Справа № 2-4753/15 (760/10246/15-ц)
01 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Слепусі О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради «Київська міська державна адміністрація», 3-ті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення розміру частки в спільній сумісній власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити, що частка померлої ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила ? частину та визнати за ним право власності на 1/4 частини трикімнатної квартири № 89, загальною площею 67,6 кв.м., жилою площею 40,4 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, і він як спадкоємець за законом звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 після його матері, оскільки в правовстановлюючих документах на квартиру не визначено частки кожного із співвласників, а тому позивач змушений звернутися з позовом до суду.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечували.
Суд, врахувавши думку позивача та третіх осіб, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області 22 травня 2013 року (а.с. 11).
Відповідно до договору міни від 07 липня 1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлаченко С.Б., у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перейшла квартира АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Згідно даних Реєстраційної посвідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 10 липня 1997 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 як особиста власність на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлаченко С.Б. 07.07.1997 року №2879, про що зроблено запис до Реєстраційної книги №1260 (а.с. 14).
Також, судом було встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю записано ОСОБА_4 (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_4 Бориспільською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №263/2013 до майна померлої, а позивачем ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини.
Листом державного нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори Черненко Н.Б. від 18 березня 2014 року № 605/02-14, позивача було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 після його матері, оскільки в правовстановлюючих документах на квартиру не визначено частки кожного із співвласників.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, як це передбачено ч. 1 ст. 1268 ЦК України.
Судом встановлено, що позивач є сином померлої ОСОБА_4
Згідно з даними спадкової справи інші особи з заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 у шестимісячний строк до нотаріальної контори не зверталися.
Згідно частини 1 ст.1226 ЦК України, частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу (визначення) частки із / у майна (і), що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
У пункті 3.4. Інформаційного листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що розглядаючи спори, пов'язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що кожна частка співвласника квартири АДРЕСА_1 становить по ? частині.
Оскільки позивач, як спадкоємець померлої ОСОБА_4, позбавлений можливості здійснити своє право на спадкування в зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючого документу на 1/4 частину квартири, та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, то таке право підлягає відновленню в судовому порядку.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 27-30, 57, 60, 61, 64, 88, 212-215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст. 328, 331, 368, 370, 392, 1226, 1261, 1268 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради «Київська міська державна адміністрація», 3-ті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення розміру частки в спільній сумісній власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати, що частка померлої ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 67,6 кв.м., жилою площею 40,4 кв.м., в порядку спадкування за законом, після померлої ОСОБА_4.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн