлення, проте відповідачем було відмовлено. Заявами 05.01.2015 р., 23.01.2015 р., та 09.02.2015 року позивач звертався з проханням перегляду рішення щодо відмови в наданні відпустки, але листом від 10.02.2015 р № 17-20-15 та листом від 11.02.2015 р. № 17-22-15 йому було знову повідомлено про відмову у наданні відпустки.
Листом від 02.03.2015 року №17-1481/1.10-15 адміністрація знову посилається на графіки відпусток, але вже не заперечує в наданні відпустки в інший період. При цьому особисте подання заяви про відпустку згідно частини 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки» у всіх листах Роботодавця не вважають виявом бажання на отримання відпустки. На момент останньої відповіді на його звернення час надання відпустки минув, а позивач не використавши час на оздоровлення та переживши моральний тиск зі сторони керівництва Роботодавця, у внаслідок чого у позивача значно погіршився стан здоров'я, він вимушений був звернутись за медичною допомогою до лікарні.
Просив суд визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо ненадання працівнику головному фахівцю відділу планування та формування управлінської звітності апарату Компанії Управління економіки та планування Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_1 з 12.01.2015 року щорічної відпустки тривалістю 41 календарний день згідно з поданою ним заявою від 23.12.2014 року.
В письмових запереченнях Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі НАК«Нафтогаз України», представник відповідача зазначив, що на підставі Закону України «Про відпустки», в даному випадку, що стосується позивача який є інвалідом третьої групи ураховані положення ч.10 ст. 10 Закону при складанні графіків щорічних відпусток.
Керівників структурних підрозділів службовою запискою Департаменту управління персоналом та соціальної сфери від 15.12.14 року№17-196сз-14 було надіслано витяги із затвердженогографіку щорічних відпусток на 2015 рік для ознайомленняз ними під розпис працівників структурних підрозділів. З графіком щорічних відпусток Позивач був ознайомлений під розпис в період з 15 по 25 грудня 2014 року, встановлені наступні періоди його щорічної відпустки протягом 2015 року: з 20.04.15 по 03.05.15; з 24.08.15 по 06.09.2015; з 26.10.15 по 01.11.15 та з 21.12.15 по 03.01.16 року. Також ОСОБА_1 в період з 15 по 25 грудня 2014 року не подавав керівництву Компанії чи Департаменту управління персоналом та соціальної сфери будь-яких заяв чи звернень, якими висловлював би свою незгоду з періодами щорічної відпустки, зазначеними у графіку щорічних відпусток на 2015 рік. Однак, у цей же період, 23.12.14 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до голови правління Компанії з заявою про надання йому з 12.01.15 року щорічної відпустки тривалістю 41 календарний день. В заяві від 23.12.2014 року Позивач не зазначає будь-яких причин щодо необхідності надати йому відпустку тривалістю 41 календарний день в період, який не визначений графіком щорічних відпусток на 2015 рік.
В.о. директора Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків І.О. Колбушкін, погоджуючи надання Позивачу щорічної відпустки підписав та передав її в Департамент управління персоналом та соціальної сфери. Після чого в.о. директора Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків І.О. Колбушкін письмово на заяві Позивача висловив своє заперечення щодо надання такої відпустки, посилаючись на недотримання вимог ч.11 ст. 10 Закону щодо причин, необхідності чи підстав надання Позивачу вищезазначеної відпустки.
Починаючи з 05.01.2015 року позивач звертався до Компанії із заявою про надання йому з 12.01.15 року щорічної відпустки тривалістю 41 календарний день «з метою проведення оздоровлення, запланованого заздалегідь однак, до цієї заяви Позивачем не було додано будь-яких документів, які б підтверджували необхідність проведення запланованого заздалегідь оздоровлення та тривалість такого оздоровлення, тому Позивачу було відмовлено.
Таким чином, Компанія діяла в рамках Закону та жодним чином не порушувала права працівника на відпочинок шляхом отримання щорічної оплачуваної відпустки, у зв'язку з чим представник відповідача просив відмовити в позовних вимогах позивачу.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав зазначених ним в позовній заяві та усно доповнив, що він переніс дуже тяжку операцію по видаленню правої нирки та відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 19.11.2013 року він є інвалідом третьої групи, загального захворювання. Підставою написання заяви про надання з 12.01.15 року щорічної відпустки тривалістю 41 календарний день пояснив, що він - батько трьох дітей дочки ОСОБА_4 1993 року народження, сина ОСОБА_5 2005 року народження та дочки ОСОБА_6 2006 року. Дружина домовилась на путівку із сім'єю у санаторій на 21 день. Враховуючи інвалідність позивача, погіршення стану здоров'я та трьох неповнолітніх дітей у нього виникла необхідність звернуться 23 грудня 2014 року про надання відпустку з 12 січня 2015 року, посилаючись на можливість надання відпустки у січні а також, що таке право надано Законом.
Суд заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, заперечення представників відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», дослідивши матеріали цивільної справи № 761/9731/15-ц, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 53-к від 14 березня 2011 року Голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного фахівця Відділу формування фінансових планів діяльності апарату Компанії Управління економіки Департаменту економіки, планування та цінової політики. Наказом № 92-к від 04 травня 2011 року його переведено на посаду головного фахівця Відділу планування та формування управлінської звітності апарату Компанії Управління економіки та планування Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків.
За Розпорядженням Голови правління від 03.11.2014 року № 56-р було зобов'язано керівників структурних підрозділів апарату Компанії підготувати графіки щорічних відпусток, після затвердження якого ознайомити під особистий підпис працівників апарату до 05.01.2015 року.
15 грудня керівникам департаментів та управлінь надіслані витяги із затвердженого графіку щорічних відпусток працівників для ознайомлення з наданням інформації про виконання до 05.01.2015 року.
23 грудня 2014 року було подано заяву ОСОБА_1 про надання відпуски з 12 січня 2015 року на 41 календарний день на ім'я Голови правління з погодженням терміну відпустки з безпосереднім начальником щодо 12 січня 2015 року та запереченням керівника структурного підрозділу. (а.с. 40)
25 грудня 2014 т.в.о. директором департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків була направлена службова записка про ознайомлення працівників департаменту з графіком. (а.с. 38)
Відмовляючи листом від 25.12.2014 року № 17-82-14 позивачу у наданні щорічної відпустки за заявою від 23.12.2014 року, Директор департаменту управління персоналом, посилаючись на ч.10 ст.10 Закону про складення графіку щорічних відпусток на конкретний період з урахуванням інтересів виробництва та особистих інтересів працівників, зазначив, що позивач не виявив бажання на отримання щорічної відпустки на січень-лютий 2015 року, тому враховуючи заперечення т.в.о. директора департаменту у наданні щорічної відпустки з 12 січня відмовлено.
У відповідності із положеннями ст.79 КЗПП України про порядок і умови надання щорічних відпусток щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. (ч.1) Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. (ч.2) Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. (ч.5)
Як визначено у ч.11 ст.10 Закону України «Про відпустки» (далі Закон) про порядок надання відпусток конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Згідно із ч.13 ст. 10 Закону щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються пільговикам, в тому числі - інвалідам.
Судом встановлено, що позивач 23 грудня 2015 року звернувся до Відповідача з заявою про надання відпустки з 12 січня 2015 року терміном на 41 календарний день, оскільки мав таку кількість днів невикористаної відпустки та з метою оздоровлення. (а.с. 40)
Заявами 05.01.2015 р., 23.01.2015 р., та 09.02.2015 року позивач звертався з проханням перегляду рішення щодо відмови в наданні відпустки, але листом від 10.02.2015 р № 17-20-15 та листом від 11.02.2015 р. № 17-22-15 йому було знову повідомлено про відмову у наданні відпустки.
В своїх листах про відмову надання позивачу за його заявою відповідач, посилаючись на ст.10 Закону зазначив, що норми Закону не містять виключень щодо можливості їх недотримання при наданні щорічних відпусток. Закон опосередковано передбачає, що черговість надання щорічних відпусток працівникам пільгових категорій також має визначатись графіками щорічних відпусток.
При цьому відповідач зазначив, що при формуванні графіка позивач не висловив бажання щодо отримання відпустки у січні 2015 року відпустки. Відмову обґрунтував тим, що графіком не передбачена відпустка у січні місяці, а також як зазначено у інших листах відповідача на звернення позивача та депутатських звернень (а.с. 48) відповідач посилається на те, що не виявлення бажання позивача на отримання відпустки у січні 2015 року підтверджується службовою запискою т.в.о. директора Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків від 25.12.2014 року. (а.с. 38) При цьому відповідач у тому ж листі (без дати) на депутатське звернення від 12.02.2015 року повідомив, що адміністрація не заперечує щодо надання відпустки позивачу у інший період за наявності відповідного документи про необхідність у лікуванні.
Відповідач посилається на ч.10 ст.10 Закону, який передбачає, що черговість надання відпусток працівникам визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Між тим, позивач є інвалідом 3-ьої групи, отже щодо нього діє також норма Закону, викладена у ч.13 ст.10 Закону про відпуски про те, що він має пільги стосовно права його, як інваліда, на вибір щорічної відпустки за його бажанням в зручний для нього час. Посилання відповідача на урахування інтересів виробництва та особистих інтересів працівників у даному випадку щодо заяви про наданні відпустки у січні не підтверджено у судовому засідання, зокрема представниками обох сторін стосовно незначної кількості бажаючих працівників на відпустку у січні 2015 року та наявності виробничої необхідності.
У запереченнях відповідач також зазначав, що дії керівництва направлені були на створення умов щодо дотримання вимог частини одинадцятої ст. 10 та частини першої ст. 21 Закону пунктом 1.4 вищезгаданого розпорядження керівників структурних підрозділів Компанії, яка зобов'язана забезпечити протягом 2015 року подання працівниками відповідних заяв про надання щорічних відпусток не пізніше ніж за 3 тижні до терміну початку відпустки, встановленої графіком щорічних відпусток не узгоджуються з захистом законодавством інтересів осіб, зокрема інвалідів, яким надано право вибору часу щорічної відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час.
Графіком щорічних відпусток, з яким Позивач був ознайомлений під розпис в період з 15 по 25 грудня 2014 року, встановлені наступні періоди його щорічної відпустки протягом 2015 року: з 20.04.15 року по 03.05.15 року; з 24.08.15 року по 06.09.2015 року; з 26.10.15 року по 01.11.15 року та з 21.12.15 року по 03.01.16 року, вказуючи на те, що ОСОБА_1 в період з 15 по 25 грудня 2014 року не подавав керівництву Компанії чи Департаменту управління персоналом та соціальної сфери будь-яких заяв чи звернень, якими висловлював би свою незгоду з періодами щорічної відпустки, зазначеними у графіку щорічних відпусток на 2015 рік.
Крім наведеного, суд дослідивши зазначені доводи та приймаючи до уваги вищевикладені обставини що склалися на час звернення позивача із заявою від 23.12.2015 року про надання відпустки з 12 січня 2015 року, суд вважає дії відповідача такими, що не узгоджуються із наведеними положеннями законодавства щодо ненадання пільг працівнику, який є інвалідом.
Листом від 25.12.2014 року № 17-82-14 відповідачем відмовлено позивачу в задоволенні заяви позивача від 23.12.2014 року про надання щорічної відпустки з 12.01.2015 року. У цьому ж листі, датованому 25.12.2015 року відповідач також вказує про невиявлення позивачем бажання на отримання щорічної відпустки у січні 2015 року. Зазначені пояснення відповідача не узгоджуються із тим, що у цей же ж період, а саме 23.12.14, ОСОБА_1 звернувся до голови правління Компанії з заявою від 23 грудня 2015 року про надання відпустки саме у січні. Позивач пояснив, що він посилався на обставини, що склалися та потребу у його оздоровленні позивача, що згодом підтверджено листком непрацездатності, який видано позивачу з 25 грудня до кінця року. (а.с. 59) Позивач у суді пояснив, що він потребував оздоровлення і його дружина отримала путівки з 12 січня 2015 року на всю родину, тобто, що виникли сприятливі обставини для оздоровлення.
Встановлено, що згідно з ч. 10 ст.10 Закону затверджені графіки відпусток доводяться до відома всіх працівників, з якими графік був узгоджений під розписку. Як зазначив відповідач позивач був ознайомлений з графіком про відпустки під розписку, однак він у період з 15 грудня по 25 грудня 2014 року не подав керівництву Компанії чи Департаменту управління персоналом та соціальної сфери будь-яких заяв чи звернень, якими висловлював би свою незгоду з періодами щорічної відпустки, зазначеними у графіку на 2015 рік, що також не відповідає проханню позивача у заяві 23 грудня 2014 року про надання відпустки з 12 січня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відмова відповідача в задоволенні заяви позивачу від 23 грудня 2014 року про надання відпустки з 12 січня 2015 року не відповідає положенням законодавства про захист прав інвалідів, зокрема ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки», що права інваліда на отримання щорічної відпустки у зручний для нього час.
Позивачу наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 03.04.15 року №294/1-В відповідно до його заяви від 03.04.15 року була надана щорічна відпустка тривалістю 41 календарний день з 20.04.15 року, яку він використав.
З огляду на викладене та на підставі ст.ст. 74, 75, 76, 79, 233 КЗпП України, Закону України «Про відпустки» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання дій незаконними - задовольнити.
Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 2007720 щодо ненадання працівнику головному фахівцю відділу планування та формування управлінської звітності апарату Компанії Управління економіки та планування Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який є інвалідом 3-ої групи, загального захворювання, ОСОБА_1, з 12 січня 2015 року, щорічної відпустки тривалістю 41 календарний день згідно з поданою ним заявою від 23 грудня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Малинников О.Ф.